Справа № 520/10814/19
Провадження № 2-а/520/297/19
28.05.2019 року
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого - судді Луняченка В.О.
за участю секретаря Нефедової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Інспектора Патрульної поліції в Одеській області ДПП Ніколаєва Сергія Вікторовича ( м.Одеса, вул. ак. Корольова, 5 ( odesa@patrol.police.gov.ua ), третя особа Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП ( м.Одеса, вул. ак. Корольова, 5 odesa@patrol.police.gov.ua) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
16.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду с адміністративним позовом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову серії ДП18№030969 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі, мотивуючи позов тим, що оскаржувана ним постанова винесена не правомірно, з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 20.05.2019 року, у порядку ст. 286 КАС України відкрито провадження у справі.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.
З боку третьої особи до судового засідання подано письмове пояснення із додатком у вигляді відео носія - компакт-диску на якому міститься один файл відеозапису з камери відео регістратора патрульної автомашини про рух транспортних засобів по вул. ак. Філатова у м. Одесі о 07.01 годин 08.05.2019 року, у тому числі транспортного засобу темного кольору марки Фольцваген Гольф» дн НОМЕР_2 . У поясненнях зазначено, про фіксування інспектором патрульної поліції під час патрулювання порушення водієм транспортного засобу «Фольцваген Гольф» дн НОМЕР_2 правил дорожнього руху у вигляді поїзду перехрестя на забороняючий сигнал світлофору, чим порушив п.п.8.7.3.ґ ПДР України - що стало підставою для зупинки транспортного засобу, розгляду адміністративної справи та притягнення водія - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КупАП. Враховуючи вищенаведене Управління вважає постанову законною та просить відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні суд переглянувши відеозапис надану третьою стороною, проаналізувавши пояснення представника позивача і пояснення третій сторони та зміст постанови серії ДП18 №039069 від 08.05.2019 року, прийшов до наступних висновків.
Так з матеріалів справи судом встановлено, що 08.05.2019 року в ході виконання службових обов'язків інспектором ПП роти №2 батальйону 31 УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції Ніколаєв С.В., виявив порушення п.п.8.7.3.ґ ПДР України, скоєне водієм ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ст.. 122 ч .2 КУпАП, у відповідності до чого склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
З викладеним у постанові та діями поліцейського позивач не згоден, що слугувало до його звернення до суду з відповідним позовом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху ( далі ПДР ) , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до вимог п. 8.7.3 ґ ПДР України (наказові знаки, ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Дане порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» ст. 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.
Так, відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (ч. 2 ст. 122 КУпАП).
Відповідно п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 283 КУпАП визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Правовідносини з приводу оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами у порядку Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України), особливості яких врегульовані ст. 286 КАС України.
У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ч.2 ст. 73 КАС України).
Частинами першою та другою статті 74 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом ; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином у судовому засіданні факт порушення позивачем правил дорожнього руху, що було підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, повинно бути доказано саме суб'єктом владних повноважень - інспектором поліції, який виніс відповідну постанову внаслідок розгляду адміністративної справи.
При чому у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності повинно бути зазначений яким технічним засобом здійснено фото або відеозапис, якщо такий запис здійснювався. Тобто при наявності в якості доказів відеозапису ( у тому числі здійсненому на відеореєстратор транспортного засобу патрульної поліції), який повинен був бути наданий особі, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, цей факт обов'язково повинен бути зазначений у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відсутність подібних відомостей, як і відсутність доказів того, що відеозапис ( як доказ) демонструвався під час розгляду адміністративної справи унеможливлює прийняття відеозапис, наданий як доказ у суд. Одночасно із цим, судом враховується відсутність доказів використання зазначеного відеозапису під час провадження по адміністративної справі інспектором поліції.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що у судовому засіданні факт законності постанови серії ДП18№039069, яка винесена 08.05.2019 року інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області 2 роти1 батальйону лейтенанта поліції Ніколаєвим С.В. не знайшов свого підтвердження, а тому постанова підлягає скасуванню.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В даному випадку суд приймає до уваги, що термін притягнення до адміністративної відповідальності особи, який визначений ч.1 ст. 38 КупАП у два місяці не сплив, а тому термін розгляду адміністративної справи триває, приходить до висновку про скасувати рішення суб'єкта владних повноважень із надісланням справи ( копії даної постанови) для проведення новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ст. ст. 241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 ) до Інспектора Патрульної поліції в Одеській області ДПП Ніколаєва Сергія Вікторовича ( м.Одеса, вул. ак. Корольова, 5 ( odesa@patrol.police.gov.ua ), третя особа Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП ( м.Одеса, вул. ак. Корольова, 5 odesa@patrol.police.gov.ua) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Скасувати постанову серії ДП18 № 039069, яка винесена 08.05.2019 року інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області 2 роти1 батальйону лейтенанта поліції Ніколаєвим С.В., відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Надіслати справу ( копію даної постанови) для проведення нового розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.2 ст. 122 КУпАП до компетентного органу - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Рішення може бути оскаржено, шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду, через Київський районний суд м. Одеси, апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя Луняченко В. О.