Іменем України
23.02.2010 року м. Чернівці Справа № 2а-495/10/2470
13 год. 03 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковалюка Ярослава Юрійовича ,
секретар судового засідання Василик Григорій Васильович , за участю представників: позивача - Бойчук О.В.; відповідача1 - Голубової М.Г., відповідача 2 - Чебана В.І. ,
розглянувши в м. Чернівці у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернівцігаз"
до Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області < Текст > < Текст >
про визнання неправомірними дії
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Чернівцігаз” (надалі -ВАТ „Чернівцігаз”) звернулося в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області (надалі -КРУ в Чернівецькій області) про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки у позивача та щодо заборони відповідачу проводити перевірку позивача. До вирішення справи по суті просили постановити ухвалу про забезпечення позову, якою заборонити КРУ в Чернівецькій області проведення перевірок у ВАТ „Чернівцігаз”.
В судовому засіданні представник позивача зменшила розмір заявлених до суду вимог й просила суд визнати протиправними дії КРУ в Чернівецькій області щодо проведення перевірки у ВАТ „Чернівцігаз”, зобов'язати контролюючий орган утриматися від проведення перевірки ефективності використання у 2007-2009 роках коштів, які надходили на рахунки підконтрольної установи та перевірки повноти проведення розрахунків за реалізований природний газ за травень-грудень 2007 року, 2008 рік та січень-листопад 2009 року з порушенням чинного законодавства. Крім цього, просила залучити в якості другого відповідача - ДПІ у м. Чернівці. Від решти позовних вимог, в тому числі й забезпечення позову відмовилася.
Сторона відповідачів не визнала позову, вважаючи його безпідставним.
Суд, вислухавши доводи позивача, заперечення відповідачів, пояснення свідків, проаналізувавши матеріали справи й законодавство, що регулює вказані правовідносини, вважає позов неналежним до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 Закону України від 26.01.1993 року №2939-XII „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (надалі - Закон) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Крім того, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 року №1241 „Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природній газ” (надалі -постанова №1241), передбачено Державній податковій адміністрації разом з Головним контрольно-ревізійним управлінням, Державним комітетом фінансового моніторингу провести відповідно до законодавства перевірку відповідності використання у 2007-2009 роках коштів, що надходили на рахунки підприємств комунальної теплоенергетики як плата за надання послуг населенню з централізованого опалення і постачання гарячої води та відкритих акціонерних товариств з газопостачання і газифікації за використаний природний газ, вимогам законодавства. За результатами перевірки скласти таблиці із зазначенням обсягу і дати платежів, їх спрямування, зокрема в офшорні зони (у разі придбання матеріально-технічних ресурсів зазначається факт їх поставки, відповідність цін на такі ресурси цінам, що діяли на час їх придбання, випадки передоплати товарів і послуг, їх неодержання і неповернення сум такої передоплати; наявність позовів до суду у разі, коли не були поставлені товари, надані послуги, повернені суми передоплати, а також обсяги боргів, визнаних безнадійними).
Так, відповідно до постанови №1241 та розпорядження ДПІ у м. Чернівці від 08.12.2009року №1717, працівник КРУ в Чернівецькій області ОСОБА_1 09.12.2009 року звернулась до голови правління ВАТ„Чернівцігаз” з вимогою щодо надання до 10 год.00 хв. 09.12.2009 року документів, які знаходяться у позивача.
Однак, останнім не було надано відповідних документів, що стало причиною для складання акту від 09.12.2009 року б/н „Про перешкоджання у проведенні перевірки щодо повноти проведення розрахунків за реалізований природний газ за травень-грудень 2007 року, 2008 рік та січень-листопад 2009 року”.
При витребовуванні документів та підготовці до проведення перевірки щодо повноти проведення розрахунків за реалізований природний газ за травень-грудень 2007 року, 2008 рік та січень-листопад 2009 року відповідач1 керувався Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 (надалі - Порядок №550).
Згідно з п.23 Порядку № 550, у разі відсутності бухгалтерського обліку на об'єкті контролю, недопущення посадових осіб служби до проведення ревізії та ненадання необхідних для перевірки документів, наявності інших об'єктивних і незалежних від органу служби обставин, що унеможливлюють або перешкоджають проведенню ревізії, посадовою особою служби складається акт із зазначенням таких фактів, який підписується та вручається об'єкту контролю у тому ж порядку, що і акт ревізії.
Про факти недопущення посадових осіб служби до проведення ревізії, ненадання необхідних для перевірки документів та інші незалежні від органу служби обставини, що перешкоджають проведенню ревізії, орган служби письмово інформує правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 пояснили суду, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України №886 від 30.06.2009 року «Про затвердження Порядку проведення перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади»та №1241 від 25.11.2009року „Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природній газ” ДПІ у м. Чернівці були видані накази №1694 від 02.12.2009 р. та №1717 від 08.12.09 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності та ефективності використання коштів, що надходили на рахунок ВАТ „Чернівцігаз” у 2007-2009 роках. Перебуваючи у складі групи вони не були допущені керівництвом ВАТ „Чернівцігаз” 09 грудня 2009 року до перевірки, в зв'язку з чим комісійно був складений акт.
Крім цього, свідок ОСОБА_4 пояснив у судовому засіданні, що наказом начальника КРУ в Чернівецькій області №263 від 09.12.2009 року з метою забезпечення усунення перешкоджань, пов'язаних з недопуском до перевірки та ненаданням документів посадовими особами ВАТ „Чернівцігаз” він був залучений до перевірки та інформував правоохоронні органи про даний факт.
Допитаний судом свідок ОСОБА_5 підтвердив, що за інформацією КРУ в Чернівецькій області про факти недопущення посадових осіб служби до проведення ревізії, ненадання необхідних для перевірки документів та інші незалежні від органу служби обставини, що перешкоджають проведенню ревізії, орган служби письмово інформував правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством. Вказана обставина стала підставою для прибуття працівників міліції “Беркут” на ВАТ „Чернівцігаз”. І оскільки на час їхнього прибуття контролюючі органи були допущені до перевірки, то відпала потреба у вжитті заходів, передбачених законодавством.
Перешкоджання посадовим особам служби у проведенні ревізії є підставою для застосування до об'єкту контролю санкцій, передбачених законодавством і для притягнення керівника об'єкта контролю до адміністративної відповідальності.
У відповідності з п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відноситься до компетенції адміністративних судів.
Предметом оскарження у розумінні зазначеного пункту є рішення суб'єкта владних повноважень, під яким слід розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Під нормативно-правовими актами слід розуміти положення, дія яких поширюється на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування. Під правовими актами індивідуальної дії визнають положення, дія яких поширюється на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.
Під діями суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти активну поведінку суб'єкта в ладних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (скажімо, дії щодо вилучення майна, затримання особи, виселення особи тощо).
Під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за скаргою або заявою особи, ненадання допомоги працівниками МНС, неоприлюднення нормативно-правового акта тощо).
Враховуючи зазначене вище суд приходить до висновку, що працівниками контролюючих органів не було вчинено дій, які мали б вплив на права, свободи та інтереси позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а також доказів на підтвердження цих обставин.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернівцігаз” до контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області, Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання протиправними дій є необгрунтованими, обставини, на які посилаються контролюючі органи доведені належними та допустимими засобами доказування, а тому позов не підлягає задоволенню .
Розподіл судових витрат суд не проводить у відповідності до вимог п.2 ст.94 КАС України, оскільки відповідачі не надали суду доказів про понесені ними судові витрати.
На підставі викладеного й керуючись статтями 2,9,11,69-71,86,94, 158-163, 167,254 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
У задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернівцігаз” до контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області, Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправними дій відмовити за безпідставністю.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга у строк, встановлений цим Кодексом, не була подана, постанова набирає сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Я.Ю. Ковалюк