Справа № 452/1705/19
28 травня 2019 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі:
головуючого судді Пташинського І.А.,
секретаря судового засідання Терлецької І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Самборі подання головного державного виконавця Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області, Звір І.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,
встановив:
Головний державний виконавець Самбірського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Львівській області Звір І.М. звернулася до суду з поданням про надання дозволу на тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у тимчасовому виїзді за кордон до виконання ним зобов'язань покладених на нього. Покликається на те, що боржником заборгованість у виконавчому провадженні не погашено, останній ухиляється від виконання судового рішення, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, що є підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі України.
Головний державний виконавець Звір І.М. в судове засідання не з'явилася, хоч належним чином була повідомлена про час та дату судового засідання, про причини неявки суд не повідомила, а тому суд розглядає справу без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні в Самбірського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Львівській області перебуває виконавче провадження № 51867238 з виконання виконавчого листа №2-1176/2008, виданого 03.02.2009 р. Самбірським міськрайонним судом Львівської області про стягнення солідарно з СФГ « ОСОБА_1 » та ОСОБА_1 с. Велика Білина Самбірського району в користь ВАТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором 528607,26 грн.
Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Обмеження свободи пересування визначеністаттею 12 цього Закону, а саме: у прикордонній смузі; на територіях військових об'єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний, або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.
Свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового. Свобода пересування може бути обмежена і в інших випадках, передбачених законом.
Положенням п.5) ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено, щоправо громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коливін ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно дост. 33 Конституції України,кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Право особи на вільне пересування є основоположною Конституційною гарантією людини.
Таким чином, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду.
Сама наявність невиконаного зобов'язання за рішенням суду та невиконання боржником самостійно цих зобов'язань, про що вказує старший державний виконавець, на переконання суду, не доводить ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків.
В матеріалах справи відсутні докази, які можна було б визнати належними і допустимими, що свідчили б про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, а також обов'язків, які визначені для боржника ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».
Інших доказів ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням старшим державним виконавцем суду не представлено і в судовому засіданні не здобуто, відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , у зв'язку з чим в задоволенні вищевказаного подання слід відмовити за недоведеністю вимог.
Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст.ст.18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд
постановив :
У задоволенні подання головного державного виконавця Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області, Звір І.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ПІН 2339507832), жителю АДРЕСА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя