10 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
Романюка Я.М., Левченка Є.Ф., Пшонки М.П.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, 3-тя особа: ОСОБА_8, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, дарування, визнання права власності на приміщення та витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 7 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 грудня 2006 року,
в грудні 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.,ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування нежилого приміщення в будинку АДРЕСА_1, визнання права власності на зазначене приміщення та витребування його з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що вони були засновниками ТОВ "Епсілон-Інкоарт", якому належало спірне приміщення, однак на підставі фіктивних документів воно було незаконно відчужене.
У касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Наведені у касаційних скаргах доводи висновків суду не спростовують.
Касаційні скарги підлягають відхиленню, а оскаржувані рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 7 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
М.П. Пшонка