головуючого
Редьки А.І.
суддів
Кривенди О.В., Заголдного В.В.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 липня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 липня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судиму, -
засуджено за ст. 128 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в зазначені органи.
В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не розглядалася.
ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 12 листопада 2005 року, в будинку АДРЕСА_1 завдала ОСОБА_2 необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У касаційному поданні ставиться питання про зміну вироку щодо ОСОБА_1 та звільнення її від призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні їй покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи, на час постановлення вироку ОСОБА_1 мала двох неповнолітніх дітей, один з яких віком до чотирнадцяти років (а.с. 77), а тому, у відповідності до ч. 3 ст. 61 КК України, суд не міг застосовувати до неї покарання у виді обмеження волі.
Оскільки суд призначив ОСОБА_1покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, а у касаційному поданні не йдеться про м'якість обраного засудженій покарання, то інше, передбачене в санкції ст. 128 КК України покарання з урахуванням положень ст. 397 КПК України теж не може бути застосоване.
У зв'язку з цим, виходячи із роз'яснень, які містяться у ч. 7 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання», ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити - звільнити її від призначеного судом покарання.
Редька А.І. Кривенда О.В. Заголдний В.В.