16 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/262/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Нікішиної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2 ) звернулася з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - Відповідач, Управління Держпраці) про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці від 03.01.2019 № ХК3293/1441/2НП/АВ/П/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 335 070 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.11.2018 на підставі направлення №01.01-94/02.03/3507 від 22.11.2018 інспекторами Управління Держпраці здійснено спробу провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 , за результатами чого складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК3293/1441/НП від 23.11.2018 та вимогу про надання документів №ХК3293/1441/НД від 23.11.2018, зупинено строк інспекційного відвідування до 04.12.2018.
04.12.2018 інспекторами праці було здійснено спробу провести інспекційне відвідування, за результатами чого складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК3293/1441/2НП від 04.12.2018 та вимогу про надання документів №ХК3293/1441/2НД від 04.12.2018, зупинено строк інспекційного відвідування до 14.12.2018.
17.01.2019 позивач отримала постанову Управління Держпраці №ХК3293/1441/2НП/АВ/П/ТД-ФС від 03.01.2019 про накладення штрафу, що прийнята за результатами розгляду акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 14.12.2018 №ХК3293/1441/2НП/АВ.
ФОП ОСОБА_2 вказує, що акт інспекційного відвідування вона не отримувала, а про його існування дізналась лише після отримання оскаржуваної постанови. Також зазначає, що на момент проведення інспекційного відвідування позивач знаходилась за кордоном, отже таке відвідування проведено за відсутності позивача. Крім того, звертає увагу на ту обставину, що при проведенні перевірки відповідачем не дотримано вимог щодо оформлення документів та підстав для проведення інспекційного відвідування, з огляду на що порушено вимоги ст.3, п.11 ст.4, п.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), а тому винесена Управлінням Держпраці постанова про накладення штрафу від 03.01.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 позовну заяву ФОП ОСОБА_2 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.1-1а).
Відповідач у відзиві на адміністративний позов від 19.02.2019 позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 повністю (а.с.54-82). В обґрунтування своєї позиції вказав, що доводи позивача про порушення норм Закону №877-V є безпідставними, оскільки заходи контролю органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюються у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому посилання позивача на порушення посадовими особами Управління Держпраці положень Закону №877-V не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Звертає увагу суду, що як направлення на проведення інспекційного відвідування, так і усі документи, що складені інспекторами Управління Держпраці під час проведення інспекційного відвідування (акти про неможливість проведення інспекційного відвідування, вимоги про надання документів, акт інспекційного відвідування, постанова про накладення штрафу) надсилалися на адресу ФОП ОСОБА_2 Усі документи, окрім акта інспекційного відвідування, отримані позивачем.
Оскільки під час проведення заходу державного контролю встановлено факт порушення ФОП ОСОБА_2 вимог частин першої та третьої статті 24 КЗпП України, а саме: допуску до роботи 3 (трьох) працівників без оформлення трудового договору, Управління Держпраці правомірно притягнуло позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу за порушення законодавства про працю згідно з оскаржуваною постановою.
У відповіді на відзив (а.с.149-152) позивач вважає не спростованими обставини порушення інспекторами Управління Держпраці положень чинного законодавства щодо проведення інспекційного відвідування. Вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами необхідність прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування без повідомлення об'єкта відвідування. Стверджує, що акт про неможливість інспекційного відвідування може лише служити підставами для вжиття заходів до суб'єкта господарювання з усунення встановлених перешкод (відсутність його за місцезнаходженням) і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням. Натомість відповідачем було складено акт інспекційного відвідування у той час, коли захід державного контролю взагалі не міг відбутися.
Ухвалою суду від 03.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:30 25.04.2019 (а.с.182-184).
Ухвалою суду від 25.04.2019 судове засідання відкладено на 16:00 07.05.2019 у зв'язку із витребуванням доказів у сторін (а.с.201-204).
Ухвалою суду від 07.05.2019 відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача на 12:00 16.05.2019 (а.с.223-224).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, просила відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, наведених у відзиві.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.06.2017 (а.с.11) ОСОБА_2 зареєстрована як фізична-особа підприємець; основний вид діяльності - роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.
Наказом Управління Держпраці від 21.11.2018 №01.01-07/1848 доручено інспекторам праці з 23.11.2018 здійснити заходи державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю об'єктом відвідування ФОП ОСОБА_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , місце здійснення діяльності АДРЕСА_3 (а.с.62-63).
22.11.2018 відповідачем виписано направлення №01.01-94/02.03/3507 (а.с.14-15) на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у ФОП ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ) за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_3. Направлення дійсне з 23.11.2018 у термін, визначений п.10 Порядку.
23.11.2018 інспекторами Управління Держпраці здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_3 , магазин жіночого одягу ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташований в ТРЦ Французький бульвар на цокольному поверсі з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. У той же день інспектором відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК3293/1441/НП (а.с.7-20), зі змісту якого слідує, що інспекційне відвідування не вдалося провести у зв'язку із створенням перешкод у діяльності інспектора праці, а саме: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 04.12.2018. Згідно з вимогою про надання документів від 23.11.2018 №ХК3293/1441/НД (а.с.21-23) ФОП ОСОБА_2 зобов'язано у строк до 11 год. 00 хв. 04.12.2018 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Вказані акт та вимога надіслані на адресу позивача та вручені останній, що підтверджується копією фіскального чеку поштового відправлення №6109102824583 та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.141).
Аналогічний за змістом акт про неможливість проведення інспекційного відвідування з підстав не надання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, із зупиненням строку його проведення до 14.12.2018 та вимога про надання документів складені інспектором Управлінням Держпраці 04.12.2018 (а.с.25-30).
Зазначені документи також надіслані на адресу позивача, вручені останній, що підтверджується копією фіскального чеку поштового відправлення №6102225897939 та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.143).
14.12.2018 відповідачем складено акт №ХК3293/1441/2НП/АВ інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 (а.с.68-77), у якому зафіксовано порушення позивачем частин першої та третьої статті 24 КЗпП, а саме: працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування 23.11.2018 за фактичним місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 (приміщення ТРЦ «Французький бульвар», магазин жіночого одягу ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3) при виконанні роботи були опитані ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які під час проведення контрольного заходу виконували роботу продавця-консультанта, касира. Доказів оформлення трудових відносин із вказаними працівниками в ході інспекційного відвідування надано не було.
Вказаний акт інспекційного відвідування скерований за місцем реєстрації ФОП ОСОБА_2 , однак поштове відправлення було повернуто без вручення (а.с.78-79).
19.12.2018 Управлінням Держпраці на адресу позивача скероване повідомлення №0457 про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю 03.01.2019 о 12:15 (а.с.32-33).
За результатами розгляду матеріалів інспекційного відвідування постановою Управління Держпраці від 03.01.2019 № ХК3293/1441/2НП/АВ/П/ТД-ФС (далі по тексту - постанова про накладення штрафу) на відповідача накладено штраф у розмірі 335070 грн. (а.с.34-36).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема і Управління Держпраці у Харківській області.
Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Харківської області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, відповідач є територіальним органом Державної служби з питань праці, що їй підпорядковується.
Управління Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 5 пункту 4 Положення №84).
Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Як визначено частиною четвертою статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами … державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Таким чином, у частині 5 статті 2 Закону №877-V наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов'язані забезпечити Держпраця та її територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 22.03.2018 у справі №697/2073/17 (провадження К/9901/2769/18).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок №295).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно із підпункт 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
Перевіряючи наявність підстав для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_7 , судом встановлено, що згідно з наказом Управління Держпраці від 21.11.2018 № 01.01-07/1848 «Про проведення заходів державного контролю ФОП ОСОБА_2 » (а.с.62-63) інспекторів відділу з питань додержання законодавства про працю зайнятість та інших нормативно-правових актів було направлено для проведення інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_3. Зі змісту наказу встановлено, що підставою для його прийняття є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
Законність та правомірність видачі даного наказу позивачем не оспорюється.
Для проведення інспекційного відвідування на підставі наказу від 21.11.2018 № 01.01-07/1848 інспекторам Управління Держпраці видано направлення від 22.11.2018 за № 01.01-94/02.03/3507 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, як це визначено частиною другою статті 7 Закону № 877-V (а.с.14).
З урахуванням наведеного та враховуючи, що підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 надано право на проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за рішенням керівника органу контролю, суд приходить до висновку про проведення Управлінням Держпраці інспекційного відвідування позивача за наявності правових підстав для цього.
Пунктом 8 Порядку №295 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Відповідно до частини другої статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 1947 року у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків
Оскільки предметом перевірки згідно з наказом від 21.11.2018 № 01.01-07/1848 було здійснення державного контролю за додержанням відповідачем законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, що за своєю суттю передбачає виявлення неоформлених трудових відносин, то пункт 8 Порядку №295 дозволяє не повідомляти об'єкт відвідування про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
З наведених підстав суд відхиляє доводи позивача щодо завчасного неповідомлення про проведення інспекційного відвідування.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, направлення на проведення інспекційного відвідування скеровано на адресу позивача та отримано ФОП ОСОБА_2 , що свідчить про обізнаність останньої про факт проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_3 .
Також позивач посилається на порушення Управлінням Держпраці вимог пункту 6 статті 7 Закону №877-V щодо не надсилання за результатами державного контролю акту інспектування від 14.12.2018.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Згідно з пунктом 26 Порядку №295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.
З матеріалів справи слідує, що 14.12.2018 Управлінням Держпраці складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ХК3293/1441/2НП/АВ (а.с.68-77), який у зв'язку із неможливістю особистого вручення направлено ФОП ОСОБА_2 рекомендованим листом з описом документів №6109102849780 (а.с.145-146).
Адреса, на яку Управлінням Держпраці надсилався акт інспекційного відвідування, є адресою офіційної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11).
Сам по собі факт неотримання акту інспекційного відвідування не може бути підставою для визнання протиправною оскаржуваної постанови та не спростовує наявність встановлених у ньому порушень.
З огляду на вказане суд не приймає до уваги твердження позивача про порушення відповідачем вимог частини шостої статті 7 Закону №877-V.
Також позивач посилається на невідповідність актів про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимог про надання документів від 23.11.2018 та 04.12.2018, направлення від 22.11.2018 вимогам чинного законодавства.
Форма актів про неможливість проведення інспекційного відвідування, вимог про надання документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України №1338 від 18.08.2017 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів».
Таким чином, надаючи правову оцінку актам Управлінням Держпраці про неможливість проведення інспекційного відвідування, вимоги про надання документів від 23.11.2018 та 04.12.2018, суд встановив, що останні за формою відповідають наказу Міністерства соціальної політики України №1338 від 18.08.2017.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Як випливає зі змісту направлення від 22.11.2018 №01.01-94/02.02/3507, на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об'єкту відвідування (а.с.14-15) останнє дійсне з 23.11.2018 у термін визначений у пункті 10 Порядку.
В свою чергу, пунктом 10 Порядку №295 визначено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
З огляду на те, що позивач відноситься до суб'єктів малого підприємництва, суд приходить висновку, що вказане у направленні на проведення заходу державного контролю від 22.11.2018 №01.01-94/02.02/3507 формулювання «направлення дійсне з 23.11.2018 у термін визначений у п.10 Порядку» дає можливість встановити дату початку та закінчення заходу інспектування об'єкта контролю, а тому не бере до уваги доводи позивача про невідповідність форми направлення вимогам частини третьої статті 7 Закону №877-V.
Крім того, суд враховує, що 23.11.2018 та 04.12.2018 строк інспекційного відвідування зупинявся до 04.12.2018 та 14.12.2018 відповідно. Водночас акт інспекційного відвідування складений 14.12.2019, тобто в межах двох робочих днів.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення Управлінням Держпраці вимог чинного законодавства при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_3 за додержання законодавства про працю.
Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частинами першою та третьою статті 24 КЗпП встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вказаних норм права свідчить, що підставою притягнення до відповідальності є виявлення контролюючим органом факту фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
З акту інспекційного відвідування №ХК3293/1441/2НП/АВ від 14.12.2018 (а.с.68-77) слідує, що в ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 не надано жодних документів, що підтверджують факт трудових відносин з громадянами: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 - касир, призначена на посаду з 24.11.2018 згідно наказу від 23.11.2018 № 13-к. 23.11.2018 під час проведення інспекційного відвідування за фактичним місцем здійснення підприємницької діяльності позивача ОСОБА_6 виконувала роботи за посадою касира з 22.10.2018 з режимом роботи з 10 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв., з почасовою оплатою праці.
В письмових поясненнях від 23.11.2018 (а.с.64-65) ОСОБА_8 та ОСОБА_5 підтвердили, що на момент інспекційного відвідування проходили стажування. ОСОБА_6 у своїх поясненнях від 23.11.2018 (а.с.66) вказала, що виконує роботу касира.
Про факт проходження особами стажування, які під час інспекційного відвідування були опитані інспекторами відповідача, наголошувала в судових засіданнях і представник позивача.
Разом з тим, суд звертає увагу на тому, що вимогами статей 21, 23, 24, 26 КЗпП України не передбачено проходження стажування особою, яка бажає працевлаштування шляхом укладення трудового договору, для перевірки її кваліфікації та навиків роботи або отримання таких.
Стажування в цілях придбання практичних навиків, необхідних для виконання посадових обов'язків, може бути організоване за наявності відповідного договору між роботодавцем та претендентом на посаду (безробітним) і державним центром зайнятості (ст.35 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI).
Одночасно, позивачем ні в ході заходу державного контролю, ні під час судового розгляду справи не надано договору про професійне навчання найманого працівника, наказу про організацію стажування, будь-яких інших документів, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем і стажистом згідно з вимогами Закону України «Про зайнятість населення».
Крім того, статтею 26 КЗпП України передбачена можливість укладення трудового договору на випробувальний термін, що обумовлюється у відповідному наказі, однак такого наказу позивач не надала.
Що стосується тверджень позивача про те, що в період проведення інспекційного відвідування вона знаходилась за кордоном, відтак таке відвідування проведено за її відсутності, з порушенням вимог частини 11 статті 4 Закону №877-V, отже є незаконним, то суд зазначає наступне.
Так, частиною 11 статті 4 Закону №877-V визначено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Разом з тим, Управління Держпраці при здійсненні контрольних заходів не зобов'язане дотримуватись вимог ч.11 ст.4 Закону №877-V, оскільки такий обов'язок частиною 5 статті 2 цього Закону за ним не закріплений.
Водночас пунктом 9 Порядку №295 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Отже, інспекційне відвідування може проводитись як в присутності об'єкта відвідування, так і в присутності уповноваженої особи.
Як слідує з матеріалів справи, дійсно відповідно до відомостей з паспорта громадянина України для виїзду за кордон (а.с.12-13) та повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10.04.2019 №0.184-13338/15-19 (а.с.196) ОСОБА_2 в період з 13.10.2018 по 04.01.2019 знаходилась за межами території України.
Разом з тим, як зазначила представник відповідача, в ході інспекційного відвідування на вимогу інспекторів від імені ФОП ОСОБА_2 до Управління Держпраці були надані наступні документи:
- копія договору суборенди нежитлового приміщення №15/06 від 15.06.2017, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 орендує нежитлове приміщення загальною площею 143,2 кв.м., що розташоване на цокольному поверсі в ТРЦ «Французький бульвар» за адресою: АДРЕСА_3, для розміщення магазину з продажу верхнього одягу та виробів з хутра торгової марки «ІНФОРМАЦІЯ_4» (а.с.80-81);
- копія наказу №13-К від 23.11.2018 про прийняття ОСОБА_6 з 24.11.2018 на постійну роботу на посаду касира торгового залу, який підписаний ФОП ОСОБА_2 особисто (а.с.211);
- копія повідомлення до органу доходів і зборів про прийняття на роботу ОСОБА_6 (а.с.212);
- копія трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, укладеного 23.11.2018 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , на якому проставлений особистий підпис позивача (а.с.213-215).
Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що повідомлення в ДФС про прийняття на роботу ОСОБА_6 позивач надсилала з-за кордону шляхом використання електронного цифрового підпису, водночас інші документи підписувала та надсилала поштою.
Разом з тим, факт подання до Управління Держпраці в ході інспекційного відвідування вказаних документів свідчить про те, що на момент його проведення уповноважена особа ФОП ОСОБА_2 була присутня, позивач була обізнана про факт проведення контрольного заходу.
Такий висновок суду також узгоджується з тим, що в ході інспекційного відвідування 23.11.2018 були відібрані пояснення в ОСОБА_6 , яка вказала, що працює касиром у ФОП ОСОБА_2 , та по якій в подальшому були подані в Управління Держпраці документи щодо оформлення з нею трудових відносин.
Твердження представника позивача про необізнаність ФОП ОСОБА_2 про проведення інспекційного відвідування спростовуються також тим, що за місцем реєстрації позивача отримувалась поштова кореспонденція, яка надсилалась Управлінням Держпраці (акти про неможливість проведення інспекційного відвідування, вимоги про надання документів, повідомлення про розгляд справи тощо).
Суд не приймає до уваги доводи представника позивача в судовому засіданні про те, що Порядок №295 скасований в судовому порядку, про що 14.05.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято відповідне рішення, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин даний Порядок був чинним, отже підлягав застосуванню Управлінням Держпраці.
Суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності підтверджується факт допуску ФОП ОСОБА_2 23.11.2018 до роботи трьох працівників без укладення трудового договору, при цьому дії позивача щодо не укладення трудового договору перешкоджали реалізації працівниками права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України.
Абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова Управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.01.2019 за №ХК3293/1441/2НП/АВ/П/ТД-ФС прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт порушення позивачем вимог Кодексу законів про працю України та правомірність винесення оскаржуваної постанови від 03.01.2019 за №ХК3293/1441/2НП/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 335 070 грн., а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу законів про працю України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Повне судове рішення складено 27 травня 2019 року.