Справа №303/1948/19
2/303/1025/19
номер рядка стат. звіту - 48
27 травня 2019 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі
головуючої судді Курах Л.В.
за участю секретаря судових засідань Багин Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
27 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу укладеного між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який було зареєстровано 04 вересня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції, Закарпатської області, актовий запис № 352.
Позовні вимоги мотивує тим, що спільне життя між ним та відповідачем не склалося, через різні характери та погляди на життя. Позивач з відповідачем проживають окремо, примирення та збереження сім'ї є неможливим, а шлюб існує тільки формально. Від даного шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем і позивач просить після розірвання шлюбу залишити на її вихованні.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Від неї надійшла заява з проханням розглянути справу без її участі, де зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до переконання, про задоволення позову на підставі наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями частин третьої та четвертої ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
За ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 04 вересня 2011 року укладено шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції, Закарпатської області, актовий запис № 352 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , а.с.6).
Відповідно до статей 12,13 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач жодного разу не з'явився в судові засідання, не надав відзиву на позов та не просив суд про надання строку для примирення, сторони проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Суд вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, та позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам, одного з них, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Статтею 113 СК України, передбачено право особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідачем не подано до суду клопотання, чи заяви про її бажання відновити дошлюбне прізвище, тому суд вважає за можливе залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».
Щодо вимоги позивача про залишення малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її вихованні, то суд констатує наступне.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
З огляду на це, вимога позивача про залишення малолітньої доньки на її вихованні не суперечить закону.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 24, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити повнісю.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 04 вересня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції, Закарпатської області, актовий запис № 352 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Після розірвання шлюбу малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на вихованні матері ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) гривні судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований - АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 27.05.2019 року.
Головуюча Л.В. Курах