29 травня 2019 року
Київ
справа №0540/8444/18-а
адміністративне провадження №К/9901/14325/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
16 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише у питаннях права (застосування норм матеріального та процесуального права), але не в питаннях факту.
В свою чергу порушення норм права може виявлятися у: застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації; незастосуванні норми, яку належало застосувати; наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив загальну фразу про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, не вказавши, яку норму матеріального права порушили суди. Цитування норм процесуального права в частині порядку подання доказів та прийняття їх судом не може вважатися викладенням підстав оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала
Керуючись статтями 248, 328 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3 Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко