Іменем України
24 лютого 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-274/10/2470
17 год. 27 хв. (№ 2а-1613/09/2470)
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді: Скакун О.П.
при секретарі судового засідання: Пишній К.Г.
за участю:
представника позивача - Фалуша П.В., Іллюка М.І.
представника відповідача Гринчука С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області
до Михальчанської сільської ради
про стягнення коштів за оренду землі та донарахування відпускних виплат
Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до Михальчанської сільської ради про стягнення коштів за оренду землі в сумі 18932,32 грн. та донарахування відпускних у сумі 6664,60 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, в позовній заяві позивач посилається на те, що ревізією формування та виконання сільського бюджету, фінансово-господарської діяльності установ, що утримуються за рахунок цього бюджету у Михальчанській сільській раді за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, встановлено недоотримання доходів бюджетами від оренди земельних ділянок на загальну суму 18932,32 грн. та недоотримання працівниками сільської ради доходів у сумі 6664,60 грн. На даний час вимогу КРВ в Сторожинецькому районі КРУ в Чернівецькій області виконано частково, а саме виплачено працівникам донараховану заробітню плату у сумі 6664,60 грн.. В іншій частині вимоги не виконано, а саме не відшкодовано суму 18932,32, внаслідок несплати користувачами орендної плати за землю та неукладення договорів оренди земельних ділянок з громадянами, які користуються землею.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у письмових запереченнях, стверджуючи, що зверненням до суду в інтересах територіальних громад є повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб. Повноваження щодо контролю за недоотримання доходів місцевими бюджетами не входить до компетенції органів Державної контрольно-ревізійної служби України. Крім того, відповідач вважає, що у відповідності до Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні», позивачу надано право звернення до суду з позовами про стягнення коштів лише до Державного бюджету, а платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Розмір орендної плати визначається залежно від грошової оцінки земель, визначення якого не входить до компетенції позивача, а, отже, сума недоотриманих коштів місцевим бюджетом не доведена позивачем. Також позивач зазначив, що вчиняв всі можливі дії для укладення договорів з користувачами земельних ділянок.
Контрольно-ревізійним відділом у Сторожинецькому районі було проведено ревізію формування та виконання сільського бюджету, фінансово-господарської діяльності установ, що утримуються з бюджету Михальчанської сільської ради за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року.
За результатами проведеної ревізії було складено акт від 12.08.2009 року за №24-30-45/72. При проведенні вибіркової ревізії дотримання законодавства при використанні сільськогосподарських угідь, земель запасу та резервного фонду встановлено, що відповідно до плану (схеми) земельних ділянок села площа земельних ділянок колишньої селянської спілки „Михальчанська" на яких розташовані будівлі та споруди (майнові паї ) і використовуються без правовстановлюючих документів власниками майнових паїв в розрізі ділянок склала:
молочна ферма площа 4,0 га виділено та укладено договір з одним користувачем ОСОБА_1 -0,4935 га, решта площі земельної ділянки 3,5065 га не розподілена між власниками майнових паїв: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які використовують земельні ділянки, на яких розташовані будівлі та споруди (майнові паї) без правовстановлюючих документів;
автопарк (гараж) 4,2 га виділено та укладено договір з 7 користувачами . - загальною площею 0,1946 га, решта площі земельної ділянки 4,054 га не розподілена між власниками майнових паїв: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_17, які також використовують земельні ділянки, на яких розташовані будівлі та споруди (майнові паї ) без правовстановлюючих документів.
тік та склад - 0,8 га також не виготовлені правовстановлюючі документи на загальну площу власниками майнових паїв ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_8
- тракторна бригада - 1,7 га виділено та укладено договір з одним користувачем - загальною площею 0,0893 га решта площі земельної ділянки 1,6107 га не розподілена між власниками майнових паїв ОСОБА_23, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_31, ОСОБА_4, які також використовують земельні ділянки на яких розташовані будівлі та споруди (майнові паї ) без правовстановлюючих документів.
Під час контрольного заходу з'ясувати по якій причині вище перераховані власники майнових паїв не виготовляють правовстановлюючі документи на земельні ділянки та не укладають договори оренди та чому не сплачується орендна плата не було можливим, так як в сільській раді відсутні відповіді власників майнових паїв на численні звернення та попередження сільської ради про усунення порушень у використанні земельних ділянок. Вищезазначені порушення призвели до недотримання вимог ст.21 Закону України „Про оренду землі".
Таким чином, проведеною ревізією встановлено, що внаслідок неукладання сільською радою договорів оренди за користування земельними ділянками, що привело до порушення вимог ст.13, 21 Закону України "Про оренду землі" та ст.2, 7 Закону України "Про плату за землю", бюджетами недоотримано (втрачено) доходів в загальній сумі -18932,32 грн., в тому числі: сільським бюджетом -11359 грн.39 коп. (2007 рік 2839 грн. 85 коп. 2008 рік - 5679грн. 70 коп., 2009 -2839 грн. 85 коп.), районним бюджетом 2839 грн. 85 коп. (2007 рік -709грн. 96 коп., 2008 рік - 1419 грн. 92 коп., 2009 рік 709 грн. 96 коп.), обласним бюджетом -4733 грн. 08 коп. (2007 рік -4733 грн. 08 коп. 2008 рік -2366 грн. 54 коп., 2009 рік -1183 грн. 27 коп.). Також перевіркою встановлено недоотримання працівниками сільської ради відпускних у сумі 6664,60 грн.
Контрольно-ревізійним управлінням в Чернівецькій області було направлено відповідачу вимоги про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень від 14.08.2009 року №24-30-13/684.
Позивач в процесі розгляду справи уточнив позовні вимоги, у зв'язку з виконанням однієї з вимог, а саме сільською радою проведено виплату донарахованих під час ревізії відпускних у сумі 6664,60 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до ст.2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Статтею 27 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби. Згідно статті 20 цього Закону, платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Згідно статті 20 Закону України «Про систему оподаткування», контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами. За стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів), які не передбачені цим Законом, посадові особи державних податкових органів та інших державних органів несуть відповідальність згідно з законами України.
У відповідності до статті 2 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні», головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно ст.113 Бюджетного кодексу України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі аналізу вищезазначених норм, суд вважає, що в межах повноважень органів державної контрольно-ревізійної служби є здійснення контролю за виконанням місцевих бюджетів, цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, однак здійснення контролю за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є в межах повноважень органів державної податкової служби.
Суд доходить висновку, що проведені розрахунки втрат доходів від користування земельними ділянками є необґрунтованими, оскільки позивач не уповноважений їх здійснювати.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку, в порушення ст.19 Конституції України, органи державної контрольно-ревізійної служби вийшли за межі повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Крім того, судом встановлено, що відповідач вжив всіх можливих заходів для укладення з власниками майнових паїв правовстановлюючих документів по використанню земельних ділянок, а саме починаючи з 2007 року попередив всіх власників, щодо виготовлення ними правовстановлюючих документів на земельні ділянки, 14.09.2009р. звернувся в Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель в Чернівецькій області для реагування згідно чинного законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області від 14.08.2009 року за №24-30-13/684 є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Контрольно-ревізійним управлінням в Чернівецькій області не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
У судовому засіданні 24 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 01 березня 2010 року .
Суддя О.П. Скакун