Справа № 22ц-179-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Пархета А.В. Категорія про стягнення
плати за користування Доповідач в апеляційній інстанції
житлом Адаменко Л.В.
"12" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Захарова А.Ф.
суддів Адаменко Л.В., Подорога В.М.
при секретарі Ковтун Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2006р. по справі за позовом ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу,-
встановила:
24 жовтня 2006 року ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 309,36 грн.
Свої позовні вимоги дирекція ТОВ «Уманьпромжитлобуд» обґрунтовувала тим, що відповідачка не виконувала свої зобов'язання по оплаті наданих їй житлово-комунальних послуг, внаслідок чого станом на 16 жовтня 2006 року у неї утворилась заборгованість у вищевказаному розмірі. На попередження про погашення заборгованості відповідачка не реагувала.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2006 року позов ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» задоволений частково. Ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за проживання в гуртожитку 253,23 грн. та судові витрати: держмито в сумі 8,5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн., а всього 291,73 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивачу, мотивуючи тим, що позивач не надає їй належної якості послуги: кімната, в якій вона проживає не опалюється, не працює каналізаційна система, приміщення гуртожитку не ремонтується понад 20 років. Апелянт вважає, що суд невірно застосував при вирішенні спору норми ст.ст. 66-68 ЖК України та безпідставно не застосував норми ст.ст. 175-176 ЖК України.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню із слідуючих підстав.
Розглядаючи справу районний суд в достатньо повному обсязі з'ясував фактичні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, проаналізував зібрані докази і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення заборгованості по оплаті за проживання відповідачки в гуртожитку відповідно до тарифів, затверджених рішенням сесії Уманської міської ради №1-49/4 від ЗО червня 2005 року.
Доводи апелянта про незаконність вказаного рішення не обґрунтовані на вимогах закону.
Апелянт ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надала належних доказів про те, що позивачем періодично комунальні послуги не надавались. Надані нею фотознімки також належним чином не оформлені. З цим ОСОБА_1 фактично погодилась.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду від 29 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.