1[1]
20 травня2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юрдига О.С.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника Літвіна І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 07 березня 2019 року, -
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 07 березня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування зазначає, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам в їх сукупності.
Зазначає, що працівник поліції запропонував одразу проїхати до закладу охорони здоров'я КМНКЛ «Соціотерапія» для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, не запропонувавши пройти такий огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці у присутності двох свідків, що підтверджується відеозаписом.
Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього, не може бути визнаний допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, які вказані у протоколі про адмінправопорушення спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який не дослідив суд першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Літвіна І.М. , які просили задовольнити апеляційну скаргу, переглянувши відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, приходжу до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
З матеріалів справи убачається, що суд повно та всебічно дослідив обставини вчинення правопорушення, наявні у справі докази, а тому висновок, викладений в постанові суду, про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин є правильним.
Як установив суд, ОСОБА_1 18 лютого 2019 року близько 15 год. 40 хв. керував автомобілем «Renault Master», номерний знак НОМЕР_1 , та рухався по автодорозі М-06 19 км + 300 м, з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленному порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними:протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 182823 від 18 лютого 2019 року; письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі, розпискою ОСОБА_1 від 18 лютого 2019 року про те, що він зобов'язується не керувати транспортним засобом протягом однієї доби; даними відеозапису з нагрудної камери працівників поліціїдолученого до матеріалів адміністративної справи та оглянутого в суді апеляційної інстанції.
Згідно з вимогами ст.ст. 31, 40 ЗУ "Про Національну поліцію", наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них" та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року № 14/1 "Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних" чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.
Дані відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у Київській області, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, повністю підтверджують обставини викладені у протоколі та постанові суду, у тому числі відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а відтак порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою посадовою особою в межах наданих йому повноважень із дотриманням вимог, передбачених ст.256 КУпАП у присутності свідків, дані про яких зазначено у протоколі.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівник поліції запропонував одразу проїхати до закладу охорони здоров'я КМНКЛ «Соціотерапія» для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, не запропонувавши пройти такий огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці у присутності двох свідків не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього, не може бути визнаний допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, які вказані у протоколі про адмінправопорушення спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який не дослідив суд першої інстанції не спростовують його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вказаний відеозапис досліджено у суді апеляційної інстанції.
Долучений ОСОБА_1 висновок КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 лютого 2019 № 001972 не може бути прийнятий до уваги, оскільки відповідно до вимог ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Також у розділі ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, зазначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Разом з тим, як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001972 від 21 лютого 2019, ОСОБА_1 звернувся до лікувального закладу - Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» лише ввечері, а саме: о 20 год. 45 хв. 18 лютого 2019 року, тоді як зупинений був працівниками поліції о 15 год. 40 хв..
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, особливу суспільну небезпечність скоєного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність.
Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
За таких обставин, постанова Святошинського районного суду м. Києва від 07 березня 2019 року щодо ОСОБА_1 є законною, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з доповненнями залишити без задоволення, постанову Святошинського районного суду м. Києва від 07 березня 2019 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.С. Юрдига
Справа № 33/824/1631/2019 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у першій інстанції - Жмудь В.О.