про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2019 року м. Київ № 320/2566/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги ,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем, зокрема, оскаржуються вимога відповідача за №Ф-4108-17/1167 від 26.08.2018. Позивачем дана вимога оскаржена в адміністративному порядку та рішенням ДФС України від 26.12.2018 скарга позивача на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.08.2018 №Ф-4108-17/1167 ГУ ДФС у Київській області не підлягає розгляду.
Проте з даним позовом позивач звернувся до суду лише 23 травня 2019 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять доказів поважності пропуску строку звернення до суду із таким позовом, а також заяви про поновлення цього строку.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-5507-17/993 від 26.08.2018 на суму 6960,48 грн.. Проте, позивач в позовній заяві вказує за вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-4108-17/1167 від 23.08.2018. Крім того, позивачем до позовної заяви долучено тільки вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-4108-17/1167 від 23.08.2018. Таким чином суддя вважає, що позовні вимоги викладено не конкретно.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, а також уточнюючої позовної заяви з належним чином викладеними позовними вимогами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, а також уточнюючої позовної заяви з належним чином викладеними позовними вимогами.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лиска І.Г.