14 травня 2019 року м. Рівне №460/3070/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 , оголошену в судовому засіданні 07.05.2019, по адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
доРівненської обласної виборчої комісії третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування рішення,
В судовому засіданні 07.05.2019, позивачем ОСОБА_1 в судових дебатах оголошено заяву, в якій він просив в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України винести окрему ухвалу, та направити її в ЦВК та правоохоронним органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону РОВК в цілому, та її посадовими особами та офіційним представником ініціативної групи ОСОБА_2 та притягнути відповідних осіб до відповідальності, що допустили зазначенні порушення та мають ознаки злочину.
За правилами частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
А відповідно до частини третьої цієї статті, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
В свою чергу, за вимогами статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.
Вирішуючи заяву позивача по суті суд зауважує на такому.
Винесення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, і реалізація такого права безпосередньо пов'язана з виявленням саме судом під час розгляду справи порушення закону.
Судом під час розгляду справи №460/3070/18 порушення законодавства, а тим більше такого, яке містить ознаки кримінального правопорушення, встановлено не було, а відтак і підстав для винесення окремої ухвали суд не вбачає.
Якщо учасник судового процесу за рахунок власного аналізу показань сторін, свідків і письмових доказів у справі прийшов до переконання у тому, що в діях певних осіб є ознаки кримінального правопорушення, то такий учасник не позбавлений права і можливості самостійно звернутися із відповідною заявою до правоохоронних органів, і не повинен давати вказівки з цього приводу суду.
На підстав викладеного, суд приходить до переконання, що заява позивача оголошена під час дебатів в судовому засіданні 07.05.2019 про винесення судом в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України окремої ухвали не може бути задоволена.
Керуючись частиною третьої статті 166, частиною другою статті 241, статтями 249, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позивачу ОСОБА_1 у задоволенні його заяви, оголошеної під час судових дебатів в судовому засіданні 07.05.2019, про винесення в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України окремої ухвали, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Друзенко Н.В.