Справа № 2-А-1352/2010 рік.
01 лютого 2010 року смт. Красногвардійське
Суддя Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим Шукальський В.В., у порядку письмового провадження розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної Державної адміністрації в Автономної республіці Крим (далі УПСЗН) про стягнення недоотриманої разової допомоги
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської РДА про стягнення недоотриманої разової допомоги , мотивуючи свої вимоги тим, що він є ветераном війни - учасником бойових дій, та має право на пільги, які встановлені Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Відповідно до ст. 12 ч.4 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” йому як учаснику бойових дій, щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, але відповідачем йому виплатили за 2006 рік - 250 грн., 2007 рік - 280 грн., а у 2008 році - 310 грн. Різниця складає 5390 грн., яку просив стягнути на свою користь.
Позивач у судове засідання не з'явився, вточнив позовні вимоги, просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому разову допомогу за 2007-2008 роки, а справу розглянути за його відсутністю в порядку письмового провадження.
Представник УПСЗН у судове засідання не з'явилася, просила слухати справу за її відсутності в порядку письмового провадження, але у своєму письмовому запереченні позов не визнала. Заперечення обґрунтовані тим, що виплата разової грошової допомоги учаснику бойових дій відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється в розмірі, установленому законом про державний бюджет на відповідний рік, що передбачено Постановою КМУ від 18.02.04 № 177. Позивачеві було виплачено як інваліду 2 групи у 2007 році 360 грн., а у 2008 році 400 грн. разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, що передбачено Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, відтак підстав для перерахунку та проведення доплат ОСОБА_1 не має.
Відповідно до ст. 122 ч. 3 КАС України якщо особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені позовних вимог з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що згідно із посвідченням НОМЕР_1, виданим Красногвардійським РВК, ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій .
Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської РДА від 14.08.2008 року, ОСОБА_1 за 2007 - 2008 роки проведені виплати разової грошової допомоги до 9 травня як учаснику бойових дій у наступному розмірі: за 2007 рік 360 грн., та за 2008 рік 400 грн .
Згідно із ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, і не може виходити за межі позовних вимог.
Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року « 489-V учасникам бойових дій, до яких відноситься і позивач, була передбачена виплата щорічної разової допомоги розмірі 280 грн.
Пунктом 1 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі і положення п.13 ст.71, якою зупинено на 2007 рік дію ч.5 ст. 12,13,14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107- V1 внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» якими визначено, що розмір разової грошової допомоги, яка виплачується особам, на яких поширюється дія цих законів, щорічно до 5 травня, визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.
Розміри виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2008 році встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги», що виплачується у 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», згідно з якою учасникам бойових дій, до яких відноситься і позивач, була передбачена виплата щорічної разової допомоги у розмірі 310 грн.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
На підставі викладеного, суд вважає, що у 2007 та 2008 роках виплата такої допомоги здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства, оскільки зазначеними рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення законів України «Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки» щодо внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Рішення Конституційного Суду України про визнання змін, внесених законами України «Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки» до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щодо визначення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня такими, що не відповідають Конституції України, були прийняті 09.07.2007 року та 22.05.2008 року відповідно.
Згідно із ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, у період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 рік та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року відповідно, закони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та на 2008 рік» були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.17-1 Закону № 3551-ХІІ щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня 2007 року та 05 травня 2008 року) відповідач діяв згідно з чинним законодавством.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у межах заявлених вимог.
На підставі ст.ст. 12, 13, 14, 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 14, 19 ч. 2, 86, 104, 158 - 163 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: