П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2856/18
Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
Час і місце ухвалення: 17:33, м. Одеса
Дата складання повного тексту: 24.01.19 р.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Рощіній К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами управління Служби безпеки України в Одеській області, ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України Грицака Василя Сергійовича, начальника фінансово-економічного управління Служби безпеки України ОСОБА_2 Дмитра Геннадійовича про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення, зобов'язання нарахувати та виплатити надбавки та доплати, здійснити індексацію, стягнення моральної шкоди,
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Служби безпеки України (УСБУ) в Одеській області, Державної казначейської служби (далі ДКС) України, СБУ, Голови СБУ Грицака В.С., начальника фінансово-економічного управління СБУ Анікіна Д.Г. (з урахуванням уточненого адміністративного позову) про:
- визнання протиправною бездіяльність начальника УСБУ в Одеській області, яка виразилася у не підготовці рапорту про закінчення передбаченого законодавством строку перебування позивача у його розпорядженні, починаючи з 19 листопада 2016 року по 21 січня 2018 року, який є підставою для прийняття Головою СБУ рішення про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення;
- визнання протиправною бездіяльність Голови СБУ Грицака В.С., яка виразилася у неприйнятті рішення про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення після закінчення строків перебування у розпорядженні начальника управління (18 листопада 2016 року) на підставі поданого 22 січня 2018 року УСБУ в Одеській області рапорту №65/14-371 щодо подальшої виплати грошового забезпечення позивачу;
- визнання протиправним рішення начальника фінансово-економічного управління СБУ Анікіна Д.Г., прийнятого за дорученням Голови СБУ, про відмову у нарахуванні ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення, викладене у листі СБУ №21/3/1-Я-3/5 від 25 квітня 2018 року;
- зобов'язання СБУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень (п.2.3.3 Інструкції), надбавку військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки (п.2.3.8 Інструкції); доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (п.2.3.6 Інструкції), у розмірах, що були встановлені на дату його зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Одеській області (23 лютого 2016 року), починаючи з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року та здійснити індексацію цих сум відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159;
- зобов'язання СБУ здійснити індексацію сум щомісячного грошового забезпечення, які позивачу були нараховані з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159;
- стягнення з Державного бюджету України через ДКС України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 70 000 (сімдесят тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю УСБУ в Одеській області;
- стягнення з Державного бюджету України через ДКС України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 70 000 (сімдесят тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю СБУ.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що з 01 серпня 1996 року по 28 лютого 2018 року позивач проходив службу в органах СБУ та займав посаду начальника відділу. На зазначеній посаді позивач отримував грошове забезпечення, до складу якого входили - посадовий оклад, оклад за військове звання, щомісячна надбавка за вислугу років, а також, щомісячні додаткові види грошового забезпечення - надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби (до 100%), надбавка військовослужбовцям, які провадять оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-розшукової діяльності (до 50%), надбавка військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки (до 70%), доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (до 20%).
Позивач зазначає, що Наказом Голови СБУ №320-ос від 23 березня 2016 року він був зарахований у розпорядження начальника УСБУ в Одеській області на підставі п.48"б" Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України. Знаходячись у розпорядженні, позивач виконував свої тимчасові обов'язки в Чорноморському МРВ УСБУ, які були затверджені начальником УСБУ в Одеській області, та до 18 листопада 2016 року позивач отримував грошове забезпечення, розмір та склад якого відповідав грошовому забезпеченню за раніше займаною посадою. Згідно чинного законодавства 6-місячний строк перебування позивача у розпорядженні сплив 23 серпня 2016 року, який, враховуючи час знаходження позивача у основній та додатковій відпустках, у відпустках за сімейними обставинами чи хворобою, на лікуванні був продовжений до 18 листопада 2016 року. Після закінчення строку перебування у розпорядженні начальника УСБУ в Одеській області позивача не було призначено на штатну посаду або звільнено з військової служби, та з 19 листопада 2016 року ОСОБА_1 продовжив виконувати свої тимчасові функціональні обов'язки в Чорноморському МРВ УСБУ, які були затверджені начальником УСБУ в Одеській області №192/ДСК від 31 березня 2016 року. З рапортом начальник УСБУ в Одеській області звернувся на ім'я Голови СБУ Грицака В.С. тільки 22 січня 2018 року, в якому зазначено, що полковник ОСОБА_1 перебував у його розпорядженні понад вставлені терміни та подав рапорт на звільнення, у зв'язку із чим начальник просить зарахувати строк перебування позивача у його розпорядженні з 23 лютого 2016 року до дня видання наказу про звільнення ОСОБА_1
У зв'язку із тим, що такий рапорт не був поданий завчасно, з 19 листопада 2016 року виплата позивачу грошового забезпечення була припинена. Наказом Голови СБУ №166-ОС від 09 лютого 2018 року позивач був звільнений зі служби у запас СБУ з 28 лютого 2018 року. Наказом УСБУ від 23 лютого 2018 року №73-ОС був реалізований наказ СБУ №166-ОС від 09 лютого 2018 року. У наказі зазначено, що відповідно до п.3.2.1 п.3.2 р.3 Інструкції №35/ДСК позивачу необхідно виплатити за період перебування у розпорядженні начальника Управління з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року включно грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки згідно з п.2.3.2, п.2.3.5, п.2.3.24 Інструкції №35/ДСК.
05 березня 2018 року позивач отримав довідку про суми основних та додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед зверненням на пенсію, з якої вбачається, що з 19 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року до складу грошового забезпечення, яке підлягає виплаті, не були включені: надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки, доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі.
16 березня 2018 року позивач звернувся із заявою до СБУ про нарахування та виплату надбавок та доплати, передбачених п.п.2.3.3, 2.3.6, 2.3.8 Інструкції №35/ДСК, які він отримував за своєю посадою до зарахування у розпорядження начальника Управління, у розмірах, встановлених наказом голови СБУ №35/ДСК від 23 січня 2008 року, починаючи з дня припинення їх нарахування, та навів обґрунтування своєї вимоги, а також просив надати йому копію наказу Голови СБУ від 09 лютого 2018 року №166-ОС.
10 травня 2018 року позивач отримав відповідь, в якій було вказано, що виплата грошового забезпечення при звільненні здійснювалася згідно з наказом начальника УСБУ в Одеській області від 23 лютого 2018 року №78-ОС, який готувався підрозділом кадрового забезпечення на підставі наказу Голови СБУ від 09 лютого 2018 року №166-ОС та відповідних матеріалів за останнім місцем проходження військової служби.
Обґрунтовуючи вимогу про здійснення індексації сум щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , позивач посилається на Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 та просить суд зобов'язати здійснити індексацію саме у відповідності до вимог вказаного Порядку.
Від представника відповідачів - СБУ, Голови СБУ та УСБУ в Одеській області, надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який представник відповідачів позов не визнав у повному обсязі, а позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, представник відповідачів зазначає, що на виконання вимог Інструкції №722 від 31 березня 2016 року з позивачем було проведено бесіду, в ході якої його було ознайомлено з наказом Голови СБУ від 23 березня 2016 року №320-ОС про зарахування у розпорядження, доведені права та обов'язки, пов'язані з перебуванням у розпорядженні, тимчасові функціональні обов'язки на період перебування у розпорядженні, вимоги п. 48 Положення та п.п.4.9-4.17 Інструкції №772, що підтверджується довідкою про бесіду з полковником ОСОБА_1 від 31 березня 2016 року. Строк перебування у розпорядженні складає три місяці, проте, зазначений строк неодноразово продовжувався за ініціативою полковника ОСОБА_1 на підставі його рапортів та наданих до них документів. Таким чином, з урахуванням часу виключення із загальної тривалості періоду перебування на лікуванні та у відпустках за 2016-2018 роки, період перебування позивача у розпорядженні начальника Управління продовжувався на підставі рапортів полковника ОСОБА_1 та закінчився 18 листопада 2016 року. Протягом всього періоду перебування у розпорядженні позивачу виплачувалося грошове забезпечення у тому ж розмірі, що і за попередньо займаною посадою, що підтверджено копією довідки про суми основних та додаткових видів грошового забезпечення перед звільненням на пенсію від 05 березня 2018 року №54. У відповідності до вимог Інструкції №772, Управлінням було підготовлено та направлено до Управління РОС СБУ запит щодо роботи з військовослужбовцями, які знаходяться у розпорядженні начальника Управління від 30 червня 2016 року з проханням здійснити підбір відповідних посад у системі СБУ для ОСОБА_1 з урахуванням його фахової підготовки, досвіду та напрямків роботи. 21 липня 2016 року Управлінням отримано лист УРОС СБУ №11/2/-6477к, в якому зазначено перелік вакантних у системі СБУ посад. 08 серпня 2016 року позивачу було доведено вказаний перелік посад, проте, останній відмовився від цих пропозицій. 25 серпня 2016 року в ході бесіди позивачу повторно були доведені наявні вакантні посади у системі СБУ. Позивач висловив бажання про призначення його на посаду начальника курсу Навчально-наукового інституту контррозвідувальної діяльності НА СБУ. При цьому, ОСОБА_1 було повідомлено про відсутність в Управлінні вакантних посад та рекомендовано звернутися до інших органів та підрозділів СБУ з проханням про подальше проходження військової служби і вирішити це питання самостійно. Полковнику ОСОБА_1 в черговий раз був роз'яснений порядок проходження військової служби при перебуванні у розпорядженні, його права та обов'язки. 30 серпня 2016 року полковнику ОСОБА_1 було запропоновано ініціативно звернутися до керівництва НА СБУ стосовно погодження питання щодо розгляду його як кандидата для призначення на зазначену вище вакантну посаду в академії, проте, запропоновані заходи ним реалізовані не були. 19 грудня 2016 року позивач, під час бесіди, повідомив начальнику кадрового забезпечення Управління, що на даний час самостійно вирішує питання щодо подальшого проходження служби в 7 Управлінні ГУ ВКР ДКР СБУ. 09 лютого 2017 року полковнику ОСОБА_1 доведено, що на вказану посаду в 7 Управлінні ГУ ВКР ДКР СБУ був призначений інший співробітник. 08 серпня 2017 року позивачу в ході співбесіди запропоновано відрядження в Оперативний штаб ЦУ СБУ в районі проведенні АТО, проте, він відмовився, що підтверджується довідкою від 15 серпня 2017 року. 01 листопада 2017 року позивач подав рапорт про звільнення його з військової служби, після чого 03 листопада 2017 року начальником Управління проведено з ОСОБА_1 бесіду. В ході цієї бесіди, позивач повідомив, що причиною його звільнення є неможливість його подальшого використання на службі. Також, під час бесіди ОСОБА_1 висловив бажання щодо направлення його документів про звільнення керівництву СБУ у січні 2018 року. 22 січня 2018 року з позивачем повторно проведена бесіда щодо його звільнення. Начальник Управління довів мотивованим рапортом на ім'я Голови СБУ від 22 січня 2018 року про прийняття ним рішення про виплату грошового забезпечення позивачу. На підставі вказаного рапорту, начальником УРОС СБУ була підготовлена доповідна записка на ім'я Голови СБУ від 02 лютого 2018 року щодо виплати полковнику ОСОБА_1 грошового забезпечення. Вказана доповідна записка була розглянута т.в.о. Голови СБУ - першим заступником Голови СБУ, про що свідчить резолюція на зазначеній доповіді "Згоден". Наказом Голови СБУ від 09 лютого 2018 року №166-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас СБУ. Представник відповідачів зазначає, що рапорт начальника Управління в контексті п.3.2.1 Інструкції-35 щодо військовослужбовця, у якого закінчився строк перебування у розпорядженні є результатом визначення його подальшого використання (призначення на посаду або звільнення з військової служби), у зв'язку з чим вказаний рапорт начальник Управління склав після того, як було вичерпано всі можливості призначення позивача на посаду. Відповідачі вважають безпідставною вимогу про визнання бездіяльності Голови СБУ протиправною щодо неприйняття рішення про виплату позивачу грошового забезпечення після закінчення строків перебування у розпорядженні начальника Управління, оскільки на доповідній записці міститься резолюція "Згоден" т.в.о. Голови СБУ, тобто мала місце активна поведінка суб'єкта владних повноважень. Позивач не надав суду доказів щодо наявності умов, необхідних для проведення індексації сум щомісячного грошового забезпечення, які підлягали виплаті позивачу з 19 листопада 2016 року по день звільнення, а саме що величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки. Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди відповідач вважає необґрунтованими. Відповідачі вважають, що виплати додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 були припинені правомірно, а суб'єкти владних повноважень діяли на підставі, в межах та у спосіб, визначений законом.
Від відповідача, начальника фінансово-економічного управління СБУ Анікіна Д.Г. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення начальника ФЕУ СБУ про відмову у нарахуванні позивачу додаткових видів грошового забезпечення, викладене у листі №31/3/1-Я-3/5 від 25 квітня 2018 року, відповідачем не визнаються, правова позиція ФЕУСБУ, викладена у відповіді на запит позивача (лист №21/3/1-Я-3/5 від 25 квітня 2018 року), залишається незмінною. Оскільки ОСОБА_1 проходив військову службу в УСБУ в Одеській області, матеріали щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення у Фінансово-економічному управлінні СБУ відсутні. Відповідач зазначає, що виплата грошового забезпечення позивачу при звільненні здійснювалася згідно з нормами Інструкції №35/ДСК, якою чітко встановлена умова (закінчення строків) за якої конкретно визначені додаткові види грошового забезпечення не виплачуються. Таким чином, доводи позивача про визнання протиправним рішення, викладеного у листі від 25 квітня 2018 року №21/3/1-Я-3/5, про відмову у нарахуванні додаткових видів грошового забезпечення є безпідставними та необґрунтованими.
Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1
Зобов'язано УСБУ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень (п.2.3.3 Інструкції), надбавку військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки (п.2.3.8 Інструкції); доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (п.2.3.6 Інструкції), у розмірах, що були встановлені на дату його зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Одеській області (23 лютого 2016 року), починаючи з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року.
В іншій частині позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення з ухваленням нового рішення в частині правовідносин, пов'язаних із стягненням компенсації в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі УСБУ в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення позовної вимоги в зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що діюче законодавство не встановлює першості нарахування і виплати доходу який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу УСБУ в Одеській області вказує, що згідно абз.6 пп.3.2.1. п.3.2 Інструкції №35/ДСК у разі закінчення строків перебування у розпорядженні виплата грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється за рішенням Голови СБУ на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають військовослужбовці. Згідно абз.7 пп.3.2.1. п.3.2 Інструкції №35/ДСК у випадках, передбачених абзацом шостим цього підпункту, виплата додаткових видів грошового забезпечення, передбачених пп.пп.2.3.3, 2.3.4, 2.3.6 - 2.3.9, 2.3.12 цієї Інструкції, припиняється. Саме закінчення строку, визначеного пп."б" п.48 Положення з урахуванням вимог абз.13 п.48 Положення є визначальним для застосування наслідків, закріплених абз.7 пп.3.2.1 п.3.2 Інструкції №35/ДСК, оскільки до закінчення цього строку підлягає застосуванню абз.1 пп.3.2.1 п. 3.2 Інструкції №35/ДСК.
Таким чином, у правовідносинах щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період його перебування у розпорядженні начальника УСБУ в Одеській області з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року понад встановлений чинним законодавством України тримісячний строк (з урахуванням часу лікування та перебування його відпустках) УСБУ в Одеській області правомірно застосовано саме вимоги абз.6 та пп.3.2.1 п.3.2 Інструкції №35/ДСК.
У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу УСБУ в Одеській області вказується, що оскільки закінчення строків його перебування у розпорядженні начальника УСБУ в Одеській області мало місце 28 лютого 2018 року, то посилання апелянта на підстави для застосування абз.6,7 п.3.2.1 цієї Інструкції № 35/ДСК є помилковими.
У відзиві представника Голови СБУ, СБУ, УСБУ в Одеській області на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказується, що апеляційна скарга позивача з вимогою про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з СБУ індексації сум грошового забезпечення, відповідно до Порядку №159 є безпідставною, а рішення суду першої інстанції в цій частині є законним і обґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 , УСБУ в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
Відповідно до наказу Голови СБУ від 23 березня 2016 року №320-ОС ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника Управління СБ України в Одеській області за пп."б" п.48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, з 23 лютого 2016 року по 23 травня 2016 року.
З вказаним наказом позивача ознайомлено 31 березня 2016 року під час бесіди з заступником начальника Управління СБУ в Одеській області, про що складена відповідна довідка від 31 березня 2016 року. В ході бесіди, полковнику ОСОБА_1 , також, доведені права та обов'язки, пов'язані з перебуванням у розпорядженні, тимчасові функціональні обов'язки на період перебування у розпорядженні, вимоги п.48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та п.п.4.9-4.17 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженої Наказом Голови СБУ від 14 жовтня 2008 року №772.
Термін перебування позивача у розпорядженні начальника УСБУ в Одеській області, неодноразово продовжувався, на підставі поданих ОСОБА_1 рапортів, що підтверджується наказами №203-ОС від 29 квітня 2016 року, №251-ОС від 02 червня 2016 року, №291-ОС від 24 червня 2016 року, №337-ОС від 22 липня 2016 року, №179-ОС від 05 травня 2017 року, №220-ОС від 08 червня 2017 року, №469-ОС від 03 листопада 2017 року, №33-ОС від 24 січня 2018 року.
На підставі вищевказаних наказів, термін перебування позивача у розпорядженні начальника УСБУ в Одеській області продовжено до 18 листопада 2016 року включно.
08 червня 2016 року УСБУ в Одеській області з позивачем проведено бесіду, під час якої, доведені наявні вакантні посади в системі СБУ.
10 червня 2016 року УСБУ в Одеській області звернулося до Начальника Управління РОС Служби безпеки України з проханням здійснити підбір відповідних посад у систем СБУ, з урахуванням фахової підготовки, досвіду та напрямків роботи полковника Яцюка О.В.
Полковник ОСОБА_1 відмовився від вказаної пропозиції, мотивуючи відмову невирішеністю соціально-побутових питань його сім'ї, а саме: відсутністю відповідних житлових умов у разі переміщення до інших регіональних органів. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що розглядає можливість проходження військової служби в підрозділі контррозвідки (з дислокацією в м. Одеса). В ході бесіди, позивачу роз'яснено, що після закінчення строків перебування військовослужбовця у розпорядженні, стосовно нього, буде прийняте рішення про неможливість подальшого його службового використання та складений відповідний висновок, який долучається до матеріалів на звільнення військовослужбовця з військової служби. Вказаний факт підтверджується довідкою від 08 серпня 2016 року, з якою того ж дня, ознайомлений ОСОБА_1
25 серпня 2016 року з позивачем проведена бесіда, в ході якої йому було повторно запропоновано вакантні посади в системі СБ України, перелік яких наведений у листі УРОС СБУ № 11/2/-6477 від 21 липня 2016 року. Після повторного ознайомлення з переліком вакантних посад, полковник ОСОБА_1 висловив бажання про призначення його на посаду начальника курсу Навчально-наукового інституту контррозвідувальної діяльності НА СБУ. Співробітнику нагадано, що в теперішній час в УСБУ в Одеській області відсутні вакантні посади, відповідні тій, на якій він проходив службу до виведення в розпорядження, перспектив вивільнення вказаних посад, також, не має, тому йому рекомендовано звернутись до інших органів та підрозділів СБУ з проханням про подальше проходження військової служби і вирішувати це питання самостійно. Вказаний факт підтверджується довідкою від 25 серпня 2016 року, з якою того ж дня,ознайомлений ОСОБА_1
30 серпня 2016 року під час бесіди позивачу запропоновано ініціативно звернутися до керівництва Національної академії СБ України стосовно погодження питання щодо розгляду його, як кандидата для призначення на вакантну посаду начальника курсу Навчально-наукового інституту контррозвідувальної діяльності Національної академії СБУ.
19 грудня 2016 року з полковником ОСОБА_1 проведена чергова бесіда, під час якої, він повідомив про те, що самостійно вирішує питання щодо подальшого проходження військової служби в 7 Управлінні ГУ ВКР ДКР СБУ. В ході бесіди позивачу нагадано, що після закінчення строків перебування військовослужбовця у розпорядженні стосовно нього буде прийняте рішення про неможливість подальшого його службового використання та складений відповідний висновок, який долучається до матеріалів на звільнення військовослужбовця з військової служби. Вказаний факт, підтверджується довідкою від 19 грудня 2016 року, з якою того ж дня ознайомлений ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки від 09 лютого 2017 року, під час бесіди полковнику ОСОБА_1 повідомлено про те, що на посаду, на якій він виказав бажання проходити подальшу службу, а саме в 7 Управлінні ГУ ВКР ДКР СБУ - призначений інший співробітник.
08 серпня 2017 року з позивачем проведено бесіду, під час якої йому було запропоновано відрядження до ОШ ЦУ СБУ, проте, ОСОБА_1 відмовився від відрядження, мотивуючи відсутністю досвіду оперативної діяльності за лінією захисту національної державності.
01 листопада 2017 року позивач звернувся з рапортом на ім'я Голови СБУ щодо вирішення питання про звільнення його з військової служби за п.п."г" п.63 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), п.88-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262/2007, в запас СБУ.
03 листопада 2017 року під час бесіди позивача з начальником Управління СБУ в Одеській області з приводу рапорту про звільнення з військової служби, ОСОБА_1 висловив бажання щодо подання його документів про звільнення керівництву СБУ у січні 2018 року.
22 січня 2018 року з позивачем проведено бесіду стосовно звільнення з військової служби.
22 січня 2018 року начальник УСБУ в Одеській області звернувся з рапортом до Голови СБУ, в якому просив зарахувати полковнику ОСОБА_1 період перебування у розпорядженні начальника УСБУ в Одеській області понад встановлені терміни з 23 лютого 2016 року до дня видання наказу про звільнення з військової служби до періоду перебування у розпорядженні начальника УСБУ в Одеській області.
04 лютого 2018 року на адресу Голови СБУ скеровано доповідну записку щодо підтримання начальником УРОС СБ України, начальником ФЕУ СБ України, заступником Голови СБУ клопотання начальника УСБУ в Одеській області щодо виплати полковнику ОСОБА_1 грошового забезпечення.
05 лютого 2018 року т.в.о. Голови СБУ надано згоду, що засвідчено резолюцією на доповідній записці, щодо виплати позивачу грошового забезпечення згідно з вимогами пп.3.2.1 п.3.2 р. 3 Інструкції №35/ДСК з 04 жовтня 2016 року.
Згідно з наказом Голови СБУ від 09 лютого 2018 року № 166-ОС, ОСОБА_1 звільнено з військової служби за пп."а" п.61, пп."г" п.63 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та п.88-1 у запас СБУ на підставі рапорту полковника ОСОБА_1 від 01 листопада 2017 року.
Відповідно до Наказу УСБУ в Одеській області №78-ОС від 23 лютого 2018 року, полковника ОСОБА_1 , звільненого наказом Голови СБУ №166-ОС від 09 лютого 2018 року, виключено зі списків особового складу. Призначено, у тому числі, відповідно до пп.3.2.1 п.3.2 р. 3 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженого Наказом Служби безпеки України №35/ДСК-2008 року, виплатити полковнику ОСОБА_1 за період перебування його у розпорядженні начальника Управління з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року включно грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки згідно з п.2.3.1, надбавки згідно з п.2.3.2, надбавки згідно з п.2.3.5, преміювання згідно з п.2.3.24 Інструкції. У якості підстави для прийняття вказаного наказу прийнято наказ Голови СБУ №166-ОС від 09 лютого 2018 року, доповідна записка начальника УРОС СБУ від 02 лютого 2018 року № 11/2-1121/дск.
З огляду на довідку про суми основних та додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед зверненням на пенсію №54 від 05 березня 2018 року, позивач, у період до листопада 2016 року включно, отримував наступні додаткові види грошового забезпечення: надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, надбавка військовослужбовцям, які провадять оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційне-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-розшукової діяльності, надбавка військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки, доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі, премія. З грудня 2016 року позивачу не нараховувалися надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки, доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі.
16 березня 2018 року позивач звернувся до Голови СБУ із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату йому надбавок та доплат, передбачених за останньою посадою, в розмірах, встановлених наказом Голови СБУ №35/ДСК від 23 січня 2008 року, починаючи з дня припинення їх нарахування.
26 квітня 2018 року начальником фінансово-економічного управління СБУ надано відповідь №21/3/1-Я-3/5 на заяву позивача з огляду на яку, відповідач роз'яснив позивачу порядок здійснення розрахунку грошового забезпечення, передбачений приписами Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої Наказом СБУ №35/ДСК-2008 року та вказав, що виплата грошового забезпечення при звільненні ОСОБА_1 , здійснювалася згідно із наказом начальника УСБУ в Одеській області від 23 лютого 2018 року №78-ОС, який готувався підрозділом кадрового забезпечення на підставі наказу Голови СБУ від 09 лютого 2018 року №166-ОС та відповідних матеріалів за останнім місцем проходження військової служби.
15 травня 2018 року позивач звернувся до Голови СБУ із запитом, в якому просив надати йому розрахунок виплати грошового забезпечення при звільненні, а також, копію відповідного наказу (іншого документу), яким розрахунок був затверджений.
21 травня 2018 року начальником фінансово-економічного УСБУ надано відповідь №21/2/2-Я-1-П/87 на заяву позивача з огляду на яку, відповідач повідомив позивача, що листом від 21 травня 2018 року №65/23/Я-521/389 позивачу УСБУ в Одеській області надіслано довідку про розрахунок грошового забезпечення при звільненні № 94 та витяг з наказу №78-ОС від 23 лютого 2018 року про виключення зі списків особового складу.
21 травня 2018 року листом №65/23/Я-521/389мт УСБУ в Одеській області надіслало на адресу ОСОБА_1 довідку про розрахунок грошового забезпечення при звільненні та витяг з наказу №78-ОС від 23 лютого 2018 року про виключення зі списків особового складу.
З огляду на довідку №94 від 21 травня 2018 року, до розрахунку грошового забезпечення позивача при звільненні за період з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року увійшли: посад. оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за вик.ОВЗ, надбавка за ОРКДтаІА, премія, ОГД при звільненні.
Згідно довідки від 06 грудня 2018 року №195 грошове забезпечення позивача за період з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року включно виплачено - 26 лютого 2018 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність начальника УСБУ в Одеській області, яка виразилася у не підготовці рапорту про закінчення передбаченого законодавством строку перебування позивача у його розпорядженні, є безпідставною, оскільки начальник УСБУ в Одеській області вчиняв всі можливі дії з метою дотримання строків перебування позивача у розпорядженні та недопущення порушення прав полковника ОСОБА_1
Суд першої інстанції зробив висновок, що матеріалами справи підтверджено, що фактично строк перебування позивача у розпорядженні закінчився 28 лютого 2018 року, а саме з дати звільнення його з військової служби, а отже, посилання відповідача на абз.7 пп. 3.2.1 п. 3.2 Інструкції № 35/ДСК, у даному випадку, є помилковими, а тому вимога позивача про зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень (п.2.3.3 Інструкції), надбавку військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки (п.2.3.8 Інструкції); доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (п.2.3.6 Інструкції), у розмірах, що були встановлені на дату його зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Одеській області (23 лютого 2016 року), починаючи з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року належить до задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за затримку виплати грошового забезпечення за період з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки грошове забезпечення позивача за вказаний період нараховане та виплачене позивачу 26 лютого 2018 року, тобто відповідачем не було допущено затримку виплати нарахованого грошового забезпечення на один і більше календарних місяців. Той факт, що позивачу тривалий час не нараховувалося взагалі грошове забезпечення не є підставою для нарахування у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку №159 компенсації, оскільки компенсація передбачена саме за затримку виплати коштів вже нарахованих, а не за затримку їх нарахування.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність Голови СБУ Грицака В.С. є такою, що не належить до задоволення, оскільки Голова СБУ погодив клопотання начальника УСБУ в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, що підтверджується резолюцією т.в.о. голови СБУ на доповідній записці від 05 лютого 2018 року, а рішення про виплату грошового забезпечення, оформлене наказом, прийняв начальник УСБУ в Одеській області (наказ №78-ОС від 23 лютого 2018 року) у відповідності до вимог п.3.1 Інструкції №35/ДСК.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що не належить до задоволення вимога про визнання протиправним рішення начальника фінансово-економічного управління СБУ ОСОБА_3 Г., викладеного у листі СБУ №21/3/1-Я-3/5 від 25 квітня 2018 року, оскільки вказаним листом він не приймав рішення про відмову у нарахуванні ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди з СБУ та УСБУ в Одеській області, суд першої інстанції виходив з того, що Головою СБУ та СБУ взагалі не було допущено жодних порушень прав позивача, крім того, ОСОБА_1 під час співбесіди позивач сам прохав відповідача не надсилати документи до СБУ для вирішення питання про звільнення до січня 2018 року, чим самостійно та свідомо продовжував строки свого перебування у розпорядженні начальника УСБУ в Одеській області.
Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, яке затверджено Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262/2007 (далі Положення), Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженої Наказом Служби безпеки України 14 жовтня 2008 року №772, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року за №1323/16014 (далі Інструкція №772), Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затверджено Наказом Служби безпеки України №35/ДСК від 23 січня 2008 року (далі Інструкція №35/ДСК).
Відповідно з пп."б" ч.1, ч.ч. 2-6 п.48 Положення, зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів), а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника (командира) іншого функціонального підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи Служби безпеки України або штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України допускається: у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (зміна організаційно-штатної побудови, передислокація, перерозподіл функціональних обов'язків та наявних сил у зв'язку зі зміною покладених завдань, здійснення планових та позапланових переміщень військовослужбовців по службі у зв'язку з проведенням загальної ротації кадрів, прийняття Головою Служби безпеки України управлінських рішень щодо переміщення військовослужбовців для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності) - до 3 місяців.
Військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов'язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, в чиєму розпорядженні вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні, він призначається на посаду або звільняється в установленому порядку з військової служби.
Військовослужбовці Служби безпеки України звільняються з посад та зараховуються в розпорядження наказами по особовому складу начальників (командирів), які мають право призначення на ці посади, а військовослужбовці, призначення на посади та звільнення яких з посад належить до повноважень Президента України, зараховуються у розпорядження наказами Голови Служби безпеки України по особовому складу на підставі відповідного Указу Президента України про звільнення з посади.
Час перебування військовослужбовця на лікуванні, в основній та встановлених законодавством додаткових відпустках, час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення із перебуванням безпосередньо в районах антитерористичної операції із загальної тривалості періоду перебування у розпорядженні прямих начальників (командирів) виключається.
За військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження прямих начальників (командирів), зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно п.4.9 Інструкції №772 передбачено, що зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (п.48 Положення) - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.
Зарахування у розпорядження відповідних начальників проводиться наказами по особовому складу з обов'язковим визначенням дати початку та закінчення терміну розпорядження та доводиться до відома військовослужбовців, які зараховані в зазначене розпорядження, під особистий підпис їх начальниками в установленому порядку. У розпорядження Голови Служби безпеки України зараховуються лише начальники органів, закладів, установ та підрозділів Центрального управління, які призначаються та звільняються з посад Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України. Інші начальники з числа зазначених осіб зараховуються у розпорядження заступників Голови Служби безпеки України відповідно до розподілу функціональних обов'язків. На підставі цих наказів підрозділи кадрового забезпечення вчиняють відповідні записи в облікових документах таких військовослужбовців.
Згідно з п.4.10 Інструкції №772, зарахування військовослужбовців у розпорядження прямих начальників у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (підпункт "б" п.48 Положення) здійснюється за рішенням Голови Служби безпеки України на підставі мотивованих рапортів відповідних начальників у разі звільнення їх з посад у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням у Службі безпеки України або її органах, підрозділах, закладах, установах інших організаційних заходів. При проведенні організаційно-штатних змін, унаслідок яких передбачається скорочення посад військовослужбовців, разом з організаційно-штатними пропозиціями подаються в установленому порядку пропозиції щодо подальшого використання військовослужбовців, посади яких скорочуватимуться.
З військовослужбовцем, якого звільнено з посади у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів та зараховано у розпорядження, начальник, у розпорядження якого він зарахований, або один із його заступників (з військовослужбовцем, який зарахований у розпорядження Голови Служби безпеки України, - Голова Служби безпеки України чи за його дорученням один із його заступників або начальник Управління роботи з особовим складом) проводить бесіду, під час якої ознайомлює його з наказом про зарахування у розпорядження, роз'яснює права та обов'язки, пов'язані з перебуванням у розпорядженні, доводить тимчасові функціональні обов'язки на період перебування у розпорядженні, а також попереджає про те, що у разі, якщо до завершення строку перебування у розпорядженні він не буде призначений на штатну посаду відповідно до п.п. 44- 46 Положення, у встановленому порядку вирішуватиметься питання про можливість його подальшого використання на військовій службі. Результати цієї бесіди оформлюються довідкою (рапортом), яка (який) долучається до частини "Особова справа" матеріалів особової справи військовослужбовця.
При комплектуванні вакантних посад в органах, підрозділах, закладах, установах у першу чергу розглядаються питання про призначення на ці посади військовослужбовців, посади яких скорочуються або які зараховані в розпорядження відповідних начальників у зв'язку з проведенням організаційних заходів. Їх призначення на посади здійснюється відповідно до вимог пунктів 1.3, 4.3 цієї Інструкції.
У разі відсутності в органі, підрозділі, закладі, установі рівної посади, яку займав військовослужбовець до зарахування в розпорядження, керівник цього органу, підрозділу, закладу, установи не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку перебування військовослужбовця в розпорядженні організовує через Управління роботи з особовим складом підбір відповідних посад у системі Служби безпеки України з урахуванням його фахової підготовки, досвіду та напряму роботи, результатів попередньої діяльності, стану здоров'я. Зазначені заходи не проводяться у випадку прийняття посадовою особою, визначеною у пункті 67 Положення, рішення про задоволення клопотання (поданого рапорту) військовослужбовця, який зарахований у розпорядження, про звільнення з військової служби у Службі безпеки України у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
У разі неможливості призначення військовослужбовця, який перебуває в розпорядженні у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на рівну посаду відповідним начальником приймається рішення про призначення такого військовослужбовця на нижчу посаду (не більше як на один ступінь), а за його бажанням чи згодою згідно з поданим рапортом - на будь-яку іншу нижчу посаду або звільнення з військової служби в установленому порядку. Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні (з урахуванням його продовження відповідно до п.4.14 цієї Інструкції, але не пізніше ніж через 6 місяців з дня зарахування у розпорядження відповідного начальника) та у разі прийняття з урахуванням вимог законодавства, яким встановлено додаткові гарантії соціального захисту для окремих категорій осіб, рішення про неможливість подальшого його службового використання в органах, підрозділах, закладах, установах складається (стосовно тих, які перебувають у розпорядженні Голови Служби безпеки України, Управлінням роботи з особовим складом) та затверджується їх керівниками (стосовно тих, які перебувають у розпорядженні Голови Служби безпеки України, - Головою Служби безпеки України) висновок, який долучається до матеріалів на звільнення військовослужбовця з військової служби. У зазначеному висновку в обов'язковому порядку зазначаються: біографічні дані військовослужбовця (прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, стаж військової служби); остання посада перед зарахуванням у розпорядження з датою призначення на неї; строк останнього перебування в розпорядженні; вжиті заходи щодо подальшого службового використання цього військовослужбовця та посадові особи, які брали участь у цих заходах; результати медичного огляду в разі направлення військовослужбовця до військово-лікарських комісій для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я; результати вжитих заходів та висновки щодо подальшого службового використання військовослужбовця.
Висновок, передбачений абзацом шостим цього пункту, також обов'язково складається стосовно військовослужбовців, які зараховані у розпорядження за підпунктом “є” пункту 48 Положення. У цьому висновку в обов'язковому порядку зазначаються підстави скасування допуску до державної таємниці та пропозиції щодо подальшого службового використання військовослужбовця.
Відповідно до п.4.14 Інструкції №772, продовження часу перебування військовослужбовця у розпорядженні відповідних начальників у випадках, передбачених абзацом тринадцятим пункту 48 Положення, здійснюється наказами по особовому складу на підставі поданих військовослужбовцями рапортів.
До рапорту мають бути додані підтвердні документи: листки тимчасової непрацездатності; постанови військово-лікарської комісії про потребу надання військовослужбовцю відпустки у зв'язку із хворобою чи про потребу надання військовослужбовцю відпустки у зв'язку із хворобою для лікування у відділенні реабілітації санаторію Служби безпеки України; витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або особи, яка його заміщує, першого заступника або заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення військовослужбовця до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про його прибуття (вибуття) до (зі) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції тощо.
Враховуючи вище наведе, судова колегія дійшла висновку, що законодавством встановлено вичерпний перелік випадків, коли строк перебування військовослужбовця у розпорядженні може бути продовжено.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 під час проходження військової служби наказом Голови СБУ від 23 березня 2016 року №320-ос був зарахований у розпорядження начальника УСБУ в Одеській області на підставі пп."б" п. 48 Положення (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) строком на три місяці з 23 лютого 2016 року по 23 травня 2016 року.
Термін перебування позивача у зазначеному розпорядженні неодноразово продовжувався наказами начальника УСБУ в Одеській області на підставі його рапортів в порядку, передбаченому абз.13 п.48 Положення, на періоди перебування військовослужбовця на лікуванні та у наданих йому відпустках.
У зв'язку із цим загальний термін перебування ОСОБА_1 у розпорядженні начальника Управління, встановлений пп."б" п.48 Положення, закінчився 18 листопада 2016 року.
Разом з тим, перебування ОСОБА_1 у розпорядженні з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року понад встановлені строки не було пов'язано з його лікуванням, перебуванням у відпустках або участі в антитерористичній операції.
Загальний порядок виплати військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідного начальника у межах встановлених законодавством строків, визначений у абз.1 пп.3.2.1 п.3.2 Інструкції №35/ДСК, відповідно до вимог якого, за військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані в розпорядження за підставами, передбаченими пп."в" - у випадках, передбачених пп.3.5.1 цієї Інструкції, а також пп."е", "є", "ж" п. 48 Положення) зберігається виплата грошового забезпечення на весь період перебування у розпорядженні за посадами, які вони займали.
Втім, абз.6 та 7 пп.3.2.1 п.3.2 Інструкції №35/ДСК встановлений спеціальний порядок таких виплат, який підлягає застосуванню саме коли військовослужбовець перебуває у розпорядженні відповідного начальника понад встановлений чинним законодавством строк.
Згідно абз.6 пп. 3.2.1 п.3.1 Інструкції №35/ДСК у разі закінчення строків перебування у розпорядженні виплата грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється за рішенням Голови СБУ на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають військовослужбовці. Стосовно військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні Голови СБУ. Такі рапорти готуються одним із його заступників або начальником Управління роботи з особовим складом.
Відповідно абз. 7 п.3.2.1 Інструкції №35/ДСК у випадках, передбачених абзацом шостим, цього підпункту, виплата додаткових видів грошового забезпечення, передбачених п.п.2.3.3, 2.3.4, 2.3.6 - 2.3.9, 2.3.12 цієї Інструкції, припиняється.
Тобто, абз.абз.6 та 7 п.3.2.1 Інструкції №35/ДСК чітко встановлена умова, а саме закінчення строків перебування у розпорядженні, за якої додаткові види грошового забезпечення не виплачуються.
Крім того, абз.6 п.3.2.1. Інструкції №35/ДСК не встановлює обов'язку начальника регіонального органу (Управління) звертатися із рапортом на ім'я Голови СБУ, а рішення про подання зазначеного рапорту начальник регіонального органу (Управління) приймає, враховуючи порядок проходження військової служби військовослужбовців СБУ, встановлений Положенням та Інструкцію №772.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки строк перебування позивача у розпорядженні закінчився 28 лютого 2018 року, тому позовна вимога позивача про зобов'язання нарахувати та виплатити надбавку за службу в умовах режимних обмежень (п.2.3.3 Інструкції), надбавку військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки (п.2.3.8 Інструкції), доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (пункт 2.3.6 Інструкції), у розмірах, що були встановлені на дату його зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Одеській області (23 лютого 2016 року), починаючи з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року належить до задоволення.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог пп.3.2.1. п.3.2 Інструкції №35/ДСК, Наказом УСБУ в Одеській області №78-ОС від 23 лютого 2018 року, зокрема, призначено відповідно до пп.3.2.1 п.3.2 р. 3 Інструкції №35/ДСК виплатити полковнику ОСОБА_1 за період перебування його у розпорядженні начальника Управління з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року включно грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки згідно з п.2.3.1, надбавки згідно з п.2.3.2, надбавки згідно з п.2.3.5, преміювання згідно з п.2.3.24 Інструкції.
Надбавка за службу в умовах режимних обмежень (п.2.3.3 Інструкції), надбавка військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки (п.2.3.8 Інструкції), доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (п.2.3.6 Інструкції) є додатковими видами грошового забезпечення.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 в період з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року здійснював службу в умовах режимних обмежень, безпосередньо займався виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки, та постійно співробітничав з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі.
За таких обставин, судова колегія вважає передчасним висновок суду першої інстанції про те, що всі вищезазначені додаткові види грошового забезпечення підлягають виплаті ОСОБА_1
Крім того, суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що позивач перебував у розпорядженні понад строки, визначені законодавством не з вини відповідача, а також, що у листопаді 2017 року під час співбесіди позивач сам прохав відповідача не надсилати документи до СБУ для вирішення питання про звільнення до січня 2018 року, чим самостійно та свідомо продовжував строки свого перебування у розпорядженні начальника УСБУ в Одеській області.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що припинення виплат додаткових видів грошового забезпечення позивачу здійснено на законних підставах та у спосіб передбачений абз.абз.6 та 7 п.3.2.1 Інструкції №35/ДСК, внаслідок реалізації процедури визначеної п.4.10 Інструкції №772 та абз.11 п.48 Положення, які визначають, що після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для дальшого перебування в розпорядженні, він призначається на посаду або звільняється в установленому порядку з військової служби.
За таких обставин, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання СБУ нарахувати та виплатити надбавку за службу в умовах режимних обмежень (п.2.3.3 Інструкції), надбавку військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки (п.2.3.8 Інструкції); доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (п.2.3.6 Інструкції), у розмірах, що були встановлені на дату його зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Одеській області (23 лютого 2016 року), починаючи з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу управління Служби безпеки України в Одеській області задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до управління Служби безпеки України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України Грицака Василя Сергійовича, начальника фінансово-економічного управління Служби безпеки України Анікіна Дмитра Геннадійовича про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення, зобов'язання нарахувати та виплатити надбавки та доплати, здійснити індексацію, стягнення моральної шкоди.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 травня 2019 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Суддя: Лук'янчук О.В. Ступакова І.Г.