04 березня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-571/10/2470
16:54
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.,
при секретарі судового засідання Маркуц Х.М..
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю,
відповідача - Матицин І.Д., Пацурківський О.А., за дорученням,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Сокирянської об"єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання перевірки недійсною та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
Підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративними позовами до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області (далі - відповідач) про визнання перевірки незаконною та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.06.2009 р. № 0001312304/0.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що працівниками ДПА Чернівецької області було проведено перевірку належного йому магазину, що розташований за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район, м. Новодністровськ, мікрорайон «Сонячний», 18, за результатами якої складено акт перевірки від 27.05.2009 р. без номера. На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем винесене оскаржуване рішення, яке, на думку позивача, підлягає скасуванню, оскільки перевірку проведено з порушенням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а застосовані санкції за виявленні порушення прийнято з порушенням Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подано письмові заперечення проти прозову, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.03.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж п'ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований виконавчим комітетом Новодністровської міської ради Чернівецької області 28.07.2008 р. як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 34-35).
Відповідно до наказу ДПА в Чернівецькій області від 26.05.2009 р. № 190 «Про проведення позапланової перевірки» та направлень від 26.05.2009 р. за № 1036 та № 1037 працівниками ДПА Чернівецької області проведено позапланову перевірку належного позивачеві магазину «Люкс», що розташований за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район, м. Новодністровськ, мікрорайон «Сонячний», 18, за результатами якої складено акт перевірки від 27.05.2009 р. без номера (а.с. 5-6, 9-10, 11).
Встановлено, що на момент перевірки магазин працював, споживачі обслуговувались, РРО застосовувалось. Перевіркою встановлено:
1)не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій № 2409000588-Р фіскальних звітних чеків «Z» звітів № 14 від 18.12.2008 р., № 15 від 19.12.2008 р., № 16 від 19.12.2008 р., № 17 від 20.12.2008 р., № 18 від 21.12.2008 р., № 19 від 22.12.2008 р., № 20 від 23.12.2008 р., № 21 від 24.12.2008 р., № 22 від 25.12.2008 р., № 23 від 27.12.2008 р., № 24 від 27.12.2008 р., № 25 від 28.12.2008 р., № 31 від 04.01.2009 р.;
2)не забезпечено зберігання протягом встановленого терміну контрольних стрічок «електронний журнал», що друкується щоденно перед зняттям фіскальних звітних чеків, не збережено контрольні стрічки до фіскальних звітних чеків № 14 від 18.12.2008 р., № 15 від 19.12.2008 р., № 16 від 19.12.2008 р., № 17 від 20.12.2008 р., № 18 від 21.12.2008 р., № 19 від 22.12.2008 р., № 20 від 23.12.2008 р., № 21 від 24.12.2008 р., № 22 від 25.12.2008 р., № 23 від 27.12.2008 р., № 24 від 27.12.2008 р., № 25 від 28.12.2008 р., № 31 від 04.01.2009 р.;
3)не забезпечено щоденне друкування фіскального звітного чека «Z» звіту 23.01.2009 р.;
4)згідно періодичного звіту РРО, сума проведених розрахунків через РРО за період з 18.12.2008 р. по 28.12.2008 р. складає 1010 грн. 60 коп., тобто сума реалізації по «Z» звітах з № 14 по 25.
За результатами перевірки зроблено висновки про порушення п. 9 та 10 ст. 3 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Від підписання акта перевірки позивач та довірена особа ОСОБА_5 відмовились, про що було складено акт № 145 від 27.05.2009 р.
На підставі висновків акта перевірки Сокирянською об'єднаною ДПІ Чернівецької області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0001312304/0 від 05.06.2009 р., яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6970,00 грн. (а.с. 7). Відповідно до зазначеного рішення встановлено порушення п. 9 та 10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зазначена санкція застосована до позивача за:
- незбереження в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (20 х 17 х 13 звітів = 4420,00 грн.);
- незабезпечення друку щоденного фіскального звітного чеку за 23.01.2009 р. відповідно до п. 4 ст. 17 цього Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (20х17х1 = 340,00 грн.);
- незбереження контрольних стрічок відповідно до п. 5 ст. 17 цього Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (10х17х13 контрольних стрічок = 2210,00 грн.).
Не погоджуючись з рішенням Сокирянської об'єднаної ДПІ Чернівецької області позивач звернувся в адміністративному порядку до ДПА в Чернівецькій області із первинною скаргою. За результатами розгляду даної скарги ДПА в Чернівецькій області прийнято рішення від 24.07.2009 р. № 4909/7/25-009, яким рішення Сокирянської об'єднаної ДПІ Чернівецької області залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 51).
Позивач з прийнятим рішенням не погодився, у зв'язку з чим оскаржив рішення Сокирянською об'єднаною ДПІ Чернівецької області до суду.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265 - ВР).
Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти (ст. 1 Закону № 265-ВР).
Згідно п. 9 та 10 ст. 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій (п. 4 ст. 17 Закону № 265 - ВР);
- десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну (п. 5 ст. 17 Закону № 265 -ВР).
Проведений аналіз положень п. 4 та 5 ст. 17 Закону № 265 - ВР свідчить про те, що вказані норми не містять вимоги щодо застосування до суб'єкта підприємницької діяльності санкцій за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку чи його не зберігання протягом встановленого терміну, а також не зберігання контрольних стрічок - за кожне таке невиконання чи не зберігання.
Як встановлено, судом, відповідачем за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано санкцію передбачену п. 4 ст. 17 Закону України в розмірі 4420,00 грн. (20 х 17 х 13 звітів) за незбереження в книзі обліку розрахункових операцій 13 фіскальних звітних чеків та за порушення п. 10 ст. 3 цього Закону санкцію передбачену п. 5 ст. 17 вказаного Закону в розмірі 2210,00 грн. за незбереження 13 контрольних стрічок (10х17х13).
За таких обставин, суд вважає, що за відсутності в нормах п. 4 та 5 ст. 17 Закону № 265 - ВР посилань на множинність таких порушень, у відповідача були відсутні підстави для застосування санкцій за кожне порушення виявлене в ході позапланової перевірки 24.05.2009 р. Отже, підстав для застосування фінансових санкцій у сумі 4020,00 грн. та 2040,00 грн. у відповідача не було. Тому в цій частині оскаржуване рішення є нечинним та підлягає скасуванню.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв (вимог) Державною податковою інспекцією у м. Чернівці при винесенні оскаржуваного рішення, а саме: рішення прийняте всупереч встановлених законом повноважень, у невизначений законом спосіб, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність застосування до позивача штрафних санкцій передбачених п. 4 ст. 17 Закону № 265- ВР за кожне невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку чи його не зберігання протягом встановленого терміну, а також не зберігання контрольних стрічок, та не навів правових підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій із розрахунку за кожне таке порушення.
Позивач не заперечував той факт, що ним допущено невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та незберігання контрольних стрічок, про те вказував на відсутність правових підстав у відповідача застосовувати штрафні (фінансові) санкції із розрахунку за кожне виявлене порушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в супереч вимог Закону № 265- ВР та у невизначений цим Законом спосіб застосував по позивача штрафні (фінансові) санкції за кожне невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та незберігання контрольних стрічок, а тому в частині застосування санкцій до позивача за незбереження в книзі обліку розрахункових операцій 13 фіскальних звітних чеків в розмірі 4080,00 грн. (4420,00 грн. - 20 х 17 н.м.д.г.) та незбереження контрольних стрічок відповідно в розмірі 2040,00 грн. (2210,00 грн. - 10 х 17 н.м.д.г.), всього на суму 6120,00 грн., рішення підлягає скасуванню.
Крім того, протиправність застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача за незабезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні Z - звітами № 15 від 19.12.2008 р., № 16 від 19.12.2008 р., № 17 від 20.12.2008 р., № 18 від 21.12.2008 р., № 19 від 22.12.2008 р., № 20 від 23.12.2008 р., № 21 від 24.12.2008 р., № 22 від 25.12.2008 р., № 23 від 27.12.2008 р., № 24 від 27.12.2008 р., № 25 від 28.12.2008 р.
Отже, позивачем не було забезпечено зберігання двох Z - звітів № 31 від 04.01.2009 р. та № 14 від 18.12.2008 р., що не заперечується останнім. Таким чином, суд вважає, що за вказане порушення, відповідачем правомірно застосовано санкцію в розмірі 340,00 грн., а в іншій частині штрафна (фінансова) санкція в розмірі 4080,00 грн. застосована протиправно, а тому підлягає скасуванню.
В частині позовних вимог щодо скасування застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 340,00 грн. за невиконання щоденного друку фіскального звітного чека, суд вважає її безпідставною, оскільки доводи позивача спростовуються матеріалами справи, а поданий для дослідження звітний чек за № 0051 не містить обов'язкових реквізитів - дати та часу його друку.
Стосовно доводів позивача про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки та порушення порядку проведення такої перевірки, суд зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що працівниками ДПА Чернівецької області відповідно до наказу № 190 від 26.05.2009 р. та направлень від 26.05.2009 р. за № 1036, № 1037, керуючись п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено позапланову перевірку належного позивачеві магазину «Люкс», що розташований за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район, м. Новодністровськ, мікрорайон «Сонячний», 18 з питань додержання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові та позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом України.
При цьому, ч. 1 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначає, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Оскільки в даному випадку була проведена перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), то доводи позивача про порушення податковим органом порядку проведення перевірки не ґрунтується на приписах законодавства України.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Скасувати рішення Сокирянської об"єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області від 05.06.2009 р. № 0001312304/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 6120,00 грн.
3. В частині позовних вимог про визнання перевірки незаконною відмовити.
Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 09.03.2010 р.
Суддя /підпис/ В.К. Левицький
Суддя В.К. Левицький