Справа № 308/5185/19
24 травня 2019 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача - АТ КБ «ПриватБанк», Савіхіної Анастасії Миколаївни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника ОСОБА_2 Миколаївни, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Зі змісту вказаної позовної заяви встановлено, що документ сформовано в системі «Електронний суд» 10.05.2019 року
Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177, ЦПК України.
Відповідно до частини 3 ст. 3 ЦПК України (тут і далі в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, яка діє з 15 грудня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 175 ч.2 ЦПК України заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 15.1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до п.15.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
1 грудня 2018 року ДСА України в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі вісьмох підсистем (модулів).
1 березня 2019 року в газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
З 1 січня 2019 року підсистема ЄСІТС функціонує в тестовому режимі.
На даний час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, а тому всі документи повинні бути подані до суду в паперовому вигляді.
Регламент Європейського суду з прав людини від 01.06.2010 року також містить певні вимоги до заяв, які подані згідно зі статтями 33 і 34 Конвенції. А саме, відповідно до Правила 45 цього Регламенту така заява повинна бути оформлена письмово та має бути підписана заявником або його представником. Згідно Правила 471 кожна заява, подана на підставі статті 34 Конвенції, оформлюється на бланку Секретаріату, якщо голова відповідної секції не виносить інше рішення. Це ж Правило 471 містить вимоги щодо змісту індивідуальної заяви.
Дана позовна заява, не відповідає вимогам ЦПК України станом на 24 травня 2019 року щодо письмової паперової форми позовної заяви, оскільки подана в електронній формі та не містить оригінального власноручного підпису позивача (представника позивача).
Окрім того, на підтвердження оплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або докази про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. В даному випаду позивачем заявлено ціну позову у розмірі 12046,18 грн.
Частина 1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.1 ч.2 вказаної норми за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно ст. 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 1921,00 грн.
Таким чином позивачу при зверненні до суду із даним позовом слід сплатити суму судового збору яка становить: 1921,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31212206007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст. 177, 175 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст.ст.136, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву представника позивача - АТ КБ «ПриватБанк», Савіхіної ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Повідомити позивача (представника) про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош