Справа № 201/5875/18
Провадження № 2/210/580/19
іменем України
"16" травня 2019 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Хлистуненко О.В.
секретаря судового засідання Недолуги Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, суд -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення боргу. В обґрунтування позову зазначив те, що 26.08.2016 року між ним та ОСОБА_4 було укладеного договір позики. За умовами якого він надав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1130690,00 грн., що в еквіваленті складало 44956,00 доларів США, які останній зобов'язався повернути в строк до 30.06.2017 року, а також зобов'язався виплачувати проценти за користування грошовими коштами в розмірі 2,58% в місяць, що еквівалентно 1160,00 доларів США. Під час отримання грошових коштів, 26.08.2016 року в підтвердження позики грошей ОСОБА_4 власноручно написав розписку. Крім того, в забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за договором позики між ним та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого він поручився за виконання зобов'язань ОСОБА_4 за договором позики від 26.08.2016 року в частині сплати основного боргу, в розмірі 10000,00 грн. Враховуючи, що ОСОБА_4 користувався сумою позики з 26.08.2016 року та не повернув її в тій самій сумі до 30.06.2017 р., як це було узгоджено у договорі позики, й на теперішній час, період користування ОСОБА_4 грошовими коштами складає з 26.08.2016 року по 30.05.2018 року. Тому просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики від 26.08.2016 р. в розмірі 1872883,84 грн., що складається з суми боргу 1120690,00 грн., процентів 612607,84 грн., інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 108546,24 грн., 3% річних в розмірі 31039,76 грн. А також, стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. Судові витрати покласти на відповідачів пропорційного задоволених позовних вимог.
Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, до початку судового засідання надала суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 , який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надавав. Правом на відзив не скористався.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливим провести судове засідання без участі відповідача ОСОБА_6 ..
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги в частині стягнення 10000,00 грн. визнав в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з'ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно розписки від 26.08.2016 року ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1130690,00 грн., що в еквіваленті складало 44956,00 доларів США, які зобов'язався повернути у строк до 30.06.2017 року (а.с. 8).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру, підтверджує як його укладення, так і умови договору, а також засвідчує отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей, тобто є юридичним фактом, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків - правочином.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року, 02 липня 2014 року, 11 листопада 2015 року та від 24 лютого 2016 року, які прийняті за результатами перегляду судових рішень з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України, у справах № 6 - 63 цс13, № 6 - 79 цс 14, №6 -1967 цс15, № 6-50 цс16.
Судом встановлено, що грошові кошти за договором позики (розписка) повернено не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається з розписки від 26.06.2016 року ОСОБА_4 зобов'язався виплачувати ОСОБА_1 проценти за користування грошовими коштами в розмірі 2,58% в місяць, що еквівалентно 1160,00 доларів США (а.с. 8).
Отже, внаслідок неповернення позичальником ОСОБА_4 суми позики своєчасно, його борг складається з наступного: суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, які встановлено договором; три проценти річних від простроченої суми.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року, яка прийнята за результатами перегляду судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України, у справі № 6 - 369 цс15.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, заявлені вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на його користь суму відсотків за користування грошовими коштами за період з 26.08.2016 року по 30.05.2018 року, яка складає 612607,84 грн. підлягають задоволенню за наступним розрахунком: (21 - кількість місяців користування грошовими коштами; 2,58% розмір процентів за користування грошовими коштами за місяць; 1130690,00 грн. сума основного боргу) = (1130690,00 грн. х 21 х 2,58%=612607,84 грн.).
Також, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 . 3% річних від простроченої суми, яка складає 31039,76 грн. за період з 01.07.2017 року по 30.05.2018 року, та розраховуються за формулою: (334 календарних днів), (1130690,00 х 3%/100%/365 х 334 = 31039,76 грн.).
Крім того, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 індекс інфляція за порушення грошового зобов'язання за період 01.07.2017 року по 30.05.2018 року в сумі 108546,24 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки від 26.08.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язався нести майнову відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань ОСОБА_4 , які виникають з умов договору позики (розписки) від 26.08.2016 року (п. 2.2, 3.1 договору поруки ) виключно в частині сплати основного боргу - повернення суми боргу в розмірі 10000,00 (а.с. 21).
Відповідно до п. 4.1 договору поруки, поручитель зобов'язується у випадку порушення боржником зобов'язань забезпечених порукою, зобов'язується виконати за боржника зобов'язання перед кредитором на умовах, у порядку та у строки, встановлені в основному договорі та чинним законодавством України.
Згідно з ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Статтею 554 ЦК передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, задоволенню підлягає також й вимога позивача про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики (розписки) від 26.08.2016 року в розмірі 10000,00 грн.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів з кожного окремо на користь позивача судовий збір в розмірі по 4405,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 209, 228, 229, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 3, 15, 16, 526, 527, 530, 625, 629, 631, 1054 1046-1050 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина республіки Індія, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти за договором позики від 26.08.2016 року в розмірі 1872883 (один мільйон вісімсот сімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят три) гривні 84 (вісімдесят чотири) копійки, що складається з суми боргу в розмірі 1120690,00 грн., процентів в розмірі 612607,84 грн., інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 108546,24 грн. та 3 % річних в розмірі 31039,76 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина республіки Індія, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти за договором поруки від 26.08.2016 року в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина республіки Індія, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 4405 (чотири тисячі чотириста п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 4405 (чотири тисячі чотириста п'ять) гривень.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: О. В. Хлистуненко