Справа № 640/19568/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
23 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі їх представника - адвоката Попова Микити Геннадійовича на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просять суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, виражену у несплаті пенсії ОСОБА_1 у розмірі 24396,06 грн., ОСОБА_2 у розмірі 21000,00 грн., ОСОБА_3 у розмірі 34656,00 грн; зобов'язати відповідача виплатити невиплачену за минулий період часу пенсію ОСОБА_1 у розмірі 24396,06 грн., ОСОБА_2 у розмірі 21000,00 грн., ОСОБА_3 у розмірі 34656,00 грн. шляхом перерахування сум коштів на поточні рахунки пенсіонерів в ПАТ «Ощадбанк», на які здійснюється нарахування та виплата поточної пенсії вказаним особам; зобов'язати відповідача в місячний термін після набрання законної сили рішення подати до Окружного адміністративного суду м. Києва звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року позов повернуто позивачам.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, представник позивачів звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити вказану справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не повно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Судом першої інстанції встановлено, відповідно до листа ГУ ПФУ в м. Києві від 12.09.2018 року № 77123/02 загальний розмір невиплачених ОСОБА_1 сум пенсій на 01.09.2018 року за період з 01.02.2016 року по 30.08.2018 року становить 24396,06 грн., що являє собою заборгованість держави перед пенсіонером.
Відповідно до листа ГУ ПФУ в м. Києві від 17.10.2018 № 95253/02 ОСОБА_2 в жовтні 2018 року припинилась виплата поточної пенсії, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість пенсії, що за жовтень-листопад 2018 року складає 21000,00 грн.
У листі ГУ ПФУ в м. Києві від 12.09.2018 року № 77124/02 зазначено, що суми невиплачених ОСОБА_3 коштів за минули період з 01.03.2016 року по 28.02.2017 року нараховано у розмірі 15348,92 грн. Суми доплат за минулий період, які не виплачені з 01.03.2017 року по 30.06.2018 року становить 19307,08 грн., з огляду на що загальний розмір заборгованості з пенсійних виплат ОСОБА_3 становить 34656,00 грн.
У позовній заяві представник позивачів вказав, що підзаконні нормативні акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, з огляду на що, за висновком представника позивачів, посилання відповідача в обґрунтування припинення виплати пенсії на норми постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365, якою визначено порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, є безпідставними, оскільки пріоритетними для застосування у спірних правовідносинах є саме вимоги ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та як наслідок просив суд задовольнити позов.
Однак як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом даної позовної заяви є об'єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами.
При цьому, позивачам призначено пенсії на різних підставах, а також зупинено (призупинено) виплати даних пенсій з різних підстав.
Між тим, для з'ясування правомірності щодо відмови у доплат до пенсії та припиненні виплати пенсії, є необхідним з'ясування значного обсягу обставин, у т.ч. матеріалів пенсійних справ щодо призначення та виплати пенсій.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Таким чином, враховуючи викладені обставини, а також зважаючи на те, що суду необхідно буде дослідити правомірність припинення виплати пенсії ОСОБА_1 та правомірність нездійснення доплат до пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що свідчить прийняття ГУ ПФУ м. Києві рішень щодо вказаних осіб, які за своєю суттю прийнятті на підставі різних обставин та документів, що відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України виключає можливість об'єднання таких вимог в одній позовній заяві, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спільний розгляд позовних вимог суттєво ускладнить та сповільнить вирішення спору по суті, з огляду на що, позовна заява, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі їх представника - адвоката Попова Микити Геннадійовича залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Ісаєнко Ю.А.
Суддя Файдюк В.В.