Справа № 288/685/17
Провадження № 1-кп/288/17/19
23 травня 2019 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретарів судових засідань - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060270000175 від 20 квітня 2016 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радовель, Олевського району, Житомирської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, не працюючого, одруженого, на утриманні маючого п'ятеро неповнолітніх дітей, громадянина України, українця, раніше не судимого,
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України,
20 квітня 2016 року приблизно о 07 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 перебував на території Попільнянського кооперативного ринку, який розташований по вул. Героїв Майдану, 48 в смт. Попільня Попільнянського району, Житомирської області.
Перебуваючи на території Попільнянського кооперативного ринку за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_8 , який за допомогою слюсарного ріжкового ключа намагався відчинити навісний замок на в'їздних воротах до Попільнянського кооперативного ринку та вступив з останнім у словесну перепалку.
На ґрунті особистих неприязних стосунків ОСОБА_5 шарпнув ОСОБА_8 за шкіряну куртку, внаслідок чого пошкодив лівий рукав куртки та з рук ОСОБА_8 вирвав ріжковий ключ.
Після того, ОСОБА_8 з метою відчинення в'їздних воріт, повернувся до свого автомобіля у якому взяв із багажника у руку інший слюсарний ключ, та з ним направився до в'їздних воріт Попільнянського кооперативного ринку, і перебуваючи поруч із в'їздними воротами, до нього підійшов ОСОБА_5 , який маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , умисно, із значною силою прикладання наніс правою рукою один удар гайковим ключем по правій руці ОСОБА_9 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді рваної рани правої долоні, яка відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 125 КК України не визнав, зазначив, що весною 2016 року він працював заступником голови правління Попільнянського райст з виконання обов'язків директора ринку та виконував свої обов'язки згідно інструкції. Він згідно інструкції закрив ворота на замки і запускав авто, які можуть по документах торгувати на ринку. Під'їхав ОСОБА_8 та покликав його, щоб він відчинив ворота, він запитав, яка ціль заїзду, якщо торгувати то він пропустить, а так ні. Потім ОСОБА_8 пішов взяв ключ і хотів відкрити замок, він попросив не робити цього, проте він далі продовжував ламати замок, вирвавши з рук ключ, кинув його в сторону, ОСОБА_8 взяв інший ключ. Де ОСОБА_8 порвав куртку він не знає. Тілесних ушкоджень в нього не було, він ударів йому не наносив, тільки тримав за ключа.
Обвинувачений ОСОБА_5 не визнав своєї винуватості, проте його винуватість підтверджується слідуючими доказами:
- Показами потерпілого ОСОБА_8 , який дав показання, який зазначив, що 20 квітня він був директором ринку та вранці приїхав на роботу, замок на воротах був закритий, він взяв ріжкового ключа та хотів відкрити, прийшов ОСОБА_10 вирвав ключ, він пішов взяв інший ключ, ОСОБА_10 йому знизу наніс удар, пошкодив праву руку, в нього пішла кров, визвали поліцію, того ж дня звернувся до лікаря. Раніше конфліктів ніяких не було. Крім удару йому ще й було порвано куртку.
- Показами свідка ОСОБА_11 , який показав, що він 20 квітня 2016 знаходився на кооперативному ринку в смт. Попільня, ОСОБА_10 замкнув ворота та пропускав всіх по одному. В цей час на власному автомобілі приїхав ОСОБА_8 до в'їзних воріт на ринок та не зміг заїхати, тому що ворота були зачинені. Тоді він вийшов з автомобіля та з багажнику дістав металевий ріжковий ключ та підійшов до воріт, щоб розчепити ланцюг, яким вони були зачинені. До нього підійшов ОСОБА_5 та почав штовхати тим ключем по руках, на руці ОСОБА_8 була кров і куртка порвана. ОСОБА_10 наніс ОСОБА_8 удар ключем з під низу.
- Показами свідка ОСОБА_12 , яка показала, що вона знаходилась на корпоративному ринку в смт. Попільня, в двох метрах від конфлікту, ворота завжди закривались, пускали лише людей з авто, які торгували. В цей час на власному автомобілі приїхав ОСОБА_8 до в'їзних воріт на ринок та не зміг заїхати на ринок. ОСОБА_10 не відкрив. ОСОБА_8 вийшов з автомобіля та з багажнику взяв металевий ріжковий ключ, хотів замок зірвати. Бачила дирку на куртці, бійки не було, лише штовхалися, крові також не бачила.
- Показами свідка ОСОБА_13 , яка показала, що перебуваючи на території ринку біля ларька де приймають подушки, біля воріт стояв ОСОБА_10 , приїхав ОСОБА_14 з ключем, напевне хотів відчинити ворота, ОСОБА_10 той ключ забрав і відкинув, а ОСОБА_14 взяв інший. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_8 не бачила, через паркан вони один одного штовхали.
- Показами свідка ОСОБА_15 , який показав, що о 7 ранку ОСОБА_10 стояв на воротах та пропускав авто, ОСОБА_8 хотів заїхати на ринок, а ОСОБА_10 його не пускав, вони почали штовхатися. ОСОБА_8 взяв ключ, щоб зірвати замка, ударів не бачив. ОСОБА_8 був у кожаній куртці.
- Показами свідка ОСОБА_16 , який показав, що вранці він приїхав з дружиною на ринок, оскільки вони там працюють і бачив, що ОСОБА_8 хотів заїхати на територію ринку, але ворота були закриті і ОСОБА_5 його не впускав. Між ними відбулася штовханина, ОСОБА_8 хотів відкрити ключем вхідні ворота, а ОСОБА_5 йому не давав. Бійки не бачив.
Також винуватість ОСОБА_5 підтверджується зібраними та дослідженими під час судового провадження належними та допустимими письмовими доказами, а саме:
- Протоколом огляду місця події від 20 квітня 2016 року, за участю потерпілого ОСОБА_8 , який проводився в приміщенні Попільнянського ВП, каб. № 28, за адресою: смт. Попільня, вул. Фомічова, 6. ОСОБА_8 був одягнутий в коричневій куртці на блискавці. На лівому рукаві якої мається пошкодження у вигляді розірвання. Будь - яких інших пошкоджень на куртці немає. З пояснень ОСОБА_8 , куртку йому пошкодив ОСОБА_5 .. Дана куртка вилучена в якості речового доказу.
- Постановою про визнання речовим доказом від 15 квітня 2017 року, згідно якої шкіряну куртку коричневого кольору - визнано речовим доказом та здано на зберігання до камери зберігання речових доказів Попільнянського ВП.
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 21 квітня 2017 року з фототаблицями до нього, під час якого свідок ОСОБА_12 розповіла, що 20 квітня 2016 року близько 07 години 20 хвилин вона знаходилась на кооперативному ринку в смт. Попільня. В цей час на власному автомобілі приїхав ОСОБА_8 до в'їзних воріт на ринок та не зміг заїхати на ринок, тому що ворота чомусь були зачинені металевим ланцюгом та навісним замком. Він вийшов з автомобіля та з багажнику свого автомобіля взяв металевий ріжковий ключ та підійшов до металевих воріт, щоб розчепити ланцюг, яким вони були зачинені. В цей час до нього з ринку підійшов ОСОБА_5 та почав хватати його руками і шарпати за верхній одяг. Потім почав заламувати йому руку в якій знаходився металевий ріжковий ключ, при цьому розірвав йому куртку, вирвавши ключ з правої руки. ОСОБА_5 разом з ключем пішов на ринок, а ОСОБА_8 сів до свого автомобіля та поїхав в невідомому напрямку. Свідок ОСОБА_12 показала місце де відбулася дана подія, та як відбувся конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_8
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 24 квітня 2017 року з фототаблицями до нього, під час якого потерпілий ОСОБА_8 , який розповів, що він працював на той час на посаді директора кооперативного ринку в смт. Попільня. 20 квітня 2016 року близько 07 години 20 хвилин приїхав на своєму автомобілі «Ауді» до в'їзних воріт на ринок та не зміг заїхати на ринок на автомобілі до місця стоянки та місця роботи, тому що ворота чомусь були зачинені металевим ланцюгом та навісним замком. Тоді він вийшов з автомобіля та хотів відчинити ворота своїм ключем, яким постійно відкривав замок та він не підійшов. Після цього ОСОБА_8 з багажника свого автомобіля взяв металевий ріжковий ключ та підійшов до металевих воріт, щоб розчепити ланцюг, яким вони були зачиненими. В цей момент до нього підійшов ОСОБА_5 та нічого не запитуючи почав хватати його своїми руками, шарпаючи за верхній одяг, при цьому розірвав йому куртку та почав заламувати йому руку в якій знаходився металевий ріжковий ключ. Потім вирвав ключ з правої руки. В цей час ОСОБА_8 підійшов до свого автомобіля та взяв ще трубного ключа, щоб відчинити ворота, та в цей час до нього підійшов ОСОБА_17 , та наніс йому один удар гайковим ключем, який відібрав у ОСОБА_8 по руці, від чого у нього утворилася рвана рана з якої почала просочуватися кров. Після цього ОСОБА_5 , разом з ключем пішов на ринок, а ОСОБА_8 сів до свого автомобіля та поїхав до адмін. будинку у свій кабінет, щоб надати собі першу медичну допомогу. ОСОБА_8 показав місце де відбулася подія, та як йому ОСОБА_5 наніс тілесні ушкодження.
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 24 квітня 2017 року з фототаблицями до нього, під час якого свідок ОСОБА_11 розповів, що він 20 квітня 2016 року близько 07 години 20 хвили знаходився на кооперативному ринку в смт. Попільня. В цей час на власному автомобілі «Ауді» приїхав ОСОБА_8 до в'їзних воріт на ринок та не зміг заїхати до ринку, тому що ворота були зачинені металевим ланцюгом та навісним замком. Тоді він вийшов з автомобіля та з багажнику дістав металевий ріжковий ключ та підійшов до воріт, щоб розчепити ланцюг, яким вони були зачиненими. В цей момент до нього на ринку підійшов ОСОБА_5 та почав хватати його своїми руками, шарпаючи за верхній одяг. Та почав заламувати йому руку в якій знаходився металевий ріжковий ключ, при цьому розірвав йому куртку. Потім вирвав ключ з правої руки. Після цього ОСОБА_5 разом з ключем пішов на ринок, а ОСОБА_8 сів до автомобіля та поїхав в невідомому напрямку. Свідок показав місце де відбулася подія, та як відбувався конфлікт між ОСОБА_8 та ОСОБА_5
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 24 квітня 2017 року з фототаблицями до нього, під час якого свідок ОСОБА_18 розповіла, що 20 квітня 2016 року близько 07 години 25 хвилин вона прийшла на кооперативний ринок до свого ларька та почала виносити на вулицю свій товар. В цей час побачила, як на своєму авто приїхав до воріт ОСОБА_8 , ворота були зачинені. Вийшовши з автомобіля він взяв ключа, щоб відчинити ним замок. Проте ключ не підійшов, за декілька метрів від воріт стояв ОСОБА_5 та спостерігав за діями ОСОБА_8 .. Потім ОСОБА_8 запитав в ОСОБА_5 , чому його ключ не підходить та хто його замінив. На що ОСОБА_5 відповів, що ключ не підходить, оскільки ОСОБА_8 не директор. Замок був поміняний іншим директором. Почувши це ОСОБА_8 сказав, щоб не займався дурницями та відчинив ворота. На що ОСОБА_5 не реагував. ОСОБА_8 відразу зрозумів, що автомобілем на ринок він не заїде, пішов до автомобіля та взяв металевий ріжковий ключ. Та направився до металевого ланцюга на воротах, щоб розчепити його. Помітивши це ОСОБА_5 вибіг з ринку та почав штовхати ОСОБА_8 від воріт, щоб він не міг відчинити ворота. Потім вона зайшла до свого ларька та коли вийшла то помітила, що у ОСОБА_8 на плечі розірвана шкіряна куртка, та ключ знаходився у ОСОБА_5 в руках. Потім ОСОБА_8 пішов до свого авто та взяв ще одного трубного ключа. Знову пішла до ларька повернувшись побачила, що у ОСОБА_8 на руці утворилася рвана рана з якої просочувалась кров. ОСОБА_8 сів в авто та поїхав, а ОСОБА_5 з ріжковим ключем пішов в середину ринку. Свідок зазначила, що рану на руці міг заподіяти під час конфлікту ОСОБА_5 .. Свідок показала де відбувся конфлікт між ОСОБА_8 та ОСОБА_5
- Висновком експерта від 21 квітня 2016 року № 163, відповідно до якого, при судово - медичному обстеженні та згідно представлених медичних документах у ОСОБА_8 , виявлено тілесні ушкодження у вигляді: рваної рани правої долоні; що утворилась від не менше 1-го контакту з твердим предметом, можливо в термін та за обставин, що вказує освідуваний, відносить до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Можливість утворення виявленого у ОСОБА_8 тілесного ушкодження припала на площину з положення стоячи не виключається лише за умови падіння упором та контактом цієї ж долоні з предметом відповідного розміру.
- Протоколом огляду місця події від 06 червня 2017 року, з фототаблицею, який проводився в приміщенні Попільнянського ВП, каб. № 26, за адресою: смт Попільня, вул. Фомічова, 6, згідно якого оглянуто ріжковий ключ розмірами 22 на 19.
- Постановою про визнання речовим доказом від 06 червня 2017 року, згідно якої слюсарський ключ розмірами 22 на 19 - визнано речовим доказом та здано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Попільнянського ВП.
Згідно вимог частини першої статті 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами частини 1 статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними та допустимими і, аналізуючи їх зміст, приходить до наступних висновків.
Показання потерпілого та свідків суд вважає логічними, послідовними й такими, що в цілому та окремих деталях відтворюють обставини.
У відповідності пункту 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
Позицію обвинуваченого ОСОБА_5 щодо невизнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, суд розцінює як обрану ним позицію захисту з метою уникнення від відповідальності і покарання за вчинений злочин.
Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за частиною другою статті 125 КК України, умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого.
Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставин згідно статті 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 не встановлено.
Обставин згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 не встановлено.
Згідно результатів досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , складеної Попільнянським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області № 1039 від 10 вересня 2018 року, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк.
Обвинувачений ОСОБА_5 , не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання злочинам. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.
Тому суд, керуючись вищенаведеним, а також статей 2, 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», якими гарантовано право людини на життя та на ефективний засіб юридичного захисту, враховуючи усталену практику, Європейського суду з прав людини, яка склалася за результатами розгляду заяв сторони потерпілих від злочинів, в яких потерпілі скаржилися на неналежне здійснення розслідування злочинів, встановлення істини по справах та забезпечення прав потерпілих від злочинів (справи «Прилуцький проти України», «Риженко проти України», «Фуклєєв проти України», «Куцевич проти України», «Гонгадзе проти України», та інші), з метою досягнення завдань кримінального судочинства, забезпечення прав обвинуваченого та потерпілого з врахуванням вищевикладених обставин, особи обвинуваченого, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи, що покарання має бути необхідним і достатнім, суд приходить до висновку що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції частини другої статті 125 КК України у виді штрафу та вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, а також достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Разом з тим, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання за даним вироком на підставі частини п'ятої статті 74 та пункту 2 частини першої статті 49 КК України у зв'язку із закінченням на час ухвалення вироку строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за частиною другою статті 125 КК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: пункт 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання обмеження або позбавлення волі.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 КК України, злочин, передбачений частиною другою статті 125 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 125 КК України, який вчинено 20 квітня 2016 року, тобто на момент ухвалення вироку з дня вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення пройшло більш як три роки, обвинувачений, раніше не судимий, від слідства та суду не ухилявся, до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто перебіг давності не зупинявся та не вчинив нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Також, згідно пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за статтею 49 Кримінального кодексу України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину невеликої, середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
З аналізу проведеного Верховним Судом України аналізу судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв'язку із закінченням строків давності, у випадку заперечення обвинуваченого проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною, а вимагає закриття справи за відсутністю в діях особи складу злочину, або виправдання. Тоді суд, проводить судовий розгляд справи в повному обсязі, за наявності відповідних підстав, визнає обвинуваченого винним у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, постановляючи обвинувальний вирок, призначає винній особі покарання та, на підставі статті 49, частини п'ятої статті 74 КК України, звільняє її від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно з пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази: куртка коричневого кольору та ріжковий ключ розмірами 22 на 19 передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області, необхідно повернути потерпілому ОСОБА_8 ..
Процесуальні витрати по кримінальному провадженні відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Запобіжний захід не застосовувався.
Керуючись статтями 49, 74 КК України; статтями 284-288, 368-370, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 125 КК України і призначити для нього покарання за частиною другою статті 125 КК України у виді штрафу в розмірі дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1530 гривень.
На підставі частини п'ятої статті 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначених пунктом 2 частини першої статті 49 КК України.
Кримінальне провадженні внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060270000175 від 20 квітня 2016 року відносно ОСОБА_5 за частиною другою статті 125 КК України - закрити.
Речові докази: куртка коричневого кольору та ріжковий ключ розмірами 22 на 19 передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області, повернути потерпілому ОСОБА_8 ..
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію судового рішення. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1