вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" травня 2019 р. м. Київ Справа № 901/70/13-г
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Сідкон" на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області здійснити виконавчі дії у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Сідкон"
до публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - Головного територіального управління юстиції у Херсонській області,
про стягнення заборгованості у сумі 173 946, 30 грн.,
за участю представників:
стягувача: Мироновської А.О. (довіреність №37/1 від 02.05.2019 року);
боржника: Варданяна А .А. (довіреність №4 від 08.01.2019 року);
державної виконавчої служби: не з'явився,
рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2013 року в справі №901/70/13-г позов товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Сідкон" задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" 154 500,00 грн. заборгованості та 3 090,00 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.
11 березня 2013 року на виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2013 року в справі №901/70/13-г видано накази.
11 квітня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області за підсудністю від Господарського суду Херсонської області надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Сідкон" від 21.03.2019 року на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області здійснити виконавчі дії.
Ухвалою суду від 11.04.2019 року розгляд скарги призначено на 24 квітня 2019 року.
На підставі ухвали суду від 17.04.2019 року, розгляд скарги було перенесено на 26 квітня 2019 року, у зв'язку із відрядженням судді Грабець С.Ю. 24 квітня 2019 року (наказ Господарського суду Київської області №52-ВП від 15.01.2019 року).
23 квітня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області від представника стягувача надійшло клопотання №35 від 18.04.2019 року про розгляд скарги за відсутності представника стягувача.
26 квітня 2019 року в засіданні представник боржника заявив клопотання про відкладення судового засідання, яке підлягало задоволенню судом.
Представники стягувача та державної виконавчої служби у засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 26.04.2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 22 травня 2019 року.
21 травня 2019 року на адресу суду від представника стягувача надійшло клопотання про розгляд скарги без його участі №40 від 17.05.2019 року.
21 травня 2019 року на електрону адресу суду від представника державної виконавчої служби надійшов відзив на скаргу №72/19 від 15.05.2019 року.
22 травня 2019 року через канцелярію суду представник боржника подав письмові пояснення.
22 травня 2019 року в судовому засіданні представник стягувача просила суд не розглядати клопотання про розгляд скарги без участі представника стягувача №40 від 17.05.2019 року. Представник стягувача підтримала скаргу в повному обсязі.
Представник боржника у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував.
Представник державної виконавчої служби у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, дійшов наступних висновків.
рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2013 року в справі №901/70/13-г позов товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Сідкон" задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" 154 500,00 грн. заборгованості та 3 090,00 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.
Публічним акціонерним товариством "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" було змінено назву на акціонерне товариство "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" (далі - боржник), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
11 березня 2013 року на виконання рішення суду видано наказ.
На виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2013 року в справі №901/70/13-г державним виконавцем Центрального відділу державної служби Сімферопольського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову №37500322 від 15.04.2013 року.
19 червня 2013 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної служби Сімферопольського міського управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №37500322.
12 лютого 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження №37500322, на підставі п.п. 6 п. 4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
12 лютого 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження №37500322.
05 травня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено постанову про арешт майна боржника №37500322.
01 жовтня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Сідкон" (далі - скаржник) направило відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області заяву про звернення стягнення на майно.
13 грудня 2018 року та 17 січня 2019 року представник скаржника направила до начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області адвокатські запити №183 та №188 з вимогою повідомити скаржника щодо розгляду його заяви про звернення стягнення на майно від 01.10.2018 року.
23 січня 2019 року начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на адресу представника скаржника направив повідомлення №405/02.2-25, в якому повідомив скаржника про те, що 05 травня 2018 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника, про що скаржника було повідомлено.
Звертаючись до Господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, скаржник просив суд визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо звернення стягнення на майно боржника та зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та здійснити виконавчі дії по виконавчому провадженні №37500322, у зв'язку з тим, що після винесення постанови про арешт майна боржника №37500322 від 05.05.2018 року державним виконавцем не було вчинено жодних дії щодо реалізації цього майна в установленому законодавством порядку. Крім цього, представник скаржника зазначила про те, що відомості, зазначені у повідомленні державного виконавця №405/02.2-25 від 23.01.2019 року, не відповідають дійсності.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.
21 травня 2019 року на електронну адресу суду від представника державної виконавчої служби надійшов відзив на скаргу №72/19 від 15.05.2019 року, в якому представник державної виконавчої служби послалась на те, що майно боржника не реалізовано, у зв'язку з тим, що 22 грудня 2018 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", відповідно до якого ч. 1 розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 1-2, згідно з яким державному виконавцю заборонено проводити опис та арешт майна боржника, звертати стягнення на розрахункові рахунки в банківських установах, крім виконавчих проваджень, які передбачені вищевказаним пунктом Закону.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Судом встановлено, що 05 травня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області було винесено постанову про арешт майна боржника №37500322.
У зв'язку з тим, що 22 грудня 2018 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", відповідно до якого ч. 1 розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 1-2 такого змісту: тимчасово, до 31 грудня 2019 року, підлягають зняттю арешти та заборони відчуження майна Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у виконавчих провадженнях (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Так, нормами вищевказаного Закону державному виконавцю заборонено проводити опис та арешт майна боржника, звертати стягнення на розрахункові рахунки в банківських установах, крім виконавчих проваджень по стягненню заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до 31 грудня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2013 року в справі №901/70/13-г з боржника стягується на користь стягувача заборгованість, що виникла у зв'язку з невиконанням боржником умов договору про закупівлю послуг № 719 від 30.06.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Так, скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Сідкон" про визнання бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо не звернення стягнення на майно боржника та зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області здійснити виконавчі дії по виконавчому провадженню №37500322 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 4 ст. 11, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 234, ст. 339, ч. ч. 1, 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. відмовити у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Сідкон" на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області здійснити виконавчі дії;
2. направити копії цієї ухвали стягувачу, боржнику та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 27.05.2019 року.
Суддя С. Грабець