Справа № 333/1620/19
Провадження № 3/333/596/19
23 травня 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Круглікова А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 13.03.2019 року серії БД №421755, 13.03.2019 року о 07 годині 30 хвилини водій ОСОБА_1 в м. Запоріжжі по вул. Водограйна, буд. 2 керував транспортним засобом «Skoda Octavia A5 Ambition», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації руху). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_1 жодного разу не з'явився, на адресу суду надійшла заява від останнього про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із лікуванням.
Враховуючи строки накладення адміністративного стягнення, встановлені в ст. 38 КУпАП, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами за відсутності особи, відносно якої складено адміністративний матеріал.
Відповідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та іншими документами.
Згідно з ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох один з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду регламентується Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі - Інструкція).
Відповідно до п. 6 розділу І наведеної вище Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції).
Згідно з п.п. 5, 6 розділу II зазначеної Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
За змістом п.п. 9, 10 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Таким чином, з огляду на викладені вище норми чинного законодавства України, за наслідками огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, складається акт огляду, в якому зазначаються результати огляду з використанням спеціальних технічних засобів, із зазначенням назви та номеру спеціального технічного засобу (у випадку проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу).
Водночас у випадку відмови водія від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння має міститься запис про те, що особа, яка керує транспортним засобом (водій) відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, із зазначенням назви та номеру спеціального технічного засобу.
Крім того, запис про відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, за допомогою спеціального технічного засобу, із зазначенням назви та номеру спеціального технічного засобу, дозволеного МОЗ та Держспоживінспекцією України також повинен міститься і в направленні на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на викладене, судом встановлено, що наявне в матеріалах цієї справи направлення на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я не містить запису про номер спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживінспекцією України, від проходження якого відмовився ОСОБА_1
Також, судом прийнято до уваги, що в направленні на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я в графі «Особу встановлено» в порушення вимог наведеної вище Інструкції, приписи якої є обов'язковими, не зазначено коли і ким виданий документ, що посвідчує особу.
Крім того, із переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, не вбачається, що поліцейським 2 роти 2 взводу 4 батальйону УПП м. Запоріжжя ДПП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення додержано вимог ст. 256 КУпАП, а саме: роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 268 вказаного Кодексу.
Також, відсутні будь-які відомості про інформування поліцейським Фіжделюка Л.П., як особи, що підлягала огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, надання для огляду сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
При розгляді справи по суті судом враховано, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Отже, зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним, а тому підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумцій.
Отже, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
Рішенням КонституційногоСуду України від 26 травня 2015року у праві №5-рп/2015 визначено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння відбувся з порушенням норм КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735, а тому є недійсним в розумінні норм ст. 266 КУпАП.
Оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 252, 266 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя А.В. Круглікова