Справа № 759/3793/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шум Л.М.
23 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22.04.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора підполковника поліції УПП у м. Київ 2 батальйону 4 роти Демченка Захара Олександровича про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора підполковника поліції УПП у м. Київ 2 батальйону 4 роти Демченка Захара Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 925079 від 17.02.2019 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22.04.2019 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що суд першої неповно встановив обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, та оскільки склавши постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач взяв на себе функцію суду, ним порушено приписи ст.ст. 6, 19, 124 Конституції України.
Справа розглянута у порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою про накладення адміністративного стягнення від 17.02.2019 на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 255 грн. за порушення п. 12.4 ПДР України.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що факт наявності в діях позивача вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України за обставин, викладених у постанові по справі про адміністративне правопорушення підтверджено належними доказами, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 17.02.2019 в м. Києві по проспекту Перемоги, 187, водій автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 83 кмгод, при дозволеній швидкості руху не більше 50 км/год, а тому перевищив встановлену швидкість руху на 33 км/год, що було встановлено відповідно до показників приладу TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000787.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання зазначених положень процесуального закону, відповідачем зазначений вище обов'язок виконано та у встановленому порядку доведено правомірність оскаржуваної постанови.
Так, обгрунтовуючи правомірність своїх дій та рішень, відповідач надав фото з приладу TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000787, на якому зафіксовано транспортний засіб Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 з перевищенням швидкості руху до 83 км/год.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13824, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000787 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Вказане свідоцтво чинне до 15.11.2019.
Відповідно до Експертного висновку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 27.09.2018 у лазерному вимірювачу швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IEС 18033-3:2015, із довжиною ключа 256 біт; об'єкт експертизи забезпечує конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних. Термін дії експертного висновку до 27.09.2021. Дія даного експертного висновку розповсюджується на номери зразків об'єкта експертизи, в тому числі на № ТС000787.
Згідно ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом поряду орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається адмінвідповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерт, речовими доказам, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В контексті наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який вказав, що оскільки дані про порушення позивачем п. 12.4 Правил дорожнього руху встановлені постановою про накладення адміністративного стягнення, винесеної у відповідності до вимог чинного законодавства та уповноваженою посадовою особою на підставі показника приладу вимірювання швидкості руху, то твердження позивача про безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, а підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 925079 від 17.02.2019 - відсутні.
Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта в частині того, що надані відповідачем докази є неналежними, не підтверджують факт вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху та отримані всупереч закону, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на положеннях чинних нормативно-правових актів.
Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22.04.2019 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко
Суддя В.П. Мельничук
Суддя І.О. Лічевецький