14 травня 2019 року м. Дніпросправа №160/206/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року (суддя Лозицька І.О., м. Дніпро) у справі № 160/206/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
встановив:
У січні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2298/248/НП/СПТД-ФС/12 від 03 січня 2019 року у розмірі 372 300 грн. (а.с. 6-10).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 р. у задоволенні позову відмовлено.
Вказане рішення суду мотивовано тим, що будучи обізнана про проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю, а також про необхідність надання відповідних документів для проведення такого відвідування ФОП ОСОБА_1 не виконала вимогу службових осіб відповідача щодо надання витребуваних документів, що є перешкоджанням останньою у проведенні інспекційного відвідування та тягне накладення на ФОП ОСОБА_1 передбаченого законодавством штрафу у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. З огляду на це, оскаржувана постанова відповідача про накладення на ФОП ОСОБА_1 . зазначеного штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначила, що телефонна розмова службових осіб відповідача із її сином, у якій останнього було повідомлено про необхідність надання його матір'ю документів для проведення інспекційного відвідування, не є належним її повідомленням про необхідність надання таких документів, оскільки її син не є її представником у розумінні норм ЦК України. Також, скаржник зазначила про відсутність фізичної можливості у наданні витребуваних документів, оскільки вимога про їх надання у строк до 08 год. 00 хв. 12.12.2018 р. була надіслана відповідачем на її адресу тільки о 18 год. 26 хв. 11.12.2018 р., що підтверджено відповідними квитанцією та описом вкладення до поштового відправлення. Отже, її бездіяльність у наданні документів не є перешкоджанням службовим особам відповідача у здійсненні інспекційного відвідування. Також, не може вважатися таким відсутність скаржника за її місцезнаходженням, оскільки цей факт, згідно з п. 16 Порядку № 295, має наслідком складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням підстав такого та, у разі відсутності необхідних для проведення інспекційного відвідування документів, - направлення відповідної вимоги з наданням часу на поновлення таких документів. Отже, бездіяльність скаржника не має ознак перешкоджання у проведенні інспекційного відвідування, а є лише наслідком відсутності її обізнаності про проведення останнього. Крім того, скаржник зазначила про те, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування було направлено не на її адресу, а дії відповідача свідчать про системне порушення ним норм чинного законодавства при прийнятті рішень, що підтверджено, зокрема допущенням останнім технічної помилки у зазначенні реквізитів акта про неможливість проведення інспекційного відвідування, на підставі якого винесено оскаржувану постанову. Враховуючи вищевикладене, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позовних вимог (а.с. 90-93).
09.04.2019 р. до суду надано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказані вимоги відповідача обґрунтовані посиланням на те, що скаржник свідомо чинив перешкоди у проведенні інспекційного відвідування, оскільки була повідомлена про проведення останнього та про необхідність надання витребуваних документів через розмову з її сином засобами телефонного зв'язку. Також, відповідач зазначив, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування є належною підставою для складення постанови про накладення штрафу, яка винесена відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства України щодо розгляду справи про накладення штрафу (а.с. 102-108).
У судовому засіданні 14.05.2019 р. представники сторін доводи апеляційної скарги та відзиву на неї підтримали.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на адресу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надійшов лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.12.2018 р. № 73967/10/04-36-13-06-19 з переліком юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які протягом 3 кварталу 2018 року мають обсяги виробництва (виконання робіт, надання послуг) понад 1,0 млн. грн., нараховують найманим працівникам середньомісячну заробітну плату нижче мінімального розміру (3723 грн.) та у яких кількість працівників не відповідає обсягам виробництва, де серед інших значиться ФОП ОСОБА_1 . (а.с. 45-46).
Наказом ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 07.12.2018 р. № 1110-І, керуючись Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295, на підставі інформації, наданої листом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.12.2018 р. № 73967/10/04-36-13-06-19 (вх. № 18574 від 04.12.2018 ГУ Держпраці у Дніпропетровській області) щодо роботодавців, які нараховують найманим працівникам середньомісячну заробітну плату нижче мінімального рівня та у яких кількість працівників не відповідає обсягам виробництва, за № ДН-2298 внесення до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, призначено у період з 07.12.2018 р. по 10.12.2018 р. провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 (а.с. 42).
На підставі вказаного наказу складено направлення на проведення інспекційного відвідування від 07.12.2018 р. № 458 (а.с. 43).
10.12.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН 2298/248НП. Згідно вказаного акта, інспектором праці Павловою Наталією Анатоліївною здійснено спробу проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Інспекційне відвідування неможливо провести у зв'язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів.
Також, вказаний акт містить посилання на вимогу № ДН 2298/248/НД/В від 10.12.2018 року (а.с. 47-48).
Так, відповідно до вимоги № ДН 2298/248/НД/В від 10.12.2018 року, у зв'язку з відсутністю документів та неможливістю проведення інспекційного відвідування (акт № ДН 2298/248НП від 10.12.2018 року), строк проведення інспекційного відвідування зупинено на 2 календарні дні. Відповідно до підпункту 2 пункту 11, пунктів 12, 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295, зобов'язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 08 год. 00 хв. 12 грудня 2018 року надати для проведення інспекційного відвідування: штатний розклад за 2016-2018 рік; накази на прийом, звільнення працівників; звіти по ЄСВ та податкові розрахунки за ф.1 ДФ за 2017-2018 роки; повідомлення до ДФС про прийняття працівників на роботу за 2017-2018 роки; Книгу обліку руху трудових книжок; трудові договори, укладені з працівниками; табелі обліку робочого часу 2017-2018 роки; графіки змінності; відомості нарахування заробітної плати 2017-2018 роки; договори ЦПХ; акти виконаних робіт; платіжні документи про виплату заробітної плати та винагород; дані на ФОП: свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника єдиного податку (за наявності), дата і місце народження, громадянство, адреса проживання, серія і номер паспорта, ІПН (а.с. 67).
11.12.2018 р. акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН 2298/248НП від 10.12.2018 р., вимога № ДН 2298/248/НД/В від 10.12.2018 р. та направлення на проведення інспекційного відвідування від 07.12.2018 р. № 458 направлено ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49).
Наказом ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 1123-Іпо від 12.12.2018 р. поновлено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.12.2018 року строком на 1 робочий день (а.с. 50).
Також, 12.12.2018 року складено направлення на проведення інспекційного відвідування від 12.12.2018 року № 463 (а.с. 51).
12.12.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН 2298/248/НП. Згідно вказаного акта, інспекторами праці Павловою Наталією Анатоліївною та Уріщенко Аллою Вікторівною здійснено спробу проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Інспекційне відвідування неможливо провести у зв'язку з ненаданням для ознайомлення відомостей з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів, згідно вимоги № ДН 2298/248/НД/В від 10.12.2018 р.
Матеріалами справи підтверджено, що 13.12.2018 р. акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН 2298/248/НП від 12.12.2018 р., додаток № 1 до акту та направлення на проведення інспекційного відвідування від 12.12.2018 р. № 463 направлено ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» з описом вкладення та даними офіційного сайта ПАТ «Укрпошта» (а.с. 56-57).
Рішенням ГУ Держпраці у Дніпропетровській області щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН2298/248/НП/СПТД від 20.12.2018 р. призначено розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на 03.01.2019 р. о 09 год. 00 хв. (а.с. 58).
Вказане рішення направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 20.12.2018 року, що підтверджено реєстром відправлень, фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» та даними офіційного сайта ПАТ «Укрпошта» (а.с. 59).
На підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН 2298/248/НП від 10.12.2018 р. відповідачем винесено постанову № ДН2298/248/НП/СПТД-ФС/12 від 03.01.2019 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої на позивача на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, накладено штраф у розмірі 372 300 грн. (а.с. 61-63).
Постанова № ДН2298/248/НП/СПТД-ФС/12 від 03.01.2019 р. направлена на адресу ФОП ОСОБА_1 30.01.2019 р., що підтверджено реєстром відправлень, фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» та даними офіційного сайта ПАТ «Укрпошта» (а.с. 64).
Правомірність винесення відповідачем вказаної постанови є предметом спору у межах цієї адміністративної справи.
При вирішенні спору, колегія суддів виходить з наступного.
Зі змісту позовної заяви, а також апеляційної скарги вбачається, що підстави проведення інспекційного відвідування скаржником не оскаржуються. Спірним питанням є додержання службовими особами відповідача вимог чинного законодавства щодо порядку проведення інспекційного відвідування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (далі - Порядок № 295).
Підпунктом 6 п. 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією, зокрема ДФС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.
Відповідно до п. 6 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також, шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
Пунктом 8 Порядку № 295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08.09.2004 р., інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.
Відповідно до вимог п.п. 1, 2 п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених п. 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких, передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання (пункт 12 Порядку № 295).
Згідно з п.п. 16-18 Порядку № 295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених п. 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Копія акта, зазначеного у п. 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що з аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що інспекційне відвідування може бути здійснено уповноваженим органом у будь-який час, а вимога інспектора щодо надання необхідних для проведення такого інспекційного відвідування документів є обов'язковою для виконання представником об'єкта інспектування.
Вказані обставини скаржником також не заперечуються.
Водночас, колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо встановлення факту обізнаності скаржника про проведення інспекційного відвідування у відношенні неї як роботодавця, а також факту вручення останній вимоги про надання документів, що є необхідними для проведення інспекційного відвідування.
Зокрема, судом першої інстанції встановлено, та скаржником не спростовано, що згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не заперечується позивачем, що місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що 07.12.2018 р. інспекторами праці Павловою Наталією Анатоліївною та Уріщенко Аллою Вікторівною здійснено вихід за вказаним місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 з метою проведення інспекційного відвідування.
Так, в присутності працівників ДФС ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, під час інспекційного відвідування встановлено відсутність ФОП ОСОБА_1 за даною адресою. Біля сусіднього будинку знаходився чоловік, який повідомив, що хазяїв будинку 91а немає вдома, та зателефонував ОСОБА_6 (син ФОП ОСОБА_1 ) та передав слухавку інспекторам Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. В телефонній розмові сину ФОП ОСОБА_1 було повідомлено про початок інспекційного відвідування, строки, мету та інше. У відповідь ОСОБА_6 повідомив, що батьки, а саме -мати ОСОБА_1 відсутня вдома, надати документи для проведення інспекційного відвідування немає можливості. Він в даний час знаходиться за межами міста, але інформацію передасть ФОП ОСОБА_1 та потрібні документи для проведення інспекційного відвідування будуть надані інспекторам 10.12.2018 р.
10.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не з'явилась, документів стосовно оформлення трудових відносин та нарахування заробітної плати не надала, що, на думку відповідача, є підставою для застосування до неї передбаченого чинним законодавством штрафу за перешкоджання у проведенні інспекційного відвідування.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким твердженням, оскільки за викладених обставин ФОП ОСОБА_1 не можна вважати повідомленою про проведення інспекційного відвідування та про необхідність у наданні відповідних документів.
Як вірно зазначено скаржником у апеляційній скарзі, право на здійснення правочинів від імені іншої особи (повноваження представника) ґрунтується на різних юридичних фактах, з якими закон пов'язує його виникнення. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 237 ЦК України такими підставами можуть бути: договір (наприклад, договір доручення); припис закону (наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 242 ЦК України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх дітей), акт органу юридичної особи (наприклад, призначення особи наказом директора товариства на посаду, яка пов'язана із вчиненням дій від імені останнього), та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Матеріали справи не містять будь-яких юридичних фактів, які юридично підтверджують факт представництва скаржника її сином - ОСОБА_6 . Відповідно, є безпідставним твердження відповідача щодо встановлення факту обізнаності ФОП ОСОБА_1 про проведення інспекційного відвідування, а також необхідності у наданні необхідних для його здійснення документів.
Інших обставин на підтвердження такого факту, ніж повідомлення ФОП ОСОБА_1 через її сина, який не є її законним представником відповідачем до суду не надано.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією скаржника щодо відсутності у її бездіяльності ознак свідомого створення нею перешкод у діяльності інспектора праці, а саме - ненадання документів з питань трудових відносин та повноти нарахування та своєчасної виплати заробітної плати. Відповідно, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для застосування до скаржника штрафу, передбаченого ст. 265 КЗпП України, та необхідність скасування постанови ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № ДН2298/248/НП/СПТД-ФС/12 від 03.01.2019 р.
Колегія суддів також приймає до уваги те, що матеріалами справи підтверджено факт направлення відповідачем акта про неможливість проведення інспекційного відвідування №ДН 2298/248НП від 10.12.2018 р., вимоги про надання документів № ДН 2298/248/НД/В від 10.12.2018 р. та направлення на проведення інспекційного відвідування від 07.12.2018 р. №458 тільки о 18 год. 26 хв. 11.12.2018 р. Водночас вимога № ДН 2298/248/НД/В від 10.12.2018 р. передбачає необхідність у наданні документів до 08 год. 00 хв. 12.12.2018 р. (а.с. 49, 67). З огляду на це, виконання скаржником вказаної вимоги є фізично неможливим та свідчить про формальний характер дій відповідача.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН 2298/248/НП від 12.12.2018 р., додаток № 1 до акта та направлення на проведення інспекційного відвідування від 12.12.2018 р. № 463 направлено ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є її місцезнаходженням відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 56-57, 66).
З огляду на викладені обставини, колегія суддів також бере до уваги посилання скаржника на системний характер дій відповідача, рішення якого приймаються у порядку та у спосіб, що не передбачені законодавством України, мають формальний характер та не направлені на здійснення покладених на нього функцій, а саме - здійснення нагляду за дотриманням суб'єктами господарювання вимог трудового законодавства, про що також свідчить технічна помилка у рішенні щодо розгляду справи про накладення штрафу від 20.12.2018 р. на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування №ДН2271/260/НП/АВ/СПТД від 10.12.2018 р. Водночас оскаржувана постанова винесена на підставі акта про неможливість інспекційного відвідування від 10.12.2018 р. №ДН2298/248/НП.
Окремо колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на те, що документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування скаржником ані під час судового розгляду, ані під час розгляду справи про накладення штрафу не надані, є безпідставними, оскільки у межах даної справи предметом спору є факт дотримання службовими особами відповідача норм чинного законодавства щодо процедури проведення інспекційного відвідування. Штраф, накладення якого є предметом спору, винесено не за порушення скаржником норм чинного трудового законодавства, а з підстав перешкоджання нею у проведенні інспекційного відвідування. Жодних документів під час проведення інспекційного відвідування службовими особами відповідача досліджено не було. Відповідно, дослідження вказаних документів у межах розгляду даної справи є недоречним.
Також, колегія суддів зазначає, що згідно з даних сайту ПАТ «Укрпошта» рішення ГУ Держпраці у Дніпропетровській області щодо розгляду справи про накладення штрафу
№ ДН2298/248/НП/СПТД від 20.12.2018 р., яким розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю призначено на 03.01.2019 р. о 09 год. 00 хв., отримано скаржником тільки 25.04.2019 р. (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), що, враховуючи відсутність її обізнаності про проведення інспекційного відвідування, унеможливлює своєчасне надання нею витребуваних документів.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та винесення постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про стягнення на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпраці у Дніпропетровській області суми сплаченого відповідно до квитанцій № 0.0.1231846791.1 від 08.01.2019 р., № TS210573 від 11.03.2019 р. судового збору у загальному розмірі 9 307,5 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 669 грн., колегія суддів зазначає, що вказана сума складається з вартості наданої клієнту розгорнутої консультації - 700 грн., участі адвоката на розгляді справи про накладення штрафу в приміщенні ГУ Держпраці у Дніпропетровській області - 800 грн., а також 3% від розміру нарахованого штрафу 372 300 грн. При цьому тарифи з надання професійної правничої допомоги затверджені наказом Адвокатського об'єднання «Радник», від імені якого послуги надає адвокат Чіп Я.М.
Колегія суддів зазначає, що доказів надання розгорнутої правової консультації та участі адвоката на розгляді справи в органі Держпраці суду не надано, зокрема відсутній акт виконаних робіт, підписаний позивачем і представником (є лише розрахунок - а.с. 15).
Щодо оскарження постанови у судовому порядку, то колегія суддів приймає до уваги, що розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, що не вимагало участі представника, а тому колегія суддів вважає необхідним застосувати принцип співмірності витрат на правничу допомогу, що передбачений ст. 134 КАС України, та стягнути на користь позивача 5000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 160/206/19 скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 уповноваженою особою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН2298/248/НП/СПТД-ФС/12 від 03 січня 2019 року у розмірі 372 300 (триста сімдесят дві тисячі триста) гривень.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 9 307 (дев'ять тисяч триста сім) гривень 50 копійок.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 23 травня 2019 року.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя В.Є. Чередниченко
Суддя С.М. Іванов