Справа № 128/1446/17
"24" травня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Сіренко Д,В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ФОП Кожухар Марії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 128/1446/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат ФОП Кожухар М. С. звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою від 01.04.2019 року про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати у розмірі 12 365,96 грн.
Заява мотивована тим, що 21 березня 2019 року у вказаній справі судом прийнято рішення про часткове задоволення позову. У зв'язку з розглядом справи відповідач понесла судові витрати, про відшкодування яких у розмірі 11 192,96 грн. чергова заява подавалась 10.01.2019 року. Зазначає, що останнє судове засідання мало місце 21.03.2019 року, з урахуванням якого витрати становлять у розмірі 12 365,96 грн.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2019 року заяву про ухвалення додаткового рішення розподілено на суддю Виниченко Л.М.
Згідно положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового судового рішення у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
З урахуванням положень ч. 4 ст.270 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21.03.2019 року ухваленим у цивільній справі № 128/1446/17 позовні вимоги Комерційного банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту у розмірі 8 473,25 грн., відсотки за користування кредитом - 11040,52 грн., пеню - 3732,75 грн. та 1600,00 грн. судового збору, а всього 24 846 грн. 52 коп., в іншій частині позову відмовлено (т. 2, а.с. 14-17).
З дотриманням вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України представником відповідача Кожухар М.С. у відзиві на позов подавався попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу із зазначенням про те, що понесені відповідачем витрати на правничу допомогу складають у розмірі 7037 грн., з наведенням розрахунку таких витрат, що очікуються понести відповідачем з посиланням на укладений з ОСОБА_1 договір № 2 про надання юридичних послуг від 28.07.2017 року, який доданий до відзиву з копією квитанції від 28.07.2017 року на суму 7037 грн. виданою адвокатом - ФОП Кожухар М.С. про отримання від ОСОБА_1 коштів (т. 1, а.с. 143-147).
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 134 ЦПК України).
Представником відповідача суду також подавались заява з додатками від 19.10.2018 року про відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 9692,96 грн. (т. 1, а.с. 222-228) та заява з додатками від 10.01.2019 року про відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 11 192,96 грн. (т. 1, а.с. 239-245), додатки серед іншого містять шість проїзних документів на потяг.
Відповідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи убачається, що до закінчення судових дебатів відповідачем та її представником не подавалась заява стосовно наміру подання доказів про судові витрати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Крім того, представник відповідача була присутня в судовому засіданні 21.03.2019 року при ухваленні рішення суду, при цьому заява про відшкодування судових витрат відповідача (датована 01.04.2019 року) подана для пересилання суду поштовим відправленням 03.04.2019 року, тобто з пропущенням процесуального строку її подачі у разі попередньо зробленої щодо цього заяви учасником судового засідання до судових дебатів.
У зв'язку з цим долучені до заяви від 01.04.2019 року про відшкодування судових витрат копії додаткових доказів, а саме квиток на потяг на 14.01.2019 року, два квитки на потяг на 21.03.2019 року та квитанцію від 01.04.2019 року суд до уваги прийняти не може у зв'язку з недотриманням вимог процесуального закону щодо порядку їх подання.
Відповідно ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту рішення убачається, що судом вирішувалось питання про відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу, відповідно положень ст. 137 ЦПК України, а саме в мотивувальній частині рішення з дотриманням вимог ст. 264 ЦПК України надана оцінка та наведені мотиви відхилення судом доказів щодо таких судових витрат зі сторони відповідача із зазначенням про те, що суд прийшов висновку, що підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на правову допомогу не має.
Отже, підстави для ухвалення додаткового рішення суду щодо розподілу між сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Перелік видів судових витрат наведений у статті 133 ЦПК України, що включають судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
За нормою ч. 1 ст. 138 ЦПК України, витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як вбачається зі змісту рішення, питання розподілу судових витрат пов'язаних з прибуттям представника відповідача в судові засідання, згідно положень ст. ст. 133, 138, 141 ЦПК України, судом не вирішувалось.
Відповідно наявних у справі доказів представник відповідача Кожухар М.С. з'являлась у судові засідання 05.04.2018 р., 19.07.2018 р. та 17.01.2019 р., при цьому у м. Київ приїздила з м. Вінниці, про що свідчать проїзні документи на потяг Вінниця-Київ та в зворотному напрямку Київ-Вінниця, а саме: квитки на 05.04.2018 р. вартістю 99,95 грн. та 78,29 грн. (т. 1, а.с. 226), квитки на 19.07.2018 р. вартістю 199,24 грн. та 154,48 грн. (т. 1, а.с. 227), квитки на 17.01.2019 р. вартістю 154,97 грн. та 211,26 грн. (т.1, а.с. 243, 244).
Отже, загалом витрати, пов'язані з переїздом з іншого населеного пункту в судові засідання представника відповідача складають у розмірі 899 грн. 19 коп.
Позивачем до стягнення заявлялась ціна позову 100 526,94 грн. При цьому рішенням суду задоволено позовні вимоги у розмірі 23 246,52 грн., тобто 23,12 %.
Відмовлено у позові на 76,88 %.
Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з позивача слід стягнути на користь відповідача понесені судові витрати, пов'язані з явкою до суду представника відповідача у розмірі 691 грн. 30 коп. (76,88 % від суми 899,19 грн.).
З урахуванням викладеного заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 138, 141, 246, 270, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ФОП Кожухар Марії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 128/1446/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з прибуттям представника в судові засідання, у розмірі 691 (шістсот дев'яносто одна) грн. 30 коп.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М.Виниченко