№ 33/824/2263/2019 Постанова винесена суддею Ясельським А.М.
Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
23 травня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.
08 травня 2019 року ОСОБА_1 подав на вказану постанову апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині стягнення з нього судового збору в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду від 25 квітня 2018 року, поважність причин пропуску якого обґрунтував тим, що постійно лікувався, а також потребував допомоги у складанні апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП розглянута суддею Святошинського районного суду м. Києва 25 квітня 2018 року у відсутність ОСОБА_1 , з урахуванням його письмового клопотання від 25 квітня 2018 року щодо здійснення судового розгляду без його участі (а.с.9). Копія постанови від 25 квітня 2018 року направлена судом першої інстанції ОСОБА_1 25 квітня 2018 року та отримана уповноваженою ним особою 07 травня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16).
Однак апеляційна скарга подана ОСОБА_1 до місцевого суду лише 06 травня 2019 року, тобто більше ніж через 1 рік від дати постановлення рішення, в якому зазначені порядок та строки його оскарження.
При цьому клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку оскарження судового рішення не ґрунтується на долучених ним до апеляційної скарги документах, а тому поважність причин пропуску процесуального строку, визначеного у ст. 294 КУпАП, є недоведеною.
Зокрема, доводи ОСОБА_1 про те, що він постійно лікується і перебуває в лікарні, що завадило йому своєчасно подати апеляційну скаргу, є непереконливими. Із долучених до апеляційної скарги документів слідує, що на стаціонарному лікуванні він перебував протягом часу: з 24.05.2018 до 30.05.2018, з 03.12.2018 до 11.12.2018, з 29.01.2019 до 08.02.2019 та з 22.04.2019 по 02.05.2019, тобто чотири рази протягом усього періоду пропущеного процесуального строку і лише до 10 днів кожний раз, що не може виправдати пропуск строку оскарження тривалістю майже рік, отже не є поважною причиною для його поновлення.
Не може бути визнана поважною причиною пропуску строку оскарження і та обставина, що правову допомогу в складанні скарги ОСОБА_1 отримав, як він зазначає, нещодавно, оскільки жодних обставин, які б перешкодили йому своєчасно звернутися за правовою допомогою, в апеляційній скарзі не наведено і судом не встановлено.
Враховуючи наведене, вважаю, що апелянт не довів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.
За вказаних обставин апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та повернути йому апеляційну скаргу на вказане судове рішення з усіма додатками до неї.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко