Справа №216/6889/18
Провадження №2-а/216/262/19
08 травня 2019 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бондарєвої О.І.,
за участю секретаря судового засідання Городнічевої Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5, у порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти №2 батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Корєнєва Владислава Анатолійовича, про визнання дій посадової особи протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 762995 від 30.11.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що за змістом оскаржуваної постанови року 29.11.2018 року о 20.34 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda SuperB, номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя вул. Дніпропетровське шосе та вул. Серафимовича м. Кривого Рогу на заборонений червоний сигнал світлофору та не подав світловим показчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом праворуч, тим самим порушив п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Він вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним з таких підстав.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вона була складена 30.11.2018 року о 00. год. 54 хв., разом з цим, дату та час вчинення правопорушення зазначає 29.11.2018 року о 20 год. 34 хв., що не відповідає дійсності. Крім того, було встановлено такі порушення: 1) відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи; 2)відповідач позбавив позивача можливості скористатися в повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП; 3)відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме: проігнорував порядок, встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП; 4)відповідач не врахував фактичні обставини, які були на місці, де на думку відповідача відбулося правопорушення, зокрема наявність додаткової зеленої таблички, яка дозволяє рух.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, а також вказав, що наполягає на задоволенні позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином, надіслав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки в його діях щодо прийняття постанови серії ЕАВ №762995 від 30.11.2018 року порушень не було. Доказів щодо відсутності в діях позивача порушень Правил дорожнього руху України останнім не надано. При винесенні постанови позивачу були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, при цьому позивач не бажав скористатися всіма правами. Жодних клопотань крім безпідставного клопотання про відкладення розгляду справи в інше місце від позивача не надходило. Разом з цим, скорочене провадження у справах у ст. 258 КУпАП про адміністративне правопорушення передбачає фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. З відеозапису автомобільного відеореєстратора видно, що ніякої зеленої стрілки, яка б дозволяла рух на заборонений сигнал світлофору на перехресті вул. Дніпропетровське шосе та вул. Серафимовича не має. Також з відеозапису вбачається як транспортний засіб позивача здійснює проїзд регульованого перехрестя вул. Дніпропетровське шосе та вул. Серафимовича на заборонений сигнал світлофора. В оскаржуваній постанові чітко вказана суть порушення, постанова складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р., тому вважає, що при винесенні постанови він керувався нормами КУпАП та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, КУпАП та іншими правовими актами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як встановлено судом, 29.11.2018 року о 20.34 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda SuperB, номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя вул. Дніпропетровське шосе та вул. Серафимовича м. Кривого Рогу на заборонений червоний сигнал світлофору та не подав світловим показчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом праворуч, тим самим порушив п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Особи, які порушують Правила, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п. 1.9 ПДР України).
Згідно з абзацом 1 підпункту «е» пункту 8.7.3 пункту 8.7 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР), червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
У своєму позові позивач не погоджується з тим, що він порушив Правила дорожнього руху та запевняє, що проїхав перехрестя, де встановлена на світлофорі додаткова постійна зелена стрілка, що дозволяє рух.
На підтвердження обґрунтованості оскаржуваної постанови відповідачем в якості доказу до письмового відзиву надано відеозапис, який було переглянуто та встановлено, що факт перетинання позивачем перехрестя на червоний сигнал світлофору, зокрема здійснення повороту направо, не зафіксований, а лише відображено світлофор з іншої сторони перехрестя, з увімкненим червоним сигналом світлофору, разом з цим, перевірити доводи відповідача про відсутність стрілки зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, що дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху, у суду не має можливості, оскільки доказів цієї обставини до суду відповідачем не надано. Крім того, з відеозапису під назвою «Факт правопорушення» вбачається, що обставини, зафіксовані відеореєстратором розпочалися о 00 год. 42 хв. 30 листопада 2018 року, що суперечить відомостям, зазначеним в постанові серії ЕАВ № 762995, де вказано часом скоєння правопорушення - 29.11.2018 року о 20 год.34 хв.
Вказані обставини свідчать про те, що оскаржувану постанову було прийнято з порушенням вимог ст. 283 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, тому вона не може бути належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Крім того, статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення повинен в собі містити: суб'єкт правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення, об'єкт правопорушення та об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не містить складу адміністративного правопорушення.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують як основні, так, і додаткові (факультативні) ознаки.
Основна ознака об'єктивної сторони адміністративного правопорушення виявляється через протиправне діяння (дії чи бездіяльність), а додаткові факультативні) відображають суспільно шкідливі наслідки ОСОБА_2 лікту, причинно-наслідковий зв'язок між ними і самим діянням, місце, спосіб, обстановку, дату, час та засоби його вчинення.
З огляду на наявність розбіжностей у постанові серії ЕАВ № 762995 та наданим до суду відеозаписом, не можливо встановити дату та час вчинення адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим, вбачається відсутність об'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Рішенням у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 р. Європейський суд з прав людини встановив, що передбачений п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачами не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, яке йому інкримінується, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, як передбачено ч. 3 ст. 62 Конституції України, приймаючи до уваги відсутність об'єктивної сторони правопорушення, що виключає склад адміністративного правопорушення, це дає підстави прийти до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись Правилами дорожнього руху України, ст.ст. 247, 251, 254, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 3, 9, 32, 71, 72, 90, 139, 242, 243-246 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Корєнєва Владислава Анатолійовича, про визнання дій посадової особи протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАВ № 762995 від 30 листопада 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.246 КАС України:
-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
-відповідач: поліцейський взводу № 1 роти №2 батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Корєнєв Владислав Анатолійович, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11.
Суддя О.І. Бондарєва