Справа № 361/2599/19
Провадження № 1-кп/361/454/19
27.05.2019
про відмову в затвердженні угоди
та повернення обвинувального акта
прокурору
27 травня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110130000349 від 07.02.2019, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, такого, що має неповнолітню дитину, не працює, жителя АДРЕСА_1 , судимого 14.05.2013 Заводським районним судом м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 02.11.2017 Заводським районним судом м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого 05.01.2018 по відбуттю строку покарання,
- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, -
11.04.2019 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли обвинувальний акт з додатками та угода про визнання винуватості, укладена 28.03.2018 між прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12019110130000349 від 07.02.2019 про обвинувачення ОСОБА_4 , за змістом якої сторони угоди дійшли згоди стосовно правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 162 КК України, беззастережного визнання останнім своєї вини в незаконному проникненні до іншого володіння особи, призначення винній особі покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили затвердити укладену 28.03.2018 угоду про визнання винуватості та постановити вирок на викладених в ній умовах.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт і угоду про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про необхідність відмови в затвердженні угоди з поверненням матеріалів у кримінальному провадженні № 12019110130000349 від 07.02.2019 прокурору, виходячи з наступного.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України. В частині сьомій статті 474 КПК України унормовано обов'язок суду перевірити угоду на відповідність вимогам цього Кодексу або закону та відмовити в її затвердженні, якщо, серед іншого, умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Із обвинувального акта вбачається, що близько 13 години 10 хвилин 07.02.2019 ОСОБА_4 звернув увагу на домоволодіння АДРЕСА_1 , у період з 09 години по 11 годину 17.01.2019 та з 12 години по 15 годину 14.01.2019 звертав увагу на домоволодіння АДРЕСА_1 , у період з 13 години по 15 годину 22.01.2019 - на домоволодіння АДРЕСА_2 , у період з 09 години по 15 годину 12.01.2019 та з 10 години по 17 годину 12.01.2019 (тобто двічі в один день та майже в один час) - на домоволодіння АДРЕСА_3 , у період з 03 години по 05 годину 24.01.2019 - на домоволодіння АДРЕСА_1 , у період з 12 години по 15 годину 27.01.2019 - на домоволодіння АДРЕСА_1 , в невстановлені дні та час проникав до вказаних будинків, де його протиправні дії припиняли власники або володільці житла, тобто порушував Конституційне право останніх на недоторканність іншого володіння.
За правилами частини першої статті 472 КПК України, угода про визнання винуватості має містити, крім іншого, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом; при цьому мотивувальна частина обвинувального вироку, в тому числі в разі затвердження судом угоди, відповідно до положень пункту 2 частини третьої статті 374 КПК України має містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням всіх обставин кримінального правопорушення. В доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, та фабули обвинувачення, що виступає фактичною моделлю вчиненого злочину. Аналіз положень пункту 13 частини першої статті 3, статей 20, 91, пункту 5 частини другої статті 291 КПК України у їх взаємозв'язку дає підстави стверджувати, що тільки конкретне обвинувачення, зрозуміле обвинуваченому за змістом, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не містить у собі суперечностей вважається належним чином сформульованим і таким, що породжує у особи необхідність здійснення захисту від нього. В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000 Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, у будь-якому випадку надані йому відомості повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки до адекватного захисту.
Разом із тим, у формулюванні обвинувачення ОСОБА_4 відсутні дані про дати, час і спосіб вчинення кожного з шести інкримінованих злочинів, а відомості про його предмет, яким може бути житло або інше володіння особи (земельні ділянки, гаражі, погреби, інші будівлі господарського призначення, відокремлені від житлових будівель, інші об'єкти) по кожному епізоду є суперечливими, також, за даними обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному проникненні до іншого володіння особи, а за даними угоди про визнання винуватості від 28.03.2019, складеної прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 - в порушенні недоторканності житла, що, незважаючи на укладення угоди, унеможливлює розуміння ОСОБА_4 обвинувачення.
Суд також звертає увагу на недопустимо низький рівень формулювання обвинувачення в кримінальному провадженні № 12019110130000349 від 07.02.2019 в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, в яких буквально зазначено, що ОСОБА_4 «відчинив двері силою обох рук, що знаходились у будинку, та незаконно проник на територію домоволодіння», «перебуваючи у вказаному житловому будинку, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу проник до домоволодіння (будинку)».
Нез'ясування органом досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12019110130000349 від 07.02.2019 часу й способу вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, та їх предмету суперечить вимогам КПК України та КК України, завданням кримінального провадження з забезпечення належного розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, унеможливлює реконструювання наразі подій злочинів та встановлення об'єктивної сторони як необхідного елементу їх складу, грубо порушує гарантоване пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України право ОСОБА_4 знати обсяг вчинених порушень, що суттєво утруднює здійснення ним свого захисту, не дозволяє суду прийняти остаточне рішення по справі шляхом затвердження угоди.
Ухвала про відмову в затвердженні угоди та повернення кримінального провадження для продовження досудового розслідування окремому оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 314, ч. 7 ст. 474, 372, 392 КПК України, суд -
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 28.03.2019 між прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12019110130000349 від 07.02.2019, оскільки умови угоди порушують права обвинуваченого.
Повернути кримінальне провадження № 12019110130000349 від 07.02.2019 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, прокурору Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 для продовження досудового розслідування в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1