Справа № 22-ц/824/3434/2019 Головуючий у 1-й інстанції: Яценко Н.О.
756/4651/17-ц Доповідач-Чобіток А.О.
Іменем України
16 травня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.
секретар - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва», треті особи: Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
У квітні 2017 року позивач пред'явила позов до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок залиття квартири, а 06 липня 2018 року подала заяву про залучення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» співвідповідачем по справі та уточнивши позовні вимоги, просила стягнути на свою користь солідарно з відповідачів шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири в розмірі 152 580,66 грн., моральну шкоду в розмірі 35 000,00 грн. та понесені судові витрати. Зазначала, що 20 вересня 2015 року з квартири АДРЕСА_1 , наймачем якої є відповідач - ОСОБА_2 , сталося залиття АДРЕСА_4, що розташована поверхом нижче під АДРЕСА_1 в вищезазначеному будинку, співвласником якої є позивач.У результаті вказаної події залиті водою стелі коридору, двох кімнат, кухні, туалету, ванної та стіни коридору, двох кімнат, кухні зі сторони ванної та кімнати, підлога коридору, двох кімнат. При обстеженні на предмет залиття квартири встановлено, що залиття сталося 20.09.2015 року та причиною залиття є пошкодження кульового крану біля лічильника холодної води в квартирі АДРЕСА_1 . З метою визначення розміру шкоди заподіяної позивачу, як власнику квартири та вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири, між ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_10 був укладений договір на проведення незалежної оцінки. За результатами оцінки встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, становить 152 580,66 грн.. Крім того, унаслідок залиття квартири в результаті винних та неправомірних дій відповідачів їй було завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні права власності позивача, зокрема внаслідок пошкодження квартири водою. Указує, що вона зазнала переживань та страждань з приводу того, що особа яка пошкодила її майно та повинна відповідати за свої дії, не має на меті добровільно відшкодувати заподіяні матеріальні збитки або ж провести ремонтно-відновлювальні роботи. Хвилювання та думки про те, як відновити свою квартиру, тримали її у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в сім'ї та на роботі. Крім того, залиття квартири створило дискомфорт та нервове напруження, оскільки вона постійно відчуває в квартирі сирість, вологу та запах плісняви. Завдану моральна шкоду оцінена в розмірі 35 000,00 грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 , заподіяну внаслідок залиття квартири матеріальну шкоду в розмірі 152 580 грн. 66 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 2 165 грн. 81 коп.. У частині інших позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що залиття квартири позивача відбулось унаслідок пошкодження кульового крану в АДРЕСА_1, що розташована поверхом вище над АДРЕСА_4 . Кран, внаслідок розриву якого сталося залиття квартири позивача, розташований на відгалуженні від внутрішньобудинкової мережі, що знаходиться у АДРЕСА_1 , а не на стояку. Поломка крана сталася саме на першій водозапірній арматурі. Відповідно до Порядку формування тарифів № 869, у разі відсутності відгалуження від стояка та наявності трійника (врізки), відповідальність розповсюджується і на першу запірну арматуру, але в даному випадку є відгалуження, отже до зони відповідальності КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», як управителя, перша запірна арматура не відноситься. Уважає, що акт від 22 вересня 2015 року не відповідає Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, оскільки відповідач - ОСОБА_2 не був присутній під час огляду місця залиття належної позивачу АДРЕСА_1 та не був залучений до складання вказаного акту. Відповідно до звіту № 122/15 від 13.10.2015 року питання щодо причини залиття квартири позивача не ставилося, для проведення оцінки майна досліджувалися лише технічний паспорт на квартиру та договір купівлі-продажу АДРЕСА_4 від 19.10.2000 року та акт про залиття від 22.09.2015 року. Відносно відшкодування моральної шкоди вважає, що оскільки не встановлено вину, причини настання шкоди та не надано докази на підтвердження завдання моральної шкоди саме КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», то відсутні підстави для задоволення такої вимоги.
Відзивів на апеляційну скаргу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» не надходило.
При розгляді даної справи судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_1 та треті особи: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є співвласниками АДРЕСА_4 (а.с. 16).
Зі складеного посадовими особами ЖЕД-514 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» акту, підписаного членами комісії: інженером 1-ї категорії ОСОБА_11 , майстрами т/д ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та скріплений мокрою печаткою ЖЕД-514 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» про затоплення квартири від 22.09.2015 вбачається, що 20 вересня 2015 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_4 унаслідок пошкодження кульового крану біля лічильника холодної води в АДРЕСА_1 . Унаслідок цього залиття мають місце пошкодження оздоблення АДРЕСА_4 : кімната S - 16,2 м2: стеля (шпалери під водоемульсійне фарбування) - 16,2 м2, стіни (шпалери покращеної якості) -12,37 м2; кімната S - 15 м2: стеля (шпалери під водоемульсійне фарбування) -1,5 м2; кімната S -9,9 м2: стеля (шпалери під водоемульсійне фарбування) - 9,9 м2, стіни (шпалери покращеної якості) - 8,79 м2; коридор S - 6,9 м2: стеля (шпалери під водоемульсійне фарбування) - 0,60 м2, стіни (покриття з пробкового дерева товщиною 1 мм) -1,2 м2; ванна кімната S -1,9 м2: стеля (водоемульсійне фарбування) - 0,40 м2; санузел S - 1,0 м2: стіна (шпалери покращеної якості самоклеючі) - 2,54 м2 (а.с.60).
Відповідно до Звіту щодо визначення розміру шкоди, заподіяної позивачу та вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири АДРЕСА_4 , проведеного ФОП ОСОБА_9 , від 13.10.2015 №122/15, установлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 , становить 152 580,66 грн. (а.с.17-28).
Відповідно до розпорядження №380 Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 27.07.2015 відповідач ОСОБА_2 та члени його сім'ї: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є наймачами квартири АДРЕСА_1 (а.с.96).
Згідно з довідкою комунального концерну «Центр комунального сервісу» особовий рахунок за квартирою АДРЕСА_1 Києві закріплено за відповідачем ОСОБА_2 (а.с.97).
Відповідно до розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.01.2015 № 41 «Про деякі питання комунального майна територіальної громади міста Києва, що віднесене до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації» будинок АДРЕСА_4 знаходиться на балансі відповідача комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» та закріплений за ним на праві господарського відання без права розпорядження.
До предмету діяльності КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» належать, зокрема, надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, надання послуг з аварійного обслуговування внутрішньобудинкових та зовнішніх інженерних мереж, надання консультативних послуг та ін., що передбачено Статутом підприємства, який затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.01.2015 №5 (а.с.176-193).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та стягуючи на її користь матеріальну та моральну шкоду саме з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.п. 5, 10 п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 виконавець зобов'язаний проводити 2 рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акту, утримувати внутрішньобудинкові системи в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт. Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом №762 Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 встановлено, що планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди). КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» як виконавцем послуг щодо утримання жилих будинків та прибудинкових територій не надано суду доказів, що його відповідальні особи проводили 2 рази на рік комплексне обстеження елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період в будинку АДРЕСА_5 . Зокрема з наданого суду акту про залиття АДРЕСА_4 встановлено протилежне, а саме те, що кульовий кран біля лічильника холодної води в АДРЕСА_1 було пошкоджено
. Покладаючи обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної позивачу з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 користується квартирою АДРЕСА_1 на підставі договору найму, унаслідок чого не має права самовільно втручатися в механізми сантехнічного обладнання та здійснювати будь-які роботи з його заміни, а відповідальною особою за комплексне обстеження елементів приміщень будинку, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», на балансі якого знаходиться даний будинок , що закріплений за підприємством на праві господарського відання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши її матеріали, суд апеляційної інстанції уважає таке рішення суду законним та обґрунтованим, відповідним установленим обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, висновків якого аргументи апеляційної скарги не спростовують з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Так, на підтвердження позову ОСОБА_1 надала Акт про залиття 20.09.2015 року квартири АДРЕСА_4 , що трапилось унаслідок пошкодження кульового крану біля лічильника холодної води в АДРЕСА_1, який був складений та підписаний членами комісії: інженером 1-ї категорії ОСОБА_11 ., майстрами т/д ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та скріплений мокрою печаткою ЖЕД-514 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва».
При цьому встановлено, що квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 користується на підставі договору найму, а балансоутримувачем даного будинку є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», на якого чинним законодавством покладено обов'язок щодо перевірки стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акту, утримування внутрішньобудинкових систем в належному технічному стані, здійснювання їх технічного обслуговування та ремонту.
Крім того, як убачається із наданих ОСОБА_2 документів, то останнім у передбаченому законом порядку на підставі договору встановлено лічильники на гарячу та холодну воду 23.07.2014 року, які опломбовано в той же день та укладено відповідний договір з ПАТ «АК «Київводоканал» про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення ( з використанням внутрішньобудинкових систем ( а.с.228а-229б).
Згідно з ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 , КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» будь-яких належних та допустимих доказів того, що залиття квартири відбулось саме з винних дій ОСОБА_2 не надало.
При цьому будь-яких доказів того, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» належним чином виконувало покладені на нього обов'язки Законом України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Наказом №762 Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року щодо перевірки стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта та утримування внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснення їх технічного обслуговування та ремонту, останнім також не надано.
На підставі викладеного, судом першої інстанції правомірно покладено обов'язок на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» щодо відшкодування позивачу шкоди, завданої залиттям на підставі ст. 1166 ЦК України.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі на невідповідність вказаного вище акту формі акту, яка встановлена у Додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території , оскільки вказаний акт про залиття квартири позивача містить всі необхідні дані для визначення факту залиття квартири, місця та їх розмір залиття, зазначено причину залиття та складений працівниками ЖЕДу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва».
Аргумент апеляційної скарги про те, що обстеження АДРЕСА_1 , з якої відбулось залиття не обстежувався під час складення акту, також на увагу не заслуговує, оскільки в ньому чітко комісією визначено причину залиття, і позиція підприємства в даній справі щодо причини залиття квартири позивача, у ході розгляду справи не змінювалась.
Та обставина, що ОСОБА_2 не був присутній під час огляду місця залиття належної позивачу АДРЕСА_1 та не був залучений до складання указаного акту, на його дійсність також не впливає, оскільки останнім факт залиття квартири позивача з його квартири не оспорюється.
Відповідно до частин 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Під час розгляду апеляційної скарги, представником підприємства подано клопотання про призначення судової експертизи, мотивоване тим, що комісією ЖЕДу та судом першої інстанції не було встановлено достовірних причин залиття квартири позивача.
Колегією суддів відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як убачається із апеляційної скарги, то заперечуючи проти рішення суду першої інстанції, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» клопотання про призначення у даній справі судової експертизи не заявляв.
Так, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» у суді першої інстанції заявлялось клопотання про призначення судової експертизи, яке не було задоволено судом першої інстанції з підстав відмови підприємством оплатити вартість її проведення, а отже відсутні підстави вважати, що причина неподання підприємством доказу ( висновок експертизи) об'єктивно не залежала від його волі.
При цьому, заявляючи клопотання про призначення експертизи, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» будь-яких доказів на спростування причини залиття квартири позивача, зазначеної у Акті від 22.09.2015 року, яким відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України може бути висновок експерта, складений на замовлення учасника справи, не надав.
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» не спростовано належними та допустимими доказами і розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок залиття.
Верховний Суд України в п 9. Постанови Пленуму №4 від 31.03.1995 року з відповідними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової)шкоди роз'яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Колегія суддів уважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що відповідач повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду за негативні явища, які виникли у позивача в зв'язку з пошкодженням її квартири внаслідок залиття, понесенням збитків та порушенням нормальних життєвих зв'язків у зв'язку з тривалим доведенням факту спричинення їй дійсної матеріальної шкоди та зусиллями, необхідними для відновлення попереднього стану.
При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, суд правильно виходив із засад розумності,виваженості та справедливості та з врахуванням обставин, за яких цю шкоду зазнала позивач, відсутність зі сторони відповідача зусиль на зменшення страждань позивача.
З огляду на викладене колегія суддів розцінює посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність доказів на підтвердження спричинення моральної шкоди позивачу як спробу уникнути відповідальності за спричинення такої шкоди
На підставі викладеного рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави до скасування якого відсутні, висновків якого аргументи апеляційної скарги не спростовують.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на підставі ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий: А.О. Чобіток
Судді: О.В. Немировська
Т.І. Ящук