Іменем України
22 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/653/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі: Грищенко М.І.,
позивач та представник позивача - не прибули,
представник відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
15 лютого 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області), в якому позивач просив суд:
- визнати неправомірним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 23.08.2018 року, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні частки пільгового стажу, відповідно Списку №2 та в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи:
- з 23.11.1981 року по 01.07.1986 року разопалубником фенольного утеплювача на Первомайському заводі будівельних матеріалів;
- з 02.07.1986 року по 09.06.1992 року формувальником фенольного утеплювача на Первомайському заводі будівельних матеріалів;
- з 10.06.1992 року по 20.08.1992 року випалювачем на Первомайському заводі будівельних матеріалів;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з 24 травня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до законодавства має загальний стаж роботи більше 30 років з яких 10 років 06 місяців 18 днів працювала разопалубником та формувальником по виготовленню фенольного утеплювача у шкідливих умовах, 02 роки 07 місяців 09 днів випалювачем по випалюванню цегли, що відноситься до роботи у важких умовах та 11 років 11 місяців 25 днів працювала кочегаром технологічних печей при виробництві цегли, що, на думку позивача, також є роботою у важких умовах. Позивач вказує, що більше 25 років працювала на роботах з шкідливими та важкими умовами. Позивач вважає, що має право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах оскільки вона була зайнята повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці більше 10 років, має загальний страховий стаж роботи більше 30 років та їй виповнилось 55 років 24.09.2017. Як стверджує позивач, 24.05.2018 вона звернулась із заявою до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 23.08.2018 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, встановленому абз.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Рішення про відмову у призначення пенсії було видано у жовтні 2018 року, зазначає позивач.
Вважає, що рішення відповідача щодо не зарахування частки пільгового стажу роботи та відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірним.
Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, просили розглянути справу без їхньої участі (арк.спр.106).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, просив розглянути справу без його участі (арк.спр.115).
11.03.2019 від відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційний номером 12687/2019 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість (арк.спр.58-60).
11.03.2019 від представника відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 12843/2019 була надана відповідь на відзив (арк.спр.73-74).
Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:
- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (арк.спр.1-2);
- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу (арк.спр.93).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 10.05.2000 Золотівським в м. Первомайськ МВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк.спр. НОМЕР_3 ).
24.05.2018 позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком, зазначивши при цьому, що пенсія на іншій підставі, державна допомога, виплата на дитину, страхові виплати не призначались (арк.спр.61).
Позивач просила належні суми пенсії (грошової допомоги, іншої грошової виплати) починаючи з 21.05.2018 перераховувати на поточний рахунок, який відкрито в уповноваженому банку (зворотній бік арк.спр.69).
Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 24.05.2018 про призначення пенсії за віком та винесено рішення від 23.08.2018 «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Рішення від 23.08.2018) (арк.спр.62).
Відповідно до змісту Рішення від 23.08.2018 вбачається, що до заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_1 не надала довідок, уточнюючих пільговий характер роботи за період роботи на Первомайському заводі будівельних матеріалів, тому зарахувати роботу до пільгового стажу немає можливості за відсутності пільгових довідок. Зарахувати період роботи до пільгового стажу за Списком № 1 або Списком № 2 за період роботи з 23.11.1981 по 20.06.2000 на Первомайському заводі будівельних матеріалів в якості розопалубщика фенольного утеплювача, формовщика фенольного утеплювача, обжигальщика, оператора котельної немає підстав, так як зазначені професії відсутні в розділах XIУ, ХУІІ, ХУІІІ Списків виробництв, цехів, професій і посад, робота яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Згідно протоколу від 19.06.2018 № 601, загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 34 роки 2 місяці 7 днів (арк.спр.63).
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_4 І НОМЕР_5 , судом встановлено наступне:
- 01.09.1978 - 31.07.1980 - проходила навчання в ПТУ № 31 м. Золоте (запис 1);
- 23.11.1981 прийнято в цех № 3 Первомайського заводу будівельних матеріалів в якості розопалубщика фенольного утеплювача (запис 2);
- 02.07.1986 переведено формовщиком фенольного утеплювача цеха № 3 (запис 3);
- 10.06.1992 переведено в цех № 2 випалювачем 5 (п'ятого) розряду (запис 4);
- 18.01.1995 переведено в цех № 2 оператором котельні (запис 5);
-15.06.1994 акціонерне товариство трест «Луганськшахтобудіндустрія» реорганізовано в акціонерне товариство закритого типу ««Луганськшахтобудіндустрія» (запис 6);
- 20.06.2000 звільнено за ст.36 п. 5 КЗпП України (запис 7);
- 21.06.2000 прийнято в цех № 2 акціонерного товариства «Первомайський завод будівельних матеріалів» кочегаром (запис 8);
- 03.04.2004 звільнено за статтею 36 КЗпП України (запис 9);
- 10.04.2004 прийнято за переводом кочегаром технологічних печей третього розряду (запис 10);
- 05.05.2009 звільнено за с. 40 п. 1 КПпУ (запис 11);
- 06.06.2009 первомайським міським центром зайнятості розпочато виплату допомоги по безробіттю (запис 12);
- припинено виплату допомоги по безробіттю (запис 13);
- 22.06.2009 прийнято кочегаром технологічних печей в цех по виготовленню цегли в товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудуголь» (запис № 14);
- 31.07.2012 звільнено згідно п. 21 ст. 36 КЗпП України (запис 15);
- 24.08.2012 Первомайським міським центром зайнятості розпочато виплату допомоги по безробіттю (запис 16);
- 10.04.2013 припинено виплату допомоги по безробіттю (запис 17).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з абзацом 4 частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого: пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком (пункт 1 частина перша статті 9 Закону № 1058-IV).
Положеннями частини першої статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, серед іншого: 50 років - по 31 березня 1965 року включно (абзац 2 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України № 1058-IV)
Як вбачається із змісту Рішення від 23.08.2018, що однією з підстав для призначення пенсії на пільгових умовах є не надання позивачем довідок, які уточнюють пільговий характер роботи ОСОБА_1 за період її роботи на Первомайському заводі будівельних матеріалів та відсутність у трудовій книжці повної інформації про роботу.
Суд критично оцінює посилання відповідача, які викладені в Рішенні від 23.08.2018, виходячи з наступного.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі - Закону № 1788-XII).
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначена правова норма кореспондується з пунктом 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від за № 58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція № 58).
Так, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно пункту 1.5. Питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Так, відповідно до пункту 4 постанови КМУ від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд звертає увагу, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Усі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.
При цьому, самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.
Відтак, суд зауважує, що позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому відсутність записів на підтвердження факту виконання позивачем норм обслуговування тварин не може бути підставою для не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача на посаді доярки (оператора машинного доїння).
Крім того, зазначеним правовим нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1058-IV, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки, відповідних записів у ній або у трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).
Водночас, під час з'ясування обставин у справі та перевірку їх доказами, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень на якого нормами процесуального права покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів у встановленому порядку про наявність підстав щодо застосування положень Порядку № 637 до спірних правовідносин, як-то: відсутність у позивача трудової книжки, необхідних записів або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, що визначає його право на пенсію за віком.
Дотого ж, відповідачем взагалі не конкретизовано, якої саме інформації не містить трудова книжка ОСОБА_1
Натомість, судом встановлено, що записи в трудовій книжці позивача в повній мірі відповідають вимогам Інструкції № 58 та підтверджують її роботу в спірний період на Первомайському заводі будівельних матеріалів.
Щодо вимог ОСОБА_1 відносно зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи спірного періоду, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до Рішення від 23.08.2018, зарахувати періоди роботи до пільгового стажу за Списком № 1 або Списком № 2 за період роботи з 23.11.1981 по 20.06.2000 на Первомайському заводі будівельних матеріалів в якості розопалубщика фенольного утеплювача, формувальника фенольного утеплювача, випалювача, оператора котельної не має підстав, так як зазначені професії відсутні в розділах XIУ, ХУІІ, ХУІІІ Списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Спірними періодами в даній справі є: з 23.11.1981 по 01.07.1986; з 02.07.1986 по 09.06.1992; з 10.06.1992 по 20.08.1992.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно в дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Позивачем до матеріалів справи долучено довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній акціонерного товариства «Луганськшахтобудіндустрія» № 01-10/-21 від 12.02.2014 (арк.спр. 18).
Дослідженням змісту вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на Первомайському заводі будівельних матеріалів республіканського об'єднання шахтного будівництва «Укршахтобуд» за період з 23.11.1981 по 09.06.1992 та проводила від міряння потрібної кількості рідини смоли та каталізатора у потрібну ємкість для зміщення виробничим міксером з подальшим швидким заливом в форми, де відбувається миттєва хімічна реакція, яка використовується для вироблення утеплювача за посадою разопалубником фенольного утеплювача (арк.спр.18).
Розділом XVIII «Виробництво будівельних матеріалів» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (далі - Список № 2), передбачались професії формувальників та фенольників.
Більш того, Розділом ОСОБА_2 «Виробництво будівельних матеріалів» Списку № 2 списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, передбачались професії фенольників та формувальників теплоізоляційних виробів.
Суд, аналізуючи положення законодавства щодо обчислення стажу, яке дає право на пенсію на пільгових умовах та на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи приходить до висновку, що ОСОБА_1 за період з 23.11.1981 по 09.06.1992 була зайнята повний робочий день та фактично виконувала роботу із шкідливими та важкими умовами праці, яка передбачена Розділом XVIII «Виробництво будівельних матеріалів» Списку № 2, відтак не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду роботи ОСОБА_1 з 23.11.1981 по 09.06.1992 є безпідставним та необґрунтованим.
Крім того, як вже було зазначено судом, всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки саме керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Таким чином, формальна невідповідність запису в трудовій книжці та Списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах не є виною працівника та не може слугувати підставою для обмеження соціальних прав громадянина, зокрема, на призначення пенсії.
Щодо позовних вимог відносно зобов'язання УПФУ в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 10.06.1992 по 20.08.1992 випалювачем на Первомайському заводі будівельних матеріалів, суд зазначає таке.
Розділом XVII «Виробництво будівельних матеріалів» Списку № 2 списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, передбачалась професія випалювача стінових та в'яжучих матеріалів, зайняті на випалюванні цегли у кільцевих печах, а також у тунельних печах на твердому паливі.
Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи не можливо встановити характер виконуваної позивачем роботи та її відповідність критеріям професій, посад і показників, які визначені розділом XVII «Виробництво будівельних матеріалів» Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991. Тому, в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Суд окремо вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Так, відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулась відповідача із заявою про призначення пенсії 24.05.2018. Натомість, за результатами розгляди заяви позивача від 24.05.2018, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії лише 23.08.2018, тобто порушення положень закону 1058-IV.
Судом встановлено, що загальний стаж позивача складає 34 роки 2 місяці 7 днів, у тому числі на роботах із особливо шкідливими і важкими умовами праці 10 років 6 місяців 18 днів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент звернення із заявою від 24.05.2018 позивачем було досягнуто всіх необхідних умов, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень абзацу 2 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України № 1058-IV.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Зважаючи на встановлені обставини та на правове регулювання спірних правовідносин, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 23.08.2018 в частині не зарахування до пільгового стажу позивача періоди її роботи з 23.11.1981 по 01.07.1986 та з 02.07.1986 по 09.06.1992 на Первомайському заводі будівельних матеріалів та відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, а також зобов'язати відповідача зарахувати вказані періоди до пільгового стажу та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України № 1058-IV.
При цьому, судом відмовлено в частині задоволення позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період її роботи з 10.06.1992 по 20.08.1992 на Первомайському заводі будівельних матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (арк.спр.2а).
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, позивачу необхідно відшкодувати 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 23 серпня 2018 року «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування гр. ОСОБА_1 » в частині.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (місцезнаходження: Луганська обл., Попаснянський район, місто Попасна, вул. Шкільна, буд. 2, ідентифікаційний код: 21792608) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи ОСОБА_1 з 23 листопада 1981 року по 01 липня 1986 року, з 02 липня 1986 року по 09 червня 1992 року, з дня звернення із заявою про призначення пенсії за віком - з 24 травня 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (місцезнаходження: Луганська обл., Попаснянський район, місто Попасна, вул. Шкільна, буд. 2, ідентифікаційний код: 21792608) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 30 травня 2019 року.
Суддя Є.О. Кисельова