Справа № 195/428/19
2/195/190/19
24.05.2019 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Музичук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості у розмірі 7998,59 грн. За кредитним договором № б/н від 05.10.2013 р., мотивуючи наступним.
Відповідно до укладеного договору № б/н від 05.10.2013 р. ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.03.2014 року.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України - Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини) він не заявив про відмову від неї.
У даному випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.
При цьому, позивач зазначає, що згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України - відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
09.01.2019 р. до спадкоємців, ОСОБА_1 , було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому наполягає на позовних вимогах та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, але подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому зазначила, що проти позову заперечує, оскільки на момент смерті матері ОСОБА_2 , вона була зареєстрована за іншою адресою. Спадщину після смерті матері не прийняла, із заявою до нотаріальної контори не зверталася. Тому вважає себе неналежним відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
05.10.2013 р. між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладений договір на отримання кредиту у розмірі у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.03.2014 року.
Згідно наданого позивачем розрахунку за кредитним договором б/н від 27.03.2014 р. станом на 22.01.2019 р. утворилась заборгованість у розмірі 7998,59 грн., тобто нарахування проводились після смерті ОСОБА_2 .
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.608 ЦК України зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1281 передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ч.3 ст.1231,ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.
Оскільки боржник помер, то відповідати перед ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі ст.ст. 1281, 1282ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Аналогічні роз'яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст.1282ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Позивач в обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідачка ОСОБА_1 проживала разом з спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тому позивач вважає, що відповідач прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника.
Відповідно до ч.2ст. 1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для прийняття спадщини є фактичне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак доказів фактичного проживання відповідача із спадкодавцем на час відкриття спадщини суду надано не було.
На запит суду щодо зареєстрованого місця проживання відповідача Томаківською селищною радою 26.03.2019 р. надано відповідь, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому в позовній заяві позивачем зазначена її адреса: АДРЕСА_2 , тобто адреса місця проживання померлої ОСОБА_2
Позивач також не надав суду доказів, які підтверджують, яке саме майно прийняла у спадок відповідач та яка його вартість, що унеможливлює стягнення з неї заявлених позивачем грошових коштів.
Позивач не надав доказів на підтвердження того, що спадкодавцю за життя взагалі належало будь-яке рухоме чи нерухоме майно, яке могло бути успадковане, за рахунок, чи у межах вартості якого, можуть бути задоволені вимоги кредитора.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, ПАТ КБ «Приватбанк», як позивач, зобов'язаний довести, що саме відповідачка є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , прийняла після неї спадщину.
Крім того, 28.12.2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до відповідача з листом-претензією, в якому вони повідомляють, що на теперішній час банку стало відомо, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже банк звернувся до спадкоємця через чотири роки з моменту, коли йому стало відомо про смерть боржника ОСОБА_2
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що пред'явлені позивачем до ОСОБА_3 вимоги щодо стягнення боргу кредитором спадкодавця задоволенню не підлягають, в зв'язку з недоведеність позивачем своїх позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 229, 235, ч.2 ст. 247, 258, 259, 265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” ( м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 (зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця за кредитним договором № б/н від 05.10.2013 р.- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 30.05.2019 року.
Суддя:/підпис/Л. А. Кондус
З оригіналом згідно: Суддя Л.А.Кондус