ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2019Справа № 910/2554/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада Метал"
про стягнення 16 602, 34 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників справи:
Від позивача: Бердичевський О.В.;
Від відповідача: Кишеня В.С.
Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване монтажне управління № 24" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обметеною відповідальністю "Аркада Метал" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 222 412, 81 грн., з яких 220 210, 70 грн. основний борг та 2 202, 11 грн. неустойка.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу № АР50 від 04.12.2018, відповідно до умов якого позивач перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 220 210, 70 грн., однак, відповідач у встановлений Договором строк товар позивачу не поставив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2019 у справі № 910/2554/19 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24" залишено без руху; встановлено позивачу строки та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.03.2019 у справі № 910/2554/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 розгляд справи № 910/2554/19 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 15.04.2019 року.
21.03.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
15.04.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Представники учасників справи у судове засідання 15.04.2019 не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 оголошено перерву у справі №910/2554/19 до 20.05.2019 року.
07.05.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить змінити предмет позову та стягнути з відповідача 16 602, 34 грн. неустойки.
Представник позивача у судовому засіданні 20.05.2019 підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
У судовому засіданні 20.05.2019 судом прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову, у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються з урахуванням означеної заяви.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 не подав до суду відзиву на позов, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, проте не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 20.05.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРКАДА МЕТАЛ» (далі «Постачальник») та Приватним акціонерним товариством «Спеціалізоване монтажне управління № 24» (далі - «Покупець») укладено Договір купівлі - продажу № АР50, відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у встановлений термін Товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується оплатити Товар виробничо - технологічного призначення (далі - Товар) і прийняти його на умовах, визначених в цьому Договорі.
Відповідно до п.1.2. Договору ціна, кількість, асортименти, строки поставки товару оговорюються в рахунках - фактурах до Даного Договору, які узгоджуються й підписуються обома сторонами попередньо додаються до даного Договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно з п.2.1. Договору кількість кожної партії Товару узгоджується між Сторонами в рахунках або Специфікаціях до Договору.
Як встановлено п.2.5. Договору право власності на Товар за цим Договором переходить від Продавця до Покупця з моменту прийняття Товару Покупцем, що підтверджується оформленням відповідної видаткової документації.
Пунктом 2.6. Договору передбачено, що передача Товару Покупцю здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання Постачальником 100 % передоплати, якщо інше не оговорюється в додатках (специфікаціях) до даного Договору, які узгоджуються й підписуються обома сторонами попередньо, додаються до даного Договору і є його невід'ємною частиною
Ціна Товару, що поставляється за цим Договором є договірною і вказується у відповідних рахунках або специфікаціях на поставку Товару (п.2.8. Договору).
Відповідно до п.3.1. Договору загальна сума Договору складає загальну суму всіх специфікацій по даному Договору і які є невід'ємним Додатком.
Згідно з п.3.2. Договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті. Попередня передплата складає 50 % від суми постачання вказаної у специфікації до цього Договору та 50 % протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання товару. Датою отримання Товару вважається підписана Сторонами видаткова накладна, яка видана Постачальником.
Як встановлено п.3.4. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі наданого Постачальником рахунку Покупцю.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що підписання особою уповноваженою Покупцем на прийняття Товару видаткової накладної свідчить про згоду Покупця із характеристиками та кількістю Товару, вказаними Постачальником у цій видатковій накладній.
Згідно з п.6.1. Договору встановлено, що у разі порушення термінів передачі товару, Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0, 1 % від суми не поставленого товару за кожен день прострочення. Постачальник не несе відповідальності за порушення терміну поставки, пов'язаним з несвоєчасним вивезенням Товару Покупцем.
Відповідно до п. 8.1. Договору Договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до повного виконання сторонами умов Договору. Датою підписання Договору вважається дата, зазначена в преамбулі Договору.
Специфікацією № 1 від 15.02.2019 до Договору купівлі - продажу товару № АР50 від 04.12.2018 р. сторонами узгоджено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар на суму 48 225, 00 грн., поставка Товару здійснюється протягом 3 (трьох робочих) днів з моменту отримання від Покупця 50 % передплати згідно рахунка № 2813 від 13.02.2019. Наступні 50 % Покупець сплачує Постачальнику протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.
Специфікацією № 2 від 15.02.2019 до Договору купівлі - продажу товару № АР50 від 04.12.2018 р. сторонами узгоджено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар на суму 392 196, 40 грн., поставка Товару здійснюється протягом 3 (трьох робочих) днів з моменту отримання від Покупця 50 % передплати згідно рахунка № 2809 від 13.02.2019. Наступні 50 % Покупець сплачує Постачальнику протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.
Платіжними дорученнями № 2570, № 2571 від 18.02.2019 позивач сплатив відповідачу 50% передплати за Договором, а саме 196 098, 20 грн. та 24 112, 50 грн.
Однак як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки Товару, визначеного Договором.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначив, що 21.02.2019 передав позивачу товар згідно Договору на суму 216 064, 80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 43 від 21.02.2019 року.
Платіжним дорученням № 397 від 04.04.2019 року відповідач повернув позивачу різницю між загальною сумою попередньої оплати товару, яку позивач перерахував відповідачу та вартістю товару, який був переданий позивачу в сумі 4 145, 90 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладена між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У Специфікаціях 1, 2 від 15.02.2019 сторонами узгоджено, що поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від Покупця 50 % передплати.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо поставки позивачу товару на суму 440 421, 40 грн. та здійснив поставку товару лише на суму 216 064, 80 грн.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до частин 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п.6.1. Договору встановлено, що у разі порушення термінів передачі товару, Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0, 1 % від суми не поставленого товару за кожен день прострочення. Постачальник не несе відповідальності за порушення терміну поставки, пов'язаним з несвоєчасним вивезенням Товару Покупцем.
З огляду на наведене, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення позивачем неустойки у розмірі 16 602, 34 грн. суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок є обґрунтованим, а саме з відповідача підлягає стягненню 16 602, 34 грн. за період з 25.04.2019 по 06.05.2019 року.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи встановлені судом обставини позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління № 24» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада Метал» стягнення неустойки у розмірі 16 602, 34 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада Метал" (02096, м. Київ, вул.. Юрія Пасхаліна, 6/5; код ЄДРПОУ 32962661) на користь Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24" (03118, м. Київ, Просп. Лобановського, 96; код ЄДРПОУ 04715664) суму неустойки у розмірі 16 602 (шістнадцять тисяч шістсот дві) грн. 34 коп., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
4. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 28.05.2019 року.
Суддя М.Є. Літвінова