Справа №500/474/19
20 травня 2019 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мартиць О.І.
за участю:
секретаря судового засідання Риндюк В.Т.
представника позивача адвоката Дубового А.М.
представників відповідача Тернопільської митниці ДФС Васильчук І.Б., Неділеньки В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -
18 лютого 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2019/00122 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000176/2 від 24.01.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.01.2019 ОСОБА_1 придбав у фірми "Еліа Комерція та консалтинг" транспортний засіб Volkswagen Golf Variant 1.6 TDK, номер шасі НОМЕР_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу з документом про податок на додану вартість. Сума нетто 7500,00 євро, ІІДВ 19% 1425,00 євро, загальна сума: 8925,00 євро. На підтвердження оплати продавцем видано рахунок від 18.01.2019 №GFZMS1287 суму рахунку отримано готівкою.
Декларантом фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 подано до Тернопільської митниці ДФС електронну митну декларацію, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий, марки Volkswagen, модель Golf, бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_1 , загальна кількість місць для сидіння - 5, включаючи місце для водія, призначений для перевезення пасажирів, тип кузова - універсал, тип двигуна - дизельний.
У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 8925,00 євро - графа 42 митної декларації.
Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено договір купівлі-продажу транспортного засобу з документом про податок на додану вартість від 18.01.2019, рахунок № НОМЕР_2 від 18.01.2019, в якій вказано покупця автомобіля марки Volkswagen, модель Golf, номер кузова - НОМЕР_1 , декларацію про походження товару EQ143698 від 01.01.2019, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/02693 від 21.01.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 02.05.2016, некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) б/н від 18.01.2019, договір про надання послуг митного брокера 388 від 18.01.2019, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні.
Відповідач, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації та доданих до неї документів, в тому числі договору купівлі-продажу та фактури №GFZMS1287 від 18.01.2019, відмовив у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403000/2019/00122 від 24.01.2019.
Згідно даної картки відмови, причиною відмови стало неподання повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості (МКУ №4495-VI від 13.03.2012, ст.53. ст.55. п.12 ст.264) Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: подати нову митну декларацію на підставі рішення про визначення митної вартості від 24.01.2019 №UA403000/2019/000176/2, з врахуванням строків, передбачених ст.263 МК України.
Відповідно до Рішення про визначення митної вартості від 24.01.2019 №UA403000/2019/000176/2 митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для транспортних витрат - рахунків та транспортні витрати, для страхування - страхових документів. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості даного транспортного засобу згідно schwackenet.de на рівні 12800 євро/шт.
На думку позивача, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2019/00122 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000176/2 від 24.01.2019 є протиправними та такими, що підлягають до скасування.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання у справі на 25.03.2019.
18.03.2019 у строк встановлений судом від відповідача Тернопільської митниці ДФС через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила. (арк.спр.29-33)
25.03.2019 підготовче засідання відкладено, у зв'язку із необхідністю надання позивачу часу для ознайомлення з відзивом на позовну заяву до 18.04.2019.
05.04.2019 представником позивача через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив. (арк.спр.51-53)
15.04.2019 та 19.04.2019 відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив.(арк.спр.57-58)
18.04.2019 ухвалою суду постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання підготовче засіданні закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2019.
В судовому засіданні 20.05.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представники відповідача в судовому засіданні 25.05.2019 просили відмовити в задоволенні позову з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, представників відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
21 січня 2019 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_3 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA403010/2019/001222. Заявлений до митного оформлення товар - легковий автомобіль, бувший у користуванні, марки VOLKSWAGEN, модель: GOLF, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова: універсал, колір: чорний, тип двигуна: дизельний, номер двигуна: не визначений, робочий об'єм: 1598 куб. см., потужність 81 кВт., календарний рік виготовлення: 2016, модельний рік виготовлення: 2016, категорія транспортного засобу: МІ, колісна формула 4x2, кількість дверей: 5, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5. Торговельна марка: ОСОБА_4 . Виробник: VOLKSWAGEN AG - Німеччина. Одержувач товару - ОСОБА_1 (гр. 8 митної декларації).
Згідно інформації, яка міститься в гр. 44 митної декларації №UA403010/2019/001222 від 21.01.2019, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) №GFZMS1287 від 18.01.2019;
- декларація про походження товару №EQ143698 від 03.01.2019;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/02693 від 21.01.2019;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №EQ143698 від 02.05.2016;
- некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № б/н від 18.01.2019;
- договір про надання послуг митного брокера №388 від 18.01.2019.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:
"103-1 Можливе заниження митної вартості товару";
"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";
"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".
Також, АСМО "Інспектор" посадову особу підрозділу митного оформлення проінформовано про можливе заниження митної вартості товару та визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 13800, 00".
Відповідно до профілів ризику згенерованих АСАУР та розпорядження Тернопільської митниці ДФС від 19.10.2018 №24-р посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено запит №162 від 21.01.2019 щодо правильності визначення митної вартості товарів до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання.
21.01.2019 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно - тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом, а саме уповноваженій особі декларанта направлено електронне повідомлення про необхідність відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У разі неподання документів відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, а саме:
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, надати такі документи:
- якщо здійснювалось транспортування - транспортні документи;
- якщо здійснювалось страхування - страхові документи.
Листом від 24.01.2019 уповноваженою особою декларанта інформовано митницю про неможливість надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість а саме: банківських платіжних документів, інших платіжних та бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити.
24.01.2019 Тернопільською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UА403000/2019/000176/2 у зв'язку з тим, що декларантом до митного оформлення не поданий повний пакет документів, визначених частинами другою і третьою статті 53 Митного кодексу України.
У зв'язку з прийняттям вказаного рішення від 24.01.2019 №UА403000/2019/000176/2 надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2019/00122.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012).
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин першої, другої, третьої статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України).
Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини першої митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини першої).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга).
Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини другої статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).
Відповідно до частини першої статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про митну вартість, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (надалі - Порядок №631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Згідно із частиною другою статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Орган доходів і зборів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України).
Згідно із положеннями частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).
Нормами частини шостої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд зазначає, що згідно рахунку №GFZMS1287 від 18.01.2019 розрахунок проводився готівкою, однак згідно договору купівлі - продажу №б/н від 18.01.2019 не вбачається, яким чином повинна бути здійснена оплата за придбаний транспортний засіб. У даному договорі лише вказано, що до повної сплати ціни товару транспортний засіб залишається власністю продавця.
Крім того операція купівлі-продажу транспортного засобу проводилась між фізичною особою: ОСОБА_1 та юридичною особою: фірмою "Еліа Комерція та консалтинг", яка зобов'язана вести бухгалтерський облік всіх здійснених нею операцій.
Тому, здійснена позивачем сплата по виставленому фірмою "Еліа Комерція та консалтинг" рахунку №GFZMS1287 від 18.01.2019 готівкових коштів за придбаний транспортний засіб мала бути підтверджена фіскальним чеком, квитанцією про оплату або іншим платіжним документом.
Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі - Методика), затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, визначено, що вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (пункт 7.53 Методики).
Згідно з Методикою провідними країнами-експортерами КТЗ є Німеччина - для КТЗ європейських виробників; США - для КТЗ американського ринку автомобілів (п. 7.53.1 Методики).
У додатку 8 до Методики вказано перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням.
Серед рекомендованих джерел вказаний довідник "SuperSCHWACKE", видавництва "Еutax", який використовується фахівцями-товарознавцями, експертами при визначенні рівня вартості вживаних ТЗ.
Згідно витягу з інтернет каталогу "SCHWACKENET" № НОМЕР_4 /28714505 від 21.01.2019 вартість даного колісного транспортного засобу становить 12800,00 EUR.
У спірному рішенні про коригування митної вартості №UА403000/2019/000176/2 від 24.01.2019 зазначено чому митна вартість не може бути визнана, а також описано послідовність застосування методів визначення митної вартості: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для транспортних витрат - рахунків про транспортні витрати, для страхування - страхових документів. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме: банківський платіжний документ, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортних документів, страхових документів та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України: висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг. відправлення. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості даного транспортного засобу згідно schwackenet.de на рівні 12800 євро/шт."
Відповідач обґрунтував підставність і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту Schwacke Net.
За змістом пункту 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 за №689, визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації:
- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС;
- спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;
- інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;
- інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;
- інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;
- інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС;
- цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- інформація отримана з мережі Інтернет.
В зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості №UА403000/2019/000176/2 від 24.01.2019 надано картку відмови №UA403000/2019/00122 у митному оформленні митної декларації №UA403010/2019/001222 згідно розділу VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631.
Частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
30.01.2019 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію №UA403010/2019/002118, за якою товар: "легковий автомобіль, бувший у користуванні, марки VOLKSWAGEN, модель: GOLF, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова: універсал, колір: чорний, тип двигуна: дизельний, номер двигуна: не визначений, робочий об'єм: 1598 куб. см., потужність 81 кВт., календарний рік виготовлення: 2016, модельний рік виготовлення: 2016, категорія транспортного засобу: М1, колісна формула 4x2, кількість дверей: 5, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5. Торговельна марка: ОСОБА_4 . Виробник: VOLKSWAGEN AG - Німеччина" випущено у вільний обіг під гарантійне зобов'язання шляхом сплати до Державного бюджету обов'язкових платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідно до рішення Тернопільської митниці від 24.01.2019 №UA403000/2019/000176/2.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В ході судового розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000176/2 від 24.01.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2019/00122 від 24.01.2019.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2019/00122 від 24.01.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000176/2 від 24.01.2019 - відмовити повністю.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );
відповідач - Тернопільська митниця ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ 39420537).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 травня 2019 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
копія вірна:
Суддя Мартиць О.І.