73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
26 лютого 2010 р. Справа № 2-а-14470/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючої судді: Хом'якової В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 2 178 грн. 34 коп. незаконно отриманих коштів. В позові зазначено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було призначено пенсію за віком. Пенсія щомісячно перераховувалась на особовий рахунок вкладника, ОСОБА_2 до Райффайзен Банк Аваль. Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління МВС України в Херсонській області листом від 04.12.2007 за № 1924 повідомив, що ОСОБА_2 в січні 2000 року виїхала за кордон на постійне проживання в Ізраїль. Позивач зазначає, що в разі зміни місця проживання пенсіонер зобов'язаний повідомити ПФУ. Вибувши на постійне проживання за кордон, пенсіонерка ОСОБА_2 втратила право на пенсію. Не повідомивши Управління ПФУ про зміну місця проживання, пенсіонерка продовжувала деякий період отримувати кошти (пенсію), а в подальшому оформила довіреність для отримання коштів (пенсії) на ОСОБА_1. ОСОБА_1 особисто за дорученням отримано 2 178,34 грн. пенсії за період з вересня 2003 року по вересень 2004 рік. Просить стягнути з ОСОБА_1 незаконно отримані кошти.
Представник позивача надав суду клопотання з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження.
ОСОБА_1 заперечень в письмовому вигляді до суду не надав. Просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
ОСОБА_2 за період з вересня 2003 року по вересень 2004 рік отримала 2 178,34 грн. пенсії за віком. При цьому вона знаходилася на постійному місці проживання в державі Ізраїль. На отримання пенсії ОСОБА_2 видала довіреність ОСОБА_1, який за мотивуванням позивача, отримував кошти безпідставно, а тому має їх повернути Управлінню Пенсійного фонду України Комсомольського району м. Херсона.
Статтею 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. Виключення з даного правила встановлено тільки для пенсій призначених внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Положеннями статей 49, 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого дано Верховною Радою України; у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за 6 місяців наперед перед виїздом. Міжнародної угоди про соціальне забезпечення між Україною та Ізраїлем немає. Конституційний Суд України рішенням від 7 жовтня 2009 року визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, якими передбачено, що під час перебування за кордоном пенсія виплачується у тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, частиною другою статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом з тим, суд приймає до уваги, що позивач просить стягнути пенсію, яка була виплачена за період, який передував рішенню Конституційного суду.
Згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду (ст. 102). Ст. 50 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються в судовому порядку. Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди.
Відповідач не є пенсіонером, який виїхав за кордон, і не повинен був повідомляти ПФУ про виїзд за кордон пенсіонера. Такий обов'язок законодавство покладає саме на пенсіонера. Всю відповідальність щодо відповідності нарахування та отримання пенсії несе особа, що має право на отримання пенсії, а саме ОСОБА_2, а не особа, що була повіреною на отримання пенсії. Відносини, що виникають у зв'язку з виконанням доручення між пенсіонером і особою, яка отримувала пенсію на підставі довіреності, регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України. Згідно до ст. 244 ЦКУ довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Так, визначення представництво дано в ч. 1 ст. 237 ЦКУ, де зазначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до ст. 239 ЦКУ правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, тобто, факт отримання пенсії повіреним створює права та обов'язки щодо повернення пенсії довірителем (пенсіонером). Надання довіреності особи є способом отримання пенсії, а не перекладанням прав та обов'язків на іншу особу.
Враховуючи викладене, суд вважає позов таким, що пред'явлений до неналежного відповідача, а тому не підлягає задоволенню. Судові витрати по справі не стягуються, оскільки позивачем є суб'єкт владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд-
постановив:
Відмовити управлінню Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона в задоволенні позову про стягнення коштів з ОСОБА_1 в сумі 2 178 грн. 34 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Хом'якова В.В.