22 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/73/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Масюк Г. С.,
за участю представника відповідачів ГУ ДФС у Волинській області та ДФС України Решетника О. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо відсутності належних та своєчасних дій в зв'язку із поданням заяви про призначення субсидії, зобов'язання вчинити належні дії та прийняти відповідні рішення в зв'язку із поданням заяви про призначення субсидії, стягнення моральної шкоди у сумі 1000000,00 грн.
Ухвалою судді від 21.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання на 18.02.2019 року.
11.02.2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, а 13.02.2019 року від позивача відповідь на відзив та заява про зміну позовних вимог.
18.02.2019 року у зв'язку із витребуванням додаткових доказів у справі відкладено підготовче засідання на 06.03.2019 року.
04.03.2019 року до суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог та заява про забезпечення доказів.
05.03.2019 року до суду надійшли заперечення представника відповідача на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 06.03.2019 року у задоволенні заяв позивача про залучення співвідповідача та про забезпечення доказів відмовлено, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів оголошено перерву до 15.03.2019 року.
Ухвалою суду від 15.03.2019 року залучено до участі у справі співвідповідача - Головне управління ДФС у Волинській області та відкладено підготовче засідання на 22.03.2019 року.
21.03.2019 року до суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог.
Ухвалою суду від 22.03.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів - до 21.04.2019 року та відкладено підготовче судове засідання на 05.04.2019 року.
28.03.2019 року до суду надійшов відзив представника відповідача Головного управління ДФС у Волинській області на позовну заяву та заяву про зміну позовних вимог, 01.04.2019 року від позивача відповідь на вказаний відзив, а 03.04.2019 року від представника відповідача Головного управління ДФС у Волинській області заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 05.04.2019 року залучено до участі у справі відповідача - Державну фіскальну службу України та відкладено підготовче засідання на 12.04.2019 року.
12.04.2019 року до суду надійшов відзив представника відповідача Державної фіскальної служби України на позовну заяву та заяву про зміну позовних вимог.
У зв'язку з необхідністю надання позивачу часу для підготовки відповіді на відзив, підготовче судове засідання 12.04.2019 року було відкладено на 16.04.2019 року.
15.04.2019 року до суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог та з інших питань, а 16.04.2019 року клопотання про зупинення провадження у справі та з інших питань.
Ухвалою суду від 16.04.2019 року заяву позивача від 15.04.2019 року про зміну позовних вимог та з інших питань повернуто заявнику без розгляду, у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі відмовлено, крім того ухвалою суду від 16.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.04.2019 року.
У судовому засіданні 22.04.2019 року було оголошено перерву до 22.05.2019 року для підготовки сторін до судових дебатів.
07.05.2019 року позивачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/6974/19, яка перебуває в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва.
У судовому засіданні представник відповідачів заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено порядок та підстави зупинення провадження в адміністративній справі.
Зокрема, пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до своєї правової природи зупинення провадження у справі є тимчасовим зупиненням розгляду справи у зв'язку з обставинами, які перешкоджають розгляду справи, до їх усунення або виконання необхідних дій.
Підставою для зупинення провадження у справі є сукупність наступних умов: наявність справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; встановлення обставин у такій справі може прямо вплинути на розгляд справи, про зупинення провадження якої ставиться питання, тобто, справи є пов'язаними між собою; розгляд справи є неможливим до вирішення іншої, пов'язаної справи.
При цьому, пов'язаність справ та неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом повинна полягати у тому, що рішенням іншого суду, який розглядає справу, встановлюються обставини, що впливають на оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення для даної справи. Обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи, тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Водночас, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є: 1) визнання протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо відсутності своєчасних дій у зв'язку із поданням заяви про призначення субсидії; 2) визнання протиправними дій Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо включення до складу доходу для розрахунку житлової субсидії суми валового доходу 72150,80 грн., отриманого позивачем при здійсненні господарської діяльності як підприємця, що перебуває на загальній системі оподаткування; 3) визнання протиправними дій Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо включення до складу доходу для розрахунку житлової субсидії суми 67594,52 грн. без вирахування податку з доходів фізичних осіб; 4) визнання протиправними дій Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо призначення житлової субсидії для оплати житлово-комунальних послуг у розмірі нуль грн. та встановлення обов'язкового платежу у розмірі 42,32 % від суми доходу як такі, що суперечать ст. 48 Конституції України; 5) визнання протиправними дій Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо здійснення розрахунку розміру субсидії, який суперечить законодавству України, та не ґрунтується на об'єктивний даних; 6) визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Волинській області щодо надання Департаменту соціальної політики Луцької міської ради з метою включення до складу доходів для призначення житлової субсидії відомостей про отримані позивачем валові доходи при здійсненні ним господарської діяльності як підприємця, що перебуває на загальній системі оподаткування, а також щодо надання недостовірних відомостей та ненадання відомостей про сплачені податки з цих доходів; 7) зобов'язання Департамент соціальної політики Луцької міської ради здійснити перерахунок розміру наданої субсидії; 8) стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради та Головного управління ДФС у Волинській області на користь позивача солідарно 1000000,00 грн. моральної шкоди.
Разом з тим, як вбачається з копії ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 року, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо відсутності дій для внесення змін у постанову Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»;
- визнати протиправним здійснений Кабінетом Міністрів України розрахунок розміру прожиткового мінімуму, як такий, що здійснений без дотримання законодавства України та як такий, що не забезпечує право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло;
- зобов'язати відповідачів вчинити дії для внесення змін у постанову Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» наступного змісту:
- абзац 1 та 2 пункту 10 Постанови № 848 викласти у такій редакції:
«10. Для розрахунку житлової субсидії враховуються доходи членів домогосподарства, членів сім'ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пункті 9 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи.
Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 841 від 17.10.2018 - застосовується з 1.10.2018 року.
Під час призначення житлової субсидії враховуються такі доходи:
Заробітна плата та інші доходи після сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору; пенсія; стипендія; соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами соціального захисту населення; допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування; грошові перекази, отримані із-за кордону;
Пункт 10 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 841 від 17.10.2018 - застосовується з 1.10.2018 року».
пункт 12 Постанови № 848 доповнити абзацом наступного змісту:
«для фізичних осіб-підприємців. Які обрали загальну систему оподаткування, до загального доходу за кожний місяць враховується чистий оподатковуваний дохід, отриманий підприємцем у календарному році, попередньому року здійснення органами соціального захисту населення розрахунку розміру субсидії, за винятком сплачених сум єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відомості про розмір чистого оподатковуваного доходу та сум сплачених податків і зборів надаються компетентними податковими органами на запит органів соціального захисту населення.»
- замінити скрізь по тексту постанови № 848 термін «сукупний дохід» на термін «чистий оподатковуваний дохід»;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України здійснити розрахунок розміру прожиткового мінімуму з дотриманням законодавства України та у розмірі, що забезпечує право громадян на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло;
- стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача один мільйон гривень на відшкодування завданої йому моральної шкоди.
В якості підстав позову позивач посилається на те, що оскаржувані положення постанови від 21.10.1995 року № 848 суперечать чинному законодавству.
Однак, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі, враховуючи відсутність обставин, що вказували б на неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/6974/19, оскільки положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» на момент розгляду Департаментом соціальної політики Луцької міської ради питання про надання позивачу субсидії були чинними та не скасованими. Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що суд розглядає та вирішує адміністративні справи з урахуванням фактів та обставин, правових норм, які мали місце та діяли станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Суд вважає, що в даному випадку відкриття Окружним адміністративним судом міста Києва провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України не перешкоджає розгляду по суті даної справи, судом не встановлено об'єктивної неможливості розгляду даної адміністративної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/6974/19, оскільки зібрані докази у справі № 140/73/19 дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на викладе, у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 236, 243 ч. 3, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не може бути оскаржена.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко
Повний текст ухвали складено 27.05.2019 року.