Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Гошовської Т.В., Мороза М.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 червня 2007 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за касаційними скаргами засуджених і захисника ОСОБА_2-його матері ОСОБА_3 на судові рішення у даній справі
Вироком Краснодонського райміського суду Львівської області від 31 травня 2006 року засуджені:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець м. Краснодона,
Луганської обл., несудимий,
- за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- за ч.3 ст.357 КК України на 1 рік обмеження волі, а на підставі ст.70 КК України остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 7 років позбавлення волі.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженець м. Молодогвардійська,
Луганської обл., несудимий,
- за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 7 років позбавлення волі;
- за ч.3 ст.357 КК України до штрафу в сумі 850 грн;
- за ч.1 ст.296 КК України до штрафу в сумі 8500 грн., а на підставі ст.70 КК України остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 7 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони, за попередньою змовою групою осіб, 19 червня 2006 року, близько 2-ої години ночі, біля дитячого садка «Ладушки», що в м. Молодогвардійську, за обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_4,заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я і заволоділи його майном на загальну суму 5851 грн. та службовим посвідченням. ОСОБА_2 також визнано винним в тому, що він 5 листопада 2005 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив хуліганські дії щодо працівника ПП «ІНФОРМАЦІЯ_3» - кіоскера ОСОБА_5, пошкодивши при цьому майно кіоска на суму 200 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 29 серпня 2006 року вирок в частині засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.3 ст.357 КК України скасовано, а справу провадженням закрито за відсутністю в діях складу злочину, а в решті вирок залишено без змін.
На судові рішення подані касаційні скарги.
Засуджений ОСОБА_2 порушує питання про зміну судових рішень і перекваліфікацію його дій з ч.2 ст.187 КК України на ст. 296 КК України, покликаючись на недоведеність його винуватості в розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_4 і приводить відповідні доводи з приводу цього, як і в рівній мірі про необхідність пом'якшення йому покарання.
Законний представник засудженого ОСОБА_2-його мати, по суті, приводить такі ж доводи і ставить питання аналогічного змісту.
Засуджений ОСОБА_1 покликається на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, неправильне застосування кримінального закону, що призвело до безпідставного засудження його за злочин до вчинення якого він не причетний. Вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази його винуватості у вчиненні розбійного нападу, а висновки суду грунтуються на суперечливих та неналежних доказах. Наводячи відповідні доводи, просить його дії перекваліфікувати з ч.2 ст.187 на ч.2 ст.296 КК України з пом'якшенням покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарг слід відмовити.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 та кваліфікацію їх дій за ч.2 ст.187 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події та грунтуються на зібраних у справі доказах. Зокрема, вони підтверджуються показаннями самих засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як в стадії досудового слідства, так і в суді про обставини вчинення ними нападу на потерпілого; послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те , що нападники під час побиття його і заволодіння грішми діяли узгоджено; даними протоколів слідчих дій та висновком судово-медичної експертизи про характер і локалізацію заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень та їх тяжкість, речовими доказами.
Суди як першої, так й апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи засуджених та їх захисників, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах, про неправильну кваліфікацію їх дій. Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить обгрунтованими. Фактичні обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2намагаються у такий спосіб уникнути відповідальності за скоєне.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень, у тому числі й тих, що стосуються права засуджених на захист, при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду у вчиненні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розбійного нападу та правильність кваліфікації їх дій, судом касаційної інстанції не встановлено. Висновки суду в цій частині грунтуються на достатніх та допустимих доказах.
Що стосується призначеного засудженим покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст.65 КК України, підстав для сксування чи зміни вироку у цій частині не має.
Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах касаційних скарг, керуючись ст.ст.394 КПК України, колегія суддів,
у задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_2- його матері ОСОБА_3 відмовити.
Су д д і:
Пивовар В.Ф. Гошовська Т.В. Мороз М.А.