П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1440/1626/18
Суддя першої інстанції: Біоносенко В.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 27.08.2018р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Михайлівський» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Михайлівський» про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
11.07.2018р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання протиправною бездіяльність щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.09.2018р. позов задоволений.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.02.2016р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладений договір №980-067-000000640 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», відповідно до якого на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . /а.с.9/
04.02.2016р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір «Капітал+» №980-067-000185545 від 04.02.2016р. /а.с. 8/
Згідно п. 1.1. договору позивач передає стороні-2 у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а сторона-2 зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
Умовами п.1.2. договору визначено, що сторона-2 приймає від позивача у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 50000грн.; строк користування коштами - 182 днів; сторона-2 повертає позивачу кошти у безготівковій формі на рахунок позивача № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський».
На виконання договору, 19.05.2016р. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повернуло кошти у сумі 50000грн. на банківський рахунок № НОМЕР_1 позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», що підтверджено випискою по особовому рахунку. /а.с.47/
На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» та рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» і делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року по 22 червня 2016 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».
Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» і рішення виконавчої дирекції Фонду прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.
14.07.2016р. на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про прийняття виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 12 липня 2016 р. № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 15 липня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам зазначеного банку.
Листом ПАТ «Банк Михайлівський» від 26.01.2017 року №3г1/7110 повідомлено Кононова В .А. про нікчемність переказу коштів, здійснених 19.05.2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок № 26203528565101 з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-067-000185545 від 04.02.2016». /а.с.12/
Листом ПАТ «Банк Михайлівський» від 30.07.2017 року №3Г/71660 позивача повідомлено, що оскільки договір № 980-067-000185545 від 04.02.2016 року укладено безпосередньо позивачем з ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного, відсутні правові підстави для включення інформації про позивача до Переліку вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. /а.с.13/
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Гарантії відшкодування вкладникам коштів, які знаходяться на рахунках в банках та по депозитам, строк яких закінчився, встановлені статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) та гарантовані п.п.1 п.6 статті 36 Закону, а також підтверджуються повноваженнями Уповноваженої особи Фонду, встановленими Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), яким встановлено повноваження уповноваженої особи стосовно відшкодування гарантованих коштів вкладникам.
Відповідно до п.1 ст.26 Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно із п.4 ст.26 Закону, Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.
Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до ст. 36 Закону (п.5 статті 26 Закону).
Згідно п.1 Розділу І (Загальні положення) Положення, воно розроблено відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і визначає порядок та черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно п.3 Розділу І (Загальні положення) Положення Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно п.4 Розділу І (Загальні положення) Положення Фонд не відшкодовує кошти у випадках, передбачених ч. 4 ст. 26 Закону.
Розділ II (Діяльність із забезпечення виконання зобов'язань банку з виплати коштів в період здійснення тимчасової адміністрації) Положення встановлює порядок дій Банку (в особі Уповноваженої особи) стосовно виплат коштів, які знаходяться на рахунках в банках та по депозитам, строк яких закінчився.
Статтею 36 Закону (Наслідки запровадження тимчасової адміністрації), зокрема, п.1 ч. 5 встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється «задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку», при цьому п.1 ч. 6 цієї ж статті зазначається, що «обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті».
Операції банку по виплаті коштів за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників в період дії тимчасової адміністрації не можуть «блокуватися», зупинятися або не здійснюватися банком через визначеного Фондом банка - партнера.
Право вкладника на виплату коштів за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників є беззаперечним та гарантованим державою (статті 26 Закону).
Обмеження щодо виплат встановлюються згідно п.4 статті 26 Закону.
Виплата коштів за вкладами за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку здійснюється Банком в період дії тимчасової адміністрації і не може бути зупинено банком (п.1 ч. 6 ст. 36 Закону).
До повноважень уповноваженої особи в період дії тимчасової адміністрації відноситься: формування списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду (додаток 3 до Положення). При цьому, згідно п.п.8 п.4 Розділу II Положення банком (в особі призначеної уповноваженої особи) окремо складаються: перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону; перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку; перелік осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що ще не виконане;
після надання цільової позики банк розпочинає виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.
Згідно із частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Разом з тим, в силу вимог ст.203 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до п.2.9 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 01 червня 2011 року №174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Отже, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (ч.ч.1,2 ст.1066 ЦК України).
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч.1 ст.1067 ЦК України).
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (ч.ч.1,2 ст.1068 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту внесення ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 50000грн. на виконання договору «Капітал+» №980-067-000185545 від 04.02.2016р.позивачем надано квитанцію від 04 лютого 2016 року №QS351501. /а.с.14/
Крім того, випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Банк Михайлівський» підтверджується, що ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повернуло кошти у сумі 50000грн. /а.с.47/
Отже, за відсутності підстав нікчемності правочину, у відповідності до вимог Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами уповноважена особа Фонду зобов'язана включити дані про рахунок ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо включення даних про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором від 04.02.2016р. на суму 50000грн. та для зобов'язання уповноваженої особи Фонду включити дані про рахунок ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів.
Посилання апелянта на те, що ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» не мало достатніх власних коштів для здійснення повернення коштів своїм кредиторам - фізичним особам, а тому повернуті кошти є власністю ПАТ «Банк Михайлівський», не спростовують факту знаходження на рахунку позивача станом на 19.05.2016 року коштів у розмірі 50000грн., які надійшли на рахунок за платіжними документами ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відкритому в ПАТ «Банк Михайлівський», на рахунок № НОМЕР_1 з призначенням платежу повернення коштів згідно з договором №980-067-000185545 від 04.02.2016р.
Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що 19.11.2016 року вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг», яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності цим Законом, віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Так, згідно абз.2 п.15 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної ч.1 ст.26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівненням до вкладників.
Також є підстави погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що та обставина, що розрахунково-касове обслуговування клієнта здійснено під час дії згаданої вище постанови регулятора, зважаючи на наведене вище, не є достатньою підставою для визнання нікчемними розрахункових операцій банку.
Зважаючи на встановлені обставини справи, правильним є висновок, що покликання відповідача на положення пунктів 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, як і на положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними, є необґрунтованими.
Дана правова позиція викладена у відповідності до постанови Верховного Суду від 31.10.2018р. у справі №822/1083/17.
Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Михайлівський» залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.