23 травня 2019 року м. Дніпросправа № 808/385/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року (головуючий суддя Бойченко Ю.П., повний текст складено 25.04.2018р.) у справі №808/385/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «Запорожпроект» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії відповідачів щодо відключення від системи електронного документообігу з ДФС України; щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових документів, поданих засобами телекомунікаційного зв'язку та зобов'язати зареєструвати такі документи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що контролюючим органом не виконуються зобов'язання за Договором про визнання електронних документів від 15.03.2016 №150320161, з посиланням на незнаходження позивача за податковою адресою, внаслідок чого підприємство не мало можливості зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. У період з 27.10.2017 по 15.01.2018 платник, при спробі реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, отримував відмову у зв'язку із виявленням помилки, а саме «порушення вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233; можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів». 02.11.2017, 10.11.2017, 21.11.2017 підприємство направляло до ДФС України нові договори про визнання електронних документів, проте згідно отриманих квитанцій договори не прийнято, оскільки «діє Договір про визнання електронних документів від 15.03.2016 №150320161». ТОВ «ЗАПОРОЖПРОЕКТ», вказуючи на відсутність підстав для невиконання Договору про визнання електронних документів, просило позов задовольнити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року позов задоволено частково, а саме:
визнано протиправними дії Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо припинення надання послуг
електронного документообігу за договором про визнання електронних документів від 15.03.2016 №150320161 та зобов'язати Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області поновити надання електронних послуг за договором про визнання електронних документів від 15.03.2016 №150320161;
визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» та зобов'язано Державну фіскальну службу України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України.
За наслідком розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для припинення надання послуг електронного документообігу, що призвело до неможливості зареєструвати позивачем податкових документів, стала відсутність, за позицією контролюючого органу, ТОВ «Запорожпроект» за зареєстрованим місцезнаходженням.
Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції, пославшись на законодавчо визначені підстави для припинення дії договору про визнання електронних документів, а також на самі умови укладеного договору, вказав на неправомірність дій відповідачів щодо фактичного припинення дії договору, оскільки встановлені судом обставини справи свідчать про те, що з дати укладення договору позивачем не змінювалося місце реєстрації про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Не погодившись з рішенням суду, ДФС України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Позиція відповідача фактично полягає у тому, що оскільки дія договору про визнання електронних документів була припинена, у зв'язку з відсутністю позивача за зареєстрованим місцезнаходженням, то були відсутні підстави для прийняття та реєстрації документів, які подавалися підприємством в електронній формі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 33175792) зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.
15 березня 2016 року між ТОВ «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» та Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області укладено договір про визнання електронних документів №150320161.
Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного звязку або на електронних носіях, як оригіналу.
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 розділу 3 Договору орган ДФС зобовязаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх компютерну обробку.
Відповідно до п. 1, п. 2, п. 3, п. 4 розділу 6 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
Відповідно до розміщеної на сайті Акредитованого центру сертифікації ключів «Україна» інформації, посилені сертифікати відкритих ключів, видані ТОВ «ЗАПОРОЖПРОЕКТ», діють до 14.03.2018.
Засобами електронного документообігу до ДФС України направлялись наступні податкові документи, а саме:
- податкові накладні: від 03.10.2017 №27 (направлено 27.10.2017); від 20.10.2017 №39 (направлено 07.11.2017); від 20.10.2017 №40 (направлено 06.11.2017); від 02.11.2017 №1 (направлено 23.11.2017); від 10.11.2017 №2 (направлено 23.11.2017); від 13.11.2017 №3, №4 (направлені 23.11.2017); від 14.11.2017 №5 (направлено 23.11.2017); від 15.11.2017 №6 (направлено 22.11.2017); від 16.11.2017 №7 (направлено 29.11.2017); від 16.11.2017 №8, №9 (направлені 29.11.2017); від 16.11.2017 №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25 (направлені 28.11.2017); від 16.11.2017 №26, №27, №28, №29, №30 (направлені 30.11.2017); від 16.11.2017 №31 (направлено 07.12.2017); від 16.11.2017 №32, №33, №34, №35 (направлені 01.12.2017); від 20.11.2017 №36, №37, №39, №40, №41 (направлені 05.12.2017); від 20.11.2017 №47, №48, №49, №50, №51, №52, №53, №54, №55 (направлені 12.12.2017); від 20.11.2017 №56, №57, №59, №60, №61, №62, №63, №64, №65, №66, №67, №68, №69, №70, №71, №72, №73, №74, №75, №76, №77, №78, №79, №80, №81, №82, №83, №84, №85, №86, №87 (направлені 13.12.2017); від 14.11.2017 №89 (направлено 29.11.2017); від 24.11.2017 №91 (направлено 13.12.2017); від 24.11.2017 №92 (направлено 11.12.2017); від 24.11.2017 №93, №94, №95, №96, №97 (направлено 13.12.2017); від 27.11.2017 №98 (направлено 12.12.2017); від 01.12.2017 №2 (направлено 27.12.2017); від 04.12.2017 №3 (направлено 28.12.2017); від 06.12.2017 №4, №5 (направлені 27.12.2017); від 26.12.2017№6 (направлено 11.01.2018); від 08.12.2017 №7 (направлено 27.12.2017); від 11.12.2017 №8 (направлено 27.12.2017); від 11.12.2017 №9 (направлено 28.12.2017); від 12.12.2017 №10 (направлено 27.12.2017); від 13.12.2017 №11, №12 (направлені 27.12.2017); від 15.12.2017 №13, №14 (направлені 28.12.2017); від 11.12.2017 №15, №16, №17, №18 (направлені 28.12.2017); від 26.12.2017 №19 (направлено 11.01.2018); від 19.12.2017 №20, №21 (направлені 11.01.2018); від 22.12.2017 №22, №23 (направлені 11.01.2018); від 27.12.2017 №24 (направлено 11.01.2018); від 28.12.2017 №25, №26 (направлені 11.01.2018); від 28.12.2017 №27, №28 (направлені 11.01.2018); від 26.12.2017 №29 (направлено 15.01.2018);
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.11.2017 № 88 до податкової накладної від 14.08.2017 № 22 (направлено 29.11.2017);
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 24.11.2017 № 99 до податкової накладної від 28.12.2015 №87 (направлено 13.12.2017);
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 21.11.2017 №1 до податкової накладної від 06.10.2017 №5 (направлено 20.12.2017);
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 02.11.2017 №77 до податкової накладної від 27.10.2017 №1578 (направлено 30.11.2017);
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 06.12.2017 №1 до податкової накладної від 30.11.2017 №44 (направлено 20.12.2017);
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 07.12.2017 №1 до податкової накладної від 29.11.2017 №168 (направлено 27.12.2017);
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 15.12.2017 №57 до податкової накладної від 27.10.2017 №1578 (направлено 19.01.2018);
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 12.12.2017 №59 до податкової накладної від 29.11.2017 №153 (направлено 27.12.2017).
Вказані документи не приймались податковим органом із зазначенням причин відмови як «порушення вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233; можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів», що оформлено відповідними квитанціями.
02.11.2017, 10.11.2017, 21.11.2017 підприємство направляло до ДФС України нові договори про визнання електронних документів, проте згідно отриманих Квитанцій №1 договори не прийнято із зазначенням причин: «Помилка-договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 15.03.2016 №150320161».
Крім того, платник надсилав до податкового органу Заяви про приєднання від 03.01.2018 №1, від 08.01.2018 №1, від 11.01.2018 №1 до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002, проте отримав квитанції , якими оформлено відмову у прийнятті з наступних причин: «Помилка-договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 15.03.2016 №150320161».
Не прийняття контролюючим органом податкових документів для реєстрації, поданих засобами телекомунікаційного зв'язку, стало підставою звернення позивача із позовом до суду.
За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
На час укладення договору між ТОВ «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» та Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області укладено договір про визнання електронних документів (15.03.2016р.) була чинною Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України "Про подання електронної податкової звітності від 10.04.2008 №233. Ця Інструкція поширювалася на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді. У додатку 1 до Інструкції №233 міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.
Згідно до пункту 4 розділу 6 примірного договору орган ДПС мав право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
Аналогічні підстави розірвання договору зазначені і в договорі від 15.03.2016 №150320161 про визнання електронних документів, укладений позивачем з контролюючим органом. Так, згідно з п.4 розділу 6 Договору орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
Отже, виходячи з умов договору про визнання електронних документів відповідач (Запорізька ОДПІ) мав право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.
На час виникнення спірних правовідносин між сторонами Інструкція №233 втратила чинність. Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017р.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №557 електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
У спірному випадку, підставою розірвання договору контролюючим визначено те, що позивач не знаходиться за зареєстрованим місцезнаходженням.
Такі підстави для розірвання договору в односторонньому порядку не були визначені у Договорі від 15.03.2016 №150320161. Не передбачені такі підстави для припинення Договору і у п.14 розділу ІІІ Порядку №557.
Як зазначено вище, підставою для розірвання органом ДФС договору в односторонньому порядку може бути зміна платником місця реєстрації.
В той же час, таких обставин у цій справі встановлено не було. Навпаки, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що з дати укладення договору позивачем не змінювалося місце реєстрації про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій Запорізької ОДПІ, як стороною договору, щодо припинення надання послуг електронного документообігу за договором про визнання електронних документів від 15.03.2016 №150320161.
В той же час, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій ДФС України щодо відмови у реєстрації податкових документів, оскільки встановлені обставини справи не дають підстав стверджувати те, що саме неправомірні дії ДФС України стали підставою для неможливості зареєструвати податкові документи позивача, які подавалися в електронному вигляді. Навпаки, як встановлено судом першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, причиною неможливості зареєструвати податкові документи стали саме неправомірні дії Запорізької ОДПІ, як сторони договору, якою в односторонньому порядку припинено надання послуг електронного документообігу.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про неправомірність дій ДФС України у спірних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. в частині задоволених позовних вимог щодо визнання неправомірними дій ДФС України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ».
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі №808/385/18, в частині задоволених позовних вимог про визнання неправомірними дій ДФС України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» - скасувати та в цій частині заявлених вимог прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі №808/385/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст. 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 23.05.2018р.
Повне судове рішення складено 24.05.2018р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк