ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.05.2019Справа № 910/3866/19
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
до комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії комунального підприємства "Київпастранс" "Автобусний парк №8"
про стягнення 24 200,18 грн.
Представники сторін:
не викликались.
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії комунального підприємства "Київпастранс" "Автобусний парк №8" про стягнення 24 200,18 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору №78 про інкасацію коштів від 23.04.2014 року належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг (за період: за березень 2016 року та за квітень 2016 року), у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
12.04.2019 р. до канцелярії суду відповідач подав відзив на позовну заяву.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
23 квітня 2014 р. між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та комунальним підприємством "Київпастранс" укладено договір № 78 про інкасацію коштів, відповідно до якого банк власними силами і засобами в погоджені дні та години здійснює інкасацію коштів у клієнта. Списки об'єктів клієнта, дні і години інкасації коштів (додаток № 1 ) погоджуються на місці клієнтом та підрозділом перевезення валютних цінностей та інкасації коштів і є невід'ємною частиною цього договору. Банк проводить приймання коштів від інкасаторів і здійснює своєчасне зарахування коштів на рахунки клієнта, а клієнт сплачує кошти за надані послуги банку в розмірі та строки, що передбачені цим договором.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що за послуги з інкасації коштів клієнт сплачує банку плату відповідно тарифів за інкасацію (додаток № 2). Банк залишає право змінювати тарифи з подальшим повідомленням клієнта за 20 (двадцять) днів до їх введення.
Тарифи змінені відповідно до Постанови публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" № 40 від 20.01.2016 р. «Про внесення змін та доповнень до тарифів ПАТ «КБ «Хрещатик» по обслуговуванню юридичних осіб». Відповідач повідомлений про зміну тарифів шляхом розповсюдження об'яв на дошках оголошень у відділеннях банку.
Виконавець надав замовнику послуги та оформив дебетове інформаційне повідомлення № 146 від 30.03.2016 р. на суму 18 050,11 грн. та дебетове інформаційне повідомлення № 31/568/228 від 29.04.2016 р. на суму 2 639.95 грн.
Згідно з п. 4.2. договору, оплата послуг банку, за інкасацію коштів, клієнтом проводиться один раз на місяць 30 (31) числа, шляхом перерахування з рахунку клієнта на рахунок банку не пізніше 7 робочого дня з дати оформлення банком дебетового повідомлення.
Згідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У матеріалах справи відсутні докази оплати клієнтом наданих послуг банком.
У відзиві вих. № 06-1/495 від 10.04.2019 р. відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що банк позбавив його права на розпорядження коштами, що залишились на його рахунку в розмірі 558 955,74 грн., що призвело до скрутного становища відповідача та виникнення заборгованості за окремими договорами. А також посилається на ст. 601 Цивільного кодексу України.
Суд не погоджується із викладеними у відзиві запереченнями відповідача та зазначає наступне.
При цьому, суд відзначає, що приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.
Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Судом встановлено, що сторони були вільними при укладенні договору та визначенні умов даного договору, договір виконано повністю як зі сторони позивача, та жодних претензій та зауважень щодо наданих послуг зі сторони клієнта банку заявлено не було.
Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог суд зауважує, що в самому відзиві відповідач не просить здійснити безпосередньо зарахування зустрічних однорідних вимог, а також не надає докази такого звернення до позивача із пропозиція про припинення взаємних грошових зобов'язань шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, як того передбачає п. 6 ч. 3 ст. 165 ГПК України.
Частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.
Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604- 609 названого Кодексу, в яких не передбачено такої підстави припинення зобов'язання, як відкликання банківської ліцензії або введення тимчасової адміністрації.
За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Стаття 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог, в момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов'язанні.
Статтею 602 названого Кодексу установлені випадки, за якими зарахування зустрічних позовних вимог неможливо, зокрема, за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 № 463 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» строком на один місяць з 05.04.2016до 04.05.2016, та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення повноважень тимчасового адміністратора Банку. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 № 560, продовжено строки тимчасової адміністрації в Банку до 04.06.2016 включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016 № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Банку та на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2018 за № 994 призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» Славкіну Марину Анатоліївну.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.05.2018 за № 1452 продовжено строк здійснення процедури ліквідації Банка та повноваження ліквідатора Банка Славкіної Марини Анатоліївни на 2 роки по 05.06.2020 включно.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.
Як зазначено у ч. 1, 4, 5 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.
Згідно з імперативними приписами частини 5 статті 36 зазначеного Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Статтею 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачені наслідки ліквідації банку.
З дня початку процедури ліквідації банку, зокрема, забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами, виключно з урахуванням того, що: за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком (п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Проведення зарахування зустрічних однорідних вимог з погашення заборгованості кредитора банку перед банком безпосередньо під час ліквідаційної процедури такого банку є можливим лише за наявності умов, визначених частиною 2 пункту 8 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №916/4737/14).
Саме по собі відкликання ліцензії ПАТ «КБ «Хрещатик» чи ухвалення Виконавчою дирекцією гарантування вкладів фізичних осіб рішення про введення відносно цього банку тимчасової адміністрації, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання за всіма видами заборгованості за кредитом.
Отже, невиконання комунальним підприємством «Київпастранс» умов договору № 78 про індексацію коштів від 23.04.2014 р. щодо оплати наданих послуг банком з причин невиконання КБ «Хрещатик» своїх зобов'язань за договорами, укладеними між сторонами, не може вважатися достатньою правовою підставою для звільнення підприємства від відповідальності за порушення зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що фактично отримані послуги підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, а обов'язок їх оплати встановлений договором та законом, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу за договором № 78 про інкасацію коштів від 23.04.2014 р. в розмірі 20 690,06 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 3 510,12 грн. суд відзначає наступне.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.7. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг на користь банку з клієнта стягується пеня в розмірі 0,3% від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та договору.
Суд надає власний розрахунок пені по дебетово інформаційному повідомленні № 146 від 30.03.2016 р.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
18 050,1108.04.2016 - 21.04.20161422.0000 %0.120 %*303,79
18 050,1122.04.2016 - 26.05.20163519.0000 %0.104 %*655,92
18 050,1127.05.2016 - 23.06.20162818.0000 %0.098 %*497,12
18 050,1124.06.2016 - 28.07.20163516.5000 %0.090 %*569,61
18 050,1129.07.2016 - 15.09.20164915.5000 %0.085 %*749,13
18 050,1116.09.2016 - 06.10.20162115.0000 %0.082 %*310,70
Всього 3 086,27 грн.
Суд надає власний розрахунок пені по дебетово інформаційному повідомленні № 3/568/228 від 29.04.2016 р.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2639,9513.05.2016 - 26.05.20161419.0000 %0.104 %*38,37
2639,9527.05.2016 - 23.06.20162818.0000 %0.098 %*72,71
2639,9524.06.2016 - 28.07.20163516.5000 %0.090 %*83,31
2639,9529.07.2016 - 15.09.20164915.5000 %0.085 %*109,57
2639,9516.09.2016 - 27.10.20164215.0000 %0.082 %*90,88
2639,9528.10.2016 - 10.11.20161414.0000 %0.077 %*28,27
Всього 423,11 грн.
За перерахунком суду загальний розмір пені становить 3509,38 грн. та підлягає задоволенню, а в частині пені в розмірі 0,74 грн. - слід відмовити.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог..
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, 74, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232-233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії комунального підприємства "Київпастранс" "Автобусний парк №8" про стягнення 24 200,18 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул.. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) в особі філії комунального підприємства "Київпастранс" "Автобусний парк №8" (04119, м. Київ, вул.. Сім'ї Хохлових, буд. 7/9, код ЄДРОПУ 03114230) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 8-А, код ЄДРОПУ 19364259) 20 690 (двадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 06 коп. основного боргу, пені в розмірі 3 509 (три тисячі п'ятсот дев'ять) грн.. 38 коп. та 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 81 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Мудрий