Рівненський апеляційний суд
24 травня 2019 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою адвоката Кругліцької Валентини Михайлівни - представника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого (зі слів), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 березня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кругліцька В.М. зазначає, що постанова суду є такою, що винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, не надання їм належної оцінки.
Вважає, що належних і допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння в матеріалах справи немає, що дає підстави для висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ні в протоколі, ні в поясненнях свідків не вказано, у який спосіб було запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, яким технічним засобом і які були дії водія щодо ухилення від такого огляду.
Просила поновити строк апеляційного оскарження постанови Володимирецького районного суду від 21 березня 2019 року, скасувати її, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 03 лютого 2019 року, близько 02 год. 37 хв. в смт. Володимирець по вул. Перемоги, 5 керував автомобілем марки «Mercedes-Benz E270», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів, почервоніння шкіряного покриву обличчя, нестійка хода).
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 112379 від 03.02.2019 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 лютого 2019 року, поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Судом вживалися заходи щодо виклику свідків для дачі пояснень у судовому засіданні апеляційного суду.
У своїй заяві від 13 травня 2019 року, напаравленій до суду з м. Ірпінь Київської області, свідок ОСОБА_3 повідомив, що не має змоги прибути в судове засідання у зв"язку з роботою. Повністю підтверджує факт відмови ОСОБА_1 03 лютого 2019 року біля 02 год. 37 хв. від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції як на місці зупинки транспортного засобу так і медичній установі.
Поясненнгя свідка ОСОБА_5 про те, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти освідчення на стан алкогольного сп"яніння, суд розцінює, як спосіб уникнення правопорушника від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Таким чином, доводи, що наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та зібраними доказами.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, як штраф з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для його учасників.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених у судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Кругліцької Валентини Михайлівни - представника ОСОБА_1 - відхилити.
Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 березня 2019 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 27 травня 2019 року.
Суддя Рівненського
апеляційного суду С.С. Шимків