Справа № 761/13248/19
Провадження № 2/761/4877/2019
27 травня 2019 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді Рибака М.А., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
22.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про поділ майна подружжя.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Таким чином, зустрічний позов може бути прийнятий до спільного розгляду лише, якщо такі позови є взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним.
Позивач в первісному позові просить суд розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3
В зустрічному позові ОСОБА_1 просить суд здійснити поділ майна, набутого під час шлюбу.
Разом із тим, задоволення зустрічного позову не може виключити задоволення первісного позову та, оскільки позови хоч і виникли із сімейних правовідносин, зустрічний позов стосується суто майнових відносин сторін, а тому їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи.
Законом передбачений окремий порядок розгляду справ про стягнення аліментів та поділ майна подружжя, які можуть розглядатись в спрощеному позовному провадженні, на відміну від справ про розірвання шлюбу, для яких передбачено виключно загальне позовне провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З огляду зазначене, суд приходить до висновку про те, що спільний розгляд первісного та зустрічного позовів не є доцільним, а отже зустрічну позовну заяву слід повернути заявнику, що не позбавляє його права звернутись до суду із позов за зальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 187, 193, 194, 195, 260, 353, 354 ЦПК України,
Позовну заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - повернути заявнику.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ М.А. РИБАК