28 травня 2019 року м. Дніпросправа № 200/9718/18(2а/200/544/18)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.
за участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2018 року, (суддя суду першої інстанції Єлісєєва Т.Ю.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Новіцького Василя Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
05 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.05.2018 року серії ЕАА №416294 поліцейського роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Новіцького Василя Петровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 11.9 ПДР за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., а справу - закрити.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач під час керування транспортним засобом 16.05.2018 року не порушував вимог п. 11.9 ПДР України, а здійснив розворот транспортного засобу із дотриманням вимог норм правил дорожнього руху, що може бути підтверджено показами свідка. Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що на думку позивача, свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2018 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Також, позивач зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам адміністративного позову, а в основу рішення покладено висновки, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.05.2018 року інспектором роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Новіцьким Василем Петровичем прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАА №416294, яким на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за порушення п. 11.9 ПДР України, що є адміністративним правопорушення передбаченим ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до означеної постанови, ОСОБА_1 . 26.05.2018 року о 02:23 годині в м. Дніпро на проспекті Слобожанський, 75, керуючи транспортним засобом HYUNDAI 130 д.н.з. НОМЕР_1 здійснив виїзд на розділювальну смугу, чим порушив п. 11.9 ПДР України.
Вважаючи зазначену постанову від 26.05.2018 року протиправною позивач оскаржив її до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відтак відповідачем було правомірно притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 11.9 ПДР України, водію забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.
Відповідальність за порушення п. 11.9 ПДР України передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст.251 КУпАП.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не було надано до суду жодних доказів, в розумінні ст. ст. 73-76 КАС України, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме здійснення заїзду на розділювальну смугу.
Також, спірна постанова не містить посилань на будь-які докази, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок, обґрунтувань правомірності притягнення останнього до адміністративної відповідальності, що свідчить про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, вказане свідчить про достатність підстав для задоволення позовних вимог.
Вищевказане залишилось поза увагою суду першої інстанції, внаслідок чого судом прийнято рішення із порушенням вимог норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду в силу ст. 317 КАС України.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає на необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 286, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2018 року в адміністративній справі №200/9718/18 (2а/200/544/18) - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.05.2018 року серії ЕАА №416294.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай