Справа № 163/26/19 Провадження №33/802/303/19 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.
Категорія:ст. 472 МК України Доповідач: Клок О. М.
24 травня 2019 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Клок О.М. з участю секретаря Білоуса І.Л., представника митниці - Пікалюка М.С., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Голошви В.Л., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 21 березня 2019 року,
Даною постановою за протоколом про порушення митних № 6871/20500/19 у справі за ст.472 МК України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 72 632, 35 гривні з конфіскацією в дохід держави авторефракторного кератометра "NIDEK TONOREF 2" вартістю 72 632,35 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці ДФС України 417 гривень витрат по справі на зберігання товарів та в користь держави 384 гривні 20 копійок.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 ставилось у провину те, що він, слідуючи 11 жовтня 2018 року о 05 год. 35 хв. в зону митного контролю з Республіки Польща в Україну через пункт пропуску "Устилуг" митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС водієм рейсового автобуса "Мерседес-Бенц", номерний знак НОМЕР_1 сполученням Варшава-Броди не задекларував за встановленою формою авторефракторний кератометр"NIDEK TONOREF 2" вартістю72 632,35 гривень, що знаходився на передньому сидінні в салоні автобуса і був виявлений під час митного контролю чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.
За наслідками розгляду протоколу про порушення митних правил, суд першої інстанції проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій посилаючись на незаконність, просить скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження по справі щодо ОСОБА_1 повернути митниці для проведення додаткової перевірки. Вказує, що із змісту постанови незрозуміло, в чому полягає дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується. При стягненні витрат за зберігання товару, не наведено розрахунок вказаної суми, що не дає можливості перевірити правильність такого розрахунку.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про порушення митних правил, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 252 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
В силу положень ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил повинно бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, при постановленні рішення судом першої інстанції вказаних вимог закону дотримано не було.
В порушення вимог ст.278 КУпАП при підготовці справи до розгляду суд не перевірив правильність складання протоколу та інших матеріалів справи про митне правопорушення, унаслідок чого прийняв до розгляду справу за відсутності усіх необхідних для її правильного вирішення відомостей.
Так, доказами винуватості ОСОБА_1 до протоколу про порушення митних правил, серед інших, Волинською митницею ДФС приєднано митні декларації та письмові пояснення водіїв автобуса, які переміщували вилучений прилад, зокрема ОСОБА_1 , в яких він зазначає: « Передача з Польщі до Червонограда . Про те, що в ній знаходиться не знав» та ОСОБА_4 наступного змісту: «Отримав в м. Варшава». При цьому об'єктивні дані того, що обов'язок по декларуванню товару покладений саме на ОСОБА_1 матеріали справи не містять, тоді як зміст письмових пояснень ОСОБА_4 , безпосередньо відібраних у нього в день вчинення порушення митних правил, дає підстави припустити, що саме він взяв вилучений прилад для перевезення через митний кордон.
Встановлено, що постановою Любомльського районного суду від 11 січня 2019 року справа за вищевказаним протоколом про порушення митних направлялась Волинській митниці ДФС для проведення додаткової перевірки, проте вказані суперечності між поясненнями водіїв автобусів, питання щодо обсягу обов'язків, покладених на кожного із них, а також порядку декларування, визначеного ч.8 ст.374 МК України, залишились не усунутими.
ОСОБА_4 , з пояснень якого вбачається, що саме він «отримав» передачу під час додаткової перевірки опитаний не був.
Тому, постанова підлягає скасуванню з поверненням справи для проведення додаткової перевірки.
Враховуючи тривалість провадження вважаю двадцятиденний строк з моменту отримання справи достатнім для усунення зазначених вище недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, ст.ст. 527, 529, 531 МК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 21 березня 2019 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою справу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за ст.472 МК України повернути Волинській митниці ДФС для проведення додаткової перевірки у двадцятиденний строк.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя