ун. № 759/9200/19
пр. № 1-кп/759/920/19
28 травня 2019 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019100080002298 від 27.03.2019 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
27.09.2005р. Святошинським районним судом м.Києва за ч. 2 ст. 186; ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
27.04.2017р. Шевченківським районним судом м.Києва за ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, згідно ст.49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито;
09.08.2018р. Святошинським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 грн. (штраф сплачено),
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_5 ,
інші учасники: потерпілий - ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 26.03.2019р. приблизно о 16 год., знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , з метою покращення свого матеріального становища, вирішив повторно вчинити злочин, пов'язаний з таємним викраденням чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , переконавшись у тому, що у вказаній квартирі нікого не має, з метою обернення на свою користь та особистого незаконного збагачення, викрав з кімнати телевізор марки «Sony LCD 32 RDL-32 WD 603», вартістю 4193,76 грн., який є власністю його батька - ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_3 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, шляхом здачі до ломбардного відділення № 16 ломбарду «Кредит Юніон», за адресою: м.Київ, вул.Чорнобильська, 4/15, однак, цього ж дня був затриманий працівниками поліції.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
15.05.2019р. між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України; ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вищезазначеному діянні; потерпілий не має до обвинуваченого вимог про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди; сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за вчинений злочин у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Суд враховує обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, а також обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочинів. Потерпілому шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна.
Під час судового засідання судом з'ясовано в обвинуваченого ОСОБА_3 , що він цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; наслідки невиконання угоди.
Також судом з'ясовано у потерпілого ОСОБА_7 , що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України.
Суд переконався у судовому засіданні, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Встановлено, що угода про примирення може бути затверджена судом, оскільки умови угоди не суперечать вимогам Кримінально-процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину та особі обвинуваченого, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
Керуючись ст.ст.314, 369-371, 373- 376, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому, узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Зобов'язати ОСОБА_3 згідно ст.76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації..
Вирок на підставі угоди про примирення може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1