Справа № 22ц-515-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія житлові Нерушак Л.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Трюхан Г.М.
"06" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду
Черкаської області в складі:
головуючого Кісіль М.О.
судців Трюхан Г.М., Бородійчук В.Г.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 січня 2007 року по справі за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування квартири,-
встановила:
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладено 26.10.2001 року.
Свої вимоги мотивує тим, що після отримання копії позову ОСОБА_1 до неї про розірвання шлюбу та розподіл майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя, дізналася, що ОСОБА_1 не включив у розподіл майна квартиру АДРЕСА_1, яка була придбана в шлюбі і що власником даної квартири, яку вони придбали в шлюбі на спільні кошти 26.10.2001р. у сім'ї є лише ОСОБА_1, так як нотаріально був оформлений договір дарування квартири, а не купівлі-продажу, як вона вважала і про що вони домовлялися, бо за квартиру були сплачені кошти в сумі 7800 доларів США, які отримали продавці квартири -сім'я ОСОБА_4.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 січня 2007 року, позов ОСОБА_2 повністю задоволено та з поважних причин поновлено пропущений строк позовної давності звернення до суду.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати як незаконне з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши сторони, доповідача, вивчивши матеріали справи в межах доводів
апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з
наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом 1 інстанції, враховуючи обставини справи та отримані пояснення сторін, керуючись ч.2. ч.5 ст.267 ЦК України, правильно поновив строк позовної давності, так як він був пропущений з поважної причини, бо позивачці до серпня 2006 року дійсно не було відомо про порушення її майнових прав.
Також судом 1 інстанції встановлено, що сім'я ОСОБА_4 мала намір продати квартиру, яка належала їм на праві власності і отримати певну суму коштів про яку домовилися сторони. Їх волевиявленням було укладення договору купівлі-продажу квартири, а не договору дарування, який є безоплатним переданням майна іншій стороні.
Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Судом встановлено, що сторони в дійсності вчинили купівлю-продаж квартири, бо були отримані кошти і передана квартира ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_1.
За таких обставин, відповідно до ч.2 ст.235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили. Тому судом 1 інстанції правомірно визнано, що 26 жовтня 2001 року, між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (продавці) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом 1 інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317,319 ЦПК України, судова колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 січня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала суду набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення.