П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 663/2466/17
Головуючий в 1 інстанції: Клімченко М.І.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Скадовськ
Повний текст судового рішення складений 01.06.2018 р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов, -
30.10.2017р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов №56/966-1/01-22 від 12.10.2017р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене абз.1 п. 4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 60624грн., за експлуатацію об'єкта будівництва без введення в експлуатацію в установленому законом порядку; №56/966-2/01-22 від 12.10.2017р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 60624грн., за виконання будівельних робіт без оформлення права на їх виконання.
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 01.06.2018р. позов задоволений з підстав того, що відповідачем не надано доказів стосовно порушення позивачем містобудівного законодавства.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що з 15.09.2017р. по 28.09.2017р., на підставі направлення №28 від 15.09.2017р., заступником начальника Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради було проведено позапланову перевірку об'єкту «Готель «Тиха Гавань» по вул. Соборна, 3 в м. Херсоні. /а.с.68-69/
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №28 від 28.09.2017р., відповідно до висновків якого встановлено: виконання будівельних робіт без оформлення права на їх виконання, що є порушенням ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.25 Закону України «Про основи містобудування», п.1.7 ДБН А .3.1.5-2016 «Організація будівельного виробництва»; експлуатація об'єкту будівництва без введення в експлуатацію в установленому законом порядку, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». /а.с.70-87/
На підставі акту перевірки складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2017р. та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.09.2017 року. /а.с.88-92/
Як вбачається з матеріалів справи другі примірники акту, протоколів та припису отримані ФОП ОСОБА_1 того ж дня.
Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №56/966-1/01-22 від 12.10.2017р. ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого абз.1 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 60624грн. /а.с.4/
Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №5/966-2/01-22 від 12.10.2017р. ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 60624грн. /а.с.5/
Не погоджуючись з вказаними постановами про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст.1 вищезазначеного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з підпунктом 1 п.«б» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам міських рад делеговано державою повноваження у галузі будівництва, а саме: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Крім того, ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553. (надалі - Порядок №553)
Відповідно до п.5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Наказом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради від 15.09.2017р. №183 призначено проведення позапланової перевірки на об'єкті: «Готель «Тиха Гавань» за адресою: вул.Соборна,3 в м. Херсоні, на підставі звернення депутата Херсонської міської ради. /а.с.61,68/
Відповідно до п.9, п.12, п.13 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Водночас, п.13 Порядку №533 встановлені права суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2017р. позивачу вручено направлення для проведення позапланової перевірки №28 від 15.09.2017р., а тому позивач був ознайомлений з підставами та строком проведення перевірки. /а.с.69/
Згідно з положеннями пунктів 16-22 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Так, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №28 від 28.09.2017р., припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.09.2017р., а саме щодо зупинення експлуатації готелю до введення в експлуатацію в установленому законом порядку, отримані позивачем. /а.с.70-92/
Згідно підпункту 3 п. 20 Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
З протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2017р., отриманих позивачем, вбачається що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено 12.10.2017 року у приміщенні Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради о 11:00, отже позивача належним чином повідомлено про час та місце розгляду відповідної справи. /а.с.88-89/
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Так, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№56/966-1/01-22; 56/966-2/01-22 від 12.10.2017р. отримані позивачем 21.10.2017 р . /а.с.2/
Таким чином, Управлянням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради дотримано порядок проведення перевірки у сфері містобудівної діяльності та притягнення особи до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а тому посилання позивача в цій частині щодо порушення його прав не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.1,3 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) замовник має право виконувати будівельні роботи після:1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання. Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Як вбачається з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відповідні дозвільні документи на виконання будівельних робіт, а також що засвідчують готовність об'єкту до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 не оформлювались.
Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджених постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р. забороняється експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є код КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. /а.с.119-121/
Так, здійснення ФОП Харитоновим І .В. діяльності щодо надання в оренду нерухомого майна, тобто експлуатації об'єкта - «Готель «Тиха Гавань», не прийнятого в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується квитанцією №07 від 09.09.2017р. виданою ФОП ОСОБА_1 за оплату послуг проживання в готелі. /а.с.95/
Згідно листа КП ХБТІ від 19.09.2017р. технічна та юридична документація на готель не оформлювалися.
Перевіркою дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства встановлено, що фактично за вказаною адресою ( АДРЕСА_1 розташовано чотири 2-х та 3-х поверхових корпуси готелю, два з яких знаходяться в стані будівництва.
При цьому, не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на наявність права власності згідно рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 11.10.2011р.у справі №2-3546/11 на кв. 21 , 22 за адресою вул.Карла Маркса, 13 в м. Херсоні , як на підставу законності володіння та експлуатації готельного комплексу, оскільки вказані приміщення знаходяться за іншою адресою, тобто на суміжній земельній ділянці з вул.Соборна, 3 у м.Херсоні (на якій проводилася перевірка дотримання позивачем містобудівних умов).
На підставі викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності накладення на відповідача штрафів за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених п. 2 ч. 2, абз. 1 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки наявність таких правопорушень підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. У свою чергу, перебіг процесуального строку, згідно з приписами ст.120 КАС України починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, останнім же днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
При цьому, згідно з ч.9 ст.120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, оскаржувані постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності отримані позивачем 21.10.2017р., а з даним позовом до суду позивач звернувся 30.10.2017р., тобто в межах строку визначеного законом. /а.с.13. 49, 59/
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради задовольнити, рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.