Справа№ 22ц-615 2007 р. Головуючий по 1 інстанції
Спори, що виникають із Бассак Т.Є.
земельних правовідносин
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
14 березня 2007 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Василенко Л.І. Бабенка В.М.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
з участю прокурора
адвокатів ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою пропорційно розміру часток у праві власності на будівлю,
встановила:
14.08.2006 р. ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою пропорційно розміру часток у праві власності на будівлю.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що будинковолодіння АДРЕСА_1 належить їй та відповідачці на праві спільної часткової власності. При цьому їй належить 47/100 часток вказаного будинковолодіння, на підставі договору дарування від 12.03.1996 p., а відповідачці 53/100 його частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.03.2006 р. Зазначене будинковолодіння розташоване на земельній ділянці площею 600 кв. м., виділеній рішенням виконкому Черкаської міської ради НОМЕР_1 під індивідуальне житлове будівництво.
Враховуючи, що між сторонами відсутня згода стосовно користування та володіння присадибною ділянкою в співвідношенні часток у будинковолодінні, просила суд визначити порядок користування земельною ділянкою будинковолодіння АДРЕСА_1 пропорційно розміру часток у праві власності співвласників, відповідно 47/100 та 53/100.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2006 р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені повністю, встановлено порядок користування земельною ділянкою будинковолодіння АДРЕСА_1 по зазначеному згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи від 29.11.2006 р. варіанту під № 1. Виділено ОСОБА_3 земельну ділянку площею 286 кв. м., ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 323 кв. м. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 16 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду, як постановлене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального і процесуального права скасувати, ухвалити нове рішення, яким встановити порядок користування земельною ділянкою по її фактичному користуванню.
При цьому вказується, що порядок користування спірною земельною ділянкою склався між попередніми власниками будинковолодіння з встановленням межових знаків, а саме паркану. З даного приводу позивачка на протязі тривалого часу не зверталась до суду з приводу поділу спірної земельної ділянки.
ОСОБА_3 у своїх запереченнях на скаргу її доводи не визнала, вказавши на їх безпідставність і на законність та обгрунтованість рішення суду.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, адвоката, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги позивача районний суд виходив з того, що будинковолодіння АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за позивачкою - 47/100 часток на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 12.03.1996 р., та за відповідачкою - 53/100 його частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.03.2006 p., виданого державною нотконторою. Рішенням виконкому Черкаської міської ради НОМЕР_1 попереднім власникам вказаного будинковолодіння під індивідуальне житлове будівництво була виділена земельна ділянка площею 600 кв. м. та надана в постійне користування. Враховуючи, що згідно до матеріалів інвентарної справи порядок користування земельною ділянкою між співвласниками не встановлювався із-за відсутності згоди між ними, суд першої інстанції, враховуючи можливість нормального користування будинком та надвірними спорудами, з урахуванням санітарних правил та правил протипожежної безпеки, прийшов до висновку про поділ земельної ділянки у відповідності до 1 варіанту судової будівельно - технічної експертизи.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом об'єктивно встановлено, підтверджено матеріалами справи, що будинковолодіння АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за позивачкою - 47/100 часток на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 12.03.1996 р., та за відповідачкою - 53/100 його частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.03.2006 p., виданого держнотконторою.
Рішенням виконкому Черкаської міської ради НОМЕР_1 попереднім власникам вказаного будинковолодіння, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під індивідуальне житлове будівництво була виділена земельна ділянка площею 600 кв. м.
Відповідно до договору від 14.08.1958 р. виконкомом Черкаської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказана земельна ділянка була передана в безстрокове користування.
Згідно до матеріалів інвентарної справи порядок користування земельною ділянкою між співвласниками не встановлювався із-за відсутності згоди між ними.
В технічних паспортах сторін на житловий будинок АДРЕСА_1 зазначено загальну площу земельної ділянки на якій розташоване домоволодіння - 600 кв. м.
У відповідності до висновків судової будівельно - технічної експертизи № 24/СЕ від 29.11.2006 р. розмір земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні сторін становить 609 кв. м. Частка позивачки пропорційно частці у праві власності складає 286 кв. м., відповідачки - 323 кв. м.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 120 ЗК України, обгрунтовано встановив порядок користування спірною земельною ділянкою по першому варіанту експертизи, врахувавши при цьому можливість нормального користування будинком та надвірними спорудами та з урахуванням санітарних правил та правил протипожежної безпеки.
Посилання апеляційної скарги на те, що фактично між співвласниками
домоволодіння відбувся поділ земельної ділянки та у лютому 2005 р. розроблено план
розподілу спірної ділянки не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення, оскільки як акти визначення та погодження меж земельної
ділянки АДРЕСА_1 так і акт її розподілу не підписані ні
ОСОБА_3 ні попереднім співвласником - ОСОБА_6, що свідчить про існування
земельного спору, крім того за вказаними актами розмір спірної земельної ділянки
становить 639 кв. м. ( а. с. 16 - 18), а відповідно наведеної судової будівельно - технічної експертизи - 609 кв. м.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2006р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.