Справа № 629/1024/19
Провадження № 1-кс/629/344/19
27 травня 2019 року м. Лозова
Слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 12.06.2017р. про закриття кримінального провадження № 1201420380000420 від 22.02.2014 року,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області із вказаною скаргою на постанову слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 12.06.2017р. про закриття кримінального провадження № 1201420380000420 від 22.02.2014 року, вважаючи її незаконною, такою, що суперечить завданням кримінального провадження, конституційним принципам законності та верховенству права, ухваленою без належного розслідування. В обґрунтування скарги зазначив, що посилання слідчого в постанові про закриття кримінального провадження на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.06.2014 р., яким договір позики від 11.03.2013 визнано вдаваним, а договір застави майбутнього врожаю недійсним не свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України, оскільки шляхом укладення удаваного договору також можна протиправно заволодіти майном (шляхом обману або зловживання довірою). Також у оскаржуваній Постанові слідчим зазначено про рішення по цивільній справі № 629/5364/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики, за яким Курочці бyлo повернуто позику, що підтверджується платіжними документами. Вказане твердження не відповідає дійсності та суперечить попередньому наведеному твердженню слідчого ОСОБА_4 , адже якщо у нього наявна інформація про стягнення на його користь коштів за договором позики від 11.03.2013, то яким чином можна стягнути кошти за договором, який визнано удаваним, враховуючи, що удаваність договору тягне за собою визнання його недійсним. Та у випадку, якщо зазначені кошти були б йому повернуті - то ця обставина не виключала наявність злочинного умислу у ОСОБА_5 на заволодіння такими коштами в момент укладення договору позики від 11.03.2013, а отже і не виключає наявність у їїдіях складу злочину. В такому разі, сплата таких коштів мала б кваліфікуватися, як обставина, що пом'якшує кримінальну відповідальність, однак таку дію не можна було б вважати підставою для закриття кримінального провадження. Зазначене свідчить, що слідчим не було ретельно досліджено обставини у кримінальному провадженні № 1201420380000420 від 22.02.2014, оскільки у Постанові про закриття цього кримінального провадження слідчий посилається на наявність обставин, які суперечать одна одній. Зазначив, що жодних сум за договором позики від 11.03.2013 він не отримував, та йому не зрозуміло, про які саме платіжні документи та постанову про закриття виконавчого провадження вказав слідчий в оскаржуваній Постанові, адже не вказано жодних реквізитів цих документів, не зазначено про розмір виплачених грошових коштів. Це викликає сумнів в існуванні вказаних документів. Також слідчим не було перевірено правдивість показань свідків. Отримані слідчим документи не були належним чином досліджені та проаналізовані. Крім того, слідчий посилається лише на відсутність складу злочину лише за ч.1 ст. 388 КК України, водночас не вказує про відсутність складу інших злочинів, які розслідувалися в рамках кримінального провадження № 1201420380000420 від 22.02.2014.Також зазначив, що слідчим порушено положення ч. 6 ст. 284 КПК України, оскільки копію оскаржуваної постанови йому до теперішнього часу не надіслано. Його представнику- адвокату ОСОБА_6 надано можливість ознайомитись зі скан-копієюцієї постанови лише 26.02.2019р. Внаслідок такого порушення, він, як потерпілий, протягом майже двох років не знав про закриття цього кримінального провадження та про те, що в рамках цього кримінального провадження уже тривалий час не проводяться жодні слідчі дії, внаслідок чого його права тривалий час не захищалися у рамках вказаного кримінального провадження, а він навіть не мав можливості вплинути на це, оскільки не знав про те, що кримінальне провадження було закритим.
Скаржник в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги без його участі, просив задовольнити вимоги його скарги в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутність. Також надіслав письмові заперечення на скаргу, за змістом якихпід час досудового розслідування вказаного кримінального провадження було допитано потерпілого, свідків, досліджено письмові докази, та здійснено всі необхідні слідчі(розшукові) дії. Крім того, рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.11.2017, залишеного в силі рішеннями Апеляційного суду Харківської області від 06.03.2018 та Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.02.2019, визнано договір позики від 11.03.2013 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 неукладеним, тому у його сторін не виникло будь-яких зобов'язань по виконанню цього договору оскільки з неукладеного правочину не виникають договірні зобов'язання, що у свою чергу спростовує доводи заявника щодо шахрайського заволодіння його грошовими коштами, факт передачі яких не встановлено судом. Зобов'язання за договором застави майбутнього врожаю від 11.03.2013 посвідченим приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 за реєстровим номером № 668 мають похідний характер і залежать від основного забов'язання, без якого застава не може виникнути, тобто від договору позики від 11.03.2013. Посилання заявника на те, що слідчим не надано оцінку діям посадових осіб ПП «Агромаркет» на предмет можливого вчинення шахрайських дій щодо заявника під час укладення договору позики від 11.03.2013 є безпідставним, у зв'язку з тим, що слідчими у кримінальному провадженні здійснювалось досудове розслідування за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 192 КК України та постановою слідчого від 08.04.2016 змінено кваліфікацію у кримінальному провадженні на ст. 388 КК України, оскільки ознаки вищезазначених складів злочинів не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час досудового розслідування. Враховуючи викладене, вважав доводи заявника безпідставними, а рішення про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 388 КК України прийнятим законно та обґрунтовано, підстави для скасування відсутні.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 303 КПК України, рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено на досудовому провадженні.
При вирішенні питання щодо дотримання строків, передбачених ч.1 ст. 304 КПК України, вважаю, що в даному випадку на слідчого відповідно до ст.111 КПК України покладено обов'язок повідомити заявника про прийняте процесуальне рішення-постанову про закриття кримінального провадження. Порядок повідомлення у кримінальному провадженні є аналогічним виклику слідчим підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого тощо повісткою, як передбачено гл.11 КПК України. Зокрема, шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою та ін. Статтею 136 КПК України(гл. 11 КПК України) визначено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик. Зазначене кореспондується з положеннями ч.1 ст. 304 КПК України, відповідно до якої, якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Доказів на підтвердження дати вручення постанови про закриття кримінального провадження слідчим не надано, отже при вирішенні питання щодо строків подачі скарги, слідчий суддя приймає до уваги доводи заявника та вважає, що строк, передбачений ч.1 ст. 304 КПК України, заявником не пропущено.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно витягів з кримінальних проваджень встановлено, що: 22 лютого 2014 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220380000420 з правовою кваліфікацією ч.1 ст. 190 КК України на підставі заяви ОСОБА_3 про те, що ПП «Агро-маркет» шахрайським шляхом заволоділо його врожаєм пшениці;
22.02.2014р. внесені відомості до ЄРДР за № 12014220380000420 з правовою кваліфікацією ч.1 ст. 191 КК України на підставі заяви ОСОБА_3 про те, що ПП «Агро-маркет» заволоділо його врожаєм пшениці;
23.10.2015р. внесені відомості до ЄРДР за № 42015220000000903 з правовою кваліфікацією ч.2 ст. 192 КК України на підставі заяви ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 заподіяли ОСОБА_3 значну майнову шкоду у 2013-2014 роках у розмірі 1200000 грн. шляхом зловживання довірою останнього;
06.10.2015р. внесені відомості до ЄРДР за № 42015220000000843 з правовою кваліфікацією ч.2 ст. 192 КК України на підставі заяви ОСОБА_3 про те, що 11.03.2013 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір позики, посвідчений нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області та зареєстровано в реєстрі за № 665. В порушення умов договору ОСОБА_5 не повернула ОСОБА_3 частину боргу.
За результатами досудового розслідування слідчий ОСОБА_4 12.06.2017 р. виніс постанову про закриття кримінального провадження за № 12014220380000420 на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України.
У вищевказаній постанові слідчим зазначено, що за заявами ОСОБА_3 було внесено відомості до ЄРДР: про заволодіння ПП «Агро-Маркет» його врожаєм пшениці (ЄРДР за № 12014220380000420); укладення договору позики, посвідченого нотаріусом, в порушення умов якого ОСОБА_5 не повернула йому частину боргу (ЄРДР за № 42015220000000843); заподіяння значної майнової шкоди у 2013-2014 роках у сумі 1200000 грн., зловживаючи його довірою(ЄРДР за № 42015220000000903).
В оскаржуваній постанові слідчого зазначено про об'єднання вищевказаних фактів в одне кримінальне провадження, оскільки вони є однією подією(без зазначення дати такого об'єднання, обставин, які були підставами для прийняття рішення про об'єднання та мотивів прийняття такого рішення). При цьому, у вказаній постанові слідчого не зазначено про результат розслідування кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за № 12014220380000420 з правовою кваліфікацією ч.1 ст. 190 КК України на підставі заяви ОСОБА_3 про те, що ПП «Агро-маркет» шахрайським шляхом заволоділо його врожаєм пшениці. Постанова прокурора про об'єднання кримінальних проваджень в одне в матеріалах кримінального провадження-відсутня.
З письмових заперечень прокурора на скаргу вбачається, що слідчим у кримінальному провадженні здійснювалось досудове розслідування за ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 191, ч.ч.1,2 ст. 192 КК України та постановою слідчого від 08.04.2016р. змінено кваліфікацію у кримінальному провадженні на ст. 388 КК України, оскільки ознаки вищезазначених складів злочинів не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час досудового розслідування. Однак з відповіді прокурора на адресу ПП «Агромаркет»(т. 2 а.с.140) вбачається, що слідчим 07.04.2016р. прийнято рішення про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з ч.1 ст. 191 КК України на ч.1 ст. 388 КК України.
Крім того, згідно копії ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду від 12.04.2016 р., клопотання прокурора від 06.04.2016р. про тимчасовий доступ до речей і документів в кримінальному провадженні № 1201420380000420 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, 12.06.2016 року було задоволено частково; в судовому засіданні прокурор клопотання підтримував, з цієї обставини вбачається, що станом на 12.06.2016 р. матеріали кримінального провадження не були об'єднані та кримінальні правопорушення не були перекваліфіковані.
Таким чином, вбачається існування розбіжностей в датах зміни кваліфікації вказаних кримінальних правопорушень, та, зважаючи на відсутність в матеріалах кримінального провадження постанови прокурора про об'єднання вищезазначених матеріалів досудового розслідування та постанови слідчого про перекваліфікацію кримінальних правопорушень, не можливо встановити існування(наявність) таких рішень, дату їх прийняття, мотиви та обгрунтування.
Згідно ч.ч.1, 5 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення(ч.5 ст. 110 КПК України).
Процесуальне рішення органів досудового розслідування - це оформлений відповідно до вимог КПК правовий акт, який містить відповіді на правові питання, що виникають у ході кримінального провадження, а отже- процесуально об'єднання матеріалів досудового розслідування оформляється відповідною постановою прокурора. Відомості про об'єднання матеріалів досудових розслідувань заносяться прокурором до ЄРДР.
В заявах про вчинення злочинів ОСОБА_3 зазначає про вчинення щодо нього злочинів, що охоплюються диспозиціями ч.1 ст. 190 КК України(заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)), ч.1 ст. 191 КК України(привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні), ч.2 ст. 192 КК України(заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах), проте з матеріалів кримінального провадження не вбачається обставин, які були підставами для прийняття рішення про об'єднання матеріалів досудових розслідувань за вищезазначеними статтями КК України, мотиви прийняття рішення про об'єднання вказаних матеріалів досудових розслідувань, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, відсутні також відомості про зміст прийнятого процесуального рішення про об'єднання вказаних матеріалів.
Також матеріали кримінального провадження та постанова про закриття кримінального провадження взагалі не містять інформації про обставини, які були підставами для прийняття рішення про зміну кваліфікації на ч.1 ст. 388 КК України(розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт), мотиви такої перекваліфікації, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про зміст прийнятого процесуального рішення про зміну кваліфікації.
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення. Така обставина повинна застосовуватися у випадках, якщо: а) встановлено, що не було самого факту, для розслідування якого почате провадження; б) встановлено, що сама подія мала місце, однак її не можна визнати кримінальним правопорушенням, бо вона була результатом дії стихійного лиха, фізіологічних процесів, тощо; в) встановлено, що подія мала місце, проте не була кримінальним правопорушенням, оскільки пов'язана з діями потерпілого, а не сторонніх осіб (самогубство, нещасні випадки на підприємствах).
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що при проведенні досудового розслідування слідчим не було дотримано положень статті 9 Кримінального процесуального Кодексу України щодо забезпечення повноти та всебічності, неупередженості в дослідженні обставини кримінального провадження (ч.2 ст.9 КПК України).
На думку слідчого судді, з метою усунення недоліків досудового слідства, є законні підстави для проведення слідчих дій, на які вказує заявник, та проведення інших слідчих дій для перевірки його заяв про вчинення кримінальних правопорушень.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження, всупереч положенням ст. 110 КПК України, є невмотивованою, її зміст не містить обставин(їх обгрунтування), які є підставами для прийняття постанови про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України,- а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303-306 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 12.06.2017 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220380000420 від 22.02.2014 року - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12014220380000420 повернути слідчому для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1