м. Вінниця
15 квітня 2019 р. справа № 120/1275/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування розрахунку та постанови
11.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розрахунок №0009465 від 28.03.2019 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 28.03.2019 року №100410 на суму 495 Євро, складений старшим державним інспектором відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області Баранчуком О.І.;
- визнати протиправною та скасувати постанову №089826 від 02.04.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн., прийняту заступником начальника Управління начальником відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області Федорчуком А.В.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовні вимоги в частині оскарження розрахунку плати за проїзд не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, одним із предметом оскарження в межах даної адміністративної справи є складений відповідачем розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №0009465 від 28.03.2019 року.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.01.2019 року по справі № 803/3/18, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 28.03.2019 року №0009465 та який не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, вказані вимоги не можуть бути предметом судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, згідно ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. Однак, оскільки, вимога про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від28.03.2019 року №0009465, не може бути предметом судового розгляду, суд не роз'яснює заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої позовної вимоги, що узгоджується із правовим висновком, який міститься у п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі № 203/3/18.
Керуючись ст. 2, 4, 19, 170, 256 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування розрахунку та постанови, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку №0009465 від 28.03.2019 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 28.03.2019 року №100410 на суму 495 Євро, складений старшим державним інспектором відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області Баранчуком О.І.
Копію ухвали направити на адресу позивача.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дончик Віталій Володимирович