Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
14 травня 2019 рокуСправа № 912/481/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/481/19
за позовом: Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21А
до: Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор", 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45
про зобов'язання повернути майно
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" про повернення (видачу) Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "Сантрейд" із відповідального складського зберігання 5 000 000 кг кукурудзи 3-го класу вартістю 20 749 980,00 грн з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань щодо повернення на вимогу позивача зерна, переданого ПрАТ "Новомиргородський елеватор" на зберігання згідно договору складського зберігання № 97 від 13.12.2018.
Ухвалою від 04.03.2019 господарський суд залишив позовну заяву Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, допущеним останнім при її поданні.
13.03.2019 на адресу суду, з дотриманням строку, встановленим ухвалою від 04.03.2019, надійшла заява Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" від 11.03.2019 про усунення недоліків позовної заяви та виконання вимог ухвали від 04.03.2019 надано суду письмові відомості із зазначенням щодо наявності у позивача оригіналів письмових доказів, засвідчені копії яких додано до позовної заяви та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Ухвалою від 18.03.2019 відкрито провадження у справі № 912/481/19; постановлено справу № 912/481/19 розглядати за правилами загального позовного провадження підготовче засідання призначено на 16.04.2019.
21.02.2019 на адресу суду надійшла заява Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" б/н від 20.02.2019 (вх. № 481/19 від 21.02.2019) про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно - кукурудзу 3-го класу в кількості 5 000 000 кг, що належить Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "Сантрейд" та яке знаходиться на зберіганні у ПрАТ "Новомиргородський елеватор" за адресою Зернового складу: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45.
Ухвалою від 22.02.2019 заяву Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на кукурудзу 3 класу в кількості 5 000 000 кг, що належить Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "Сантрейд" та яке знаходиться на зберіганні у Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" за адресою Зернового складу: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45.
16.04.2019 суд розпочав підготовче провадження.
Представник відповідача в підготовче засідання 16.04.2019 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення (а.с 110); своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Ухвалою від 16.04.2019 закрито підготовче провадження у справі № 912/481/19 та справу призначено до судового розгляду по суті на 14.05.2019.
14.05.2019 господарським судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.
Представники сторін участі в судовому засіданні 14.05.2019 не брали.
07.05.2019 від позивача надійшла заява № 10-282 від 03.05.2019 про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с. 168).
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність у нього заперечень з приводу заявлених позовних вимог.
Органом поштового зв'язку повернуто конверти з вкладенням (ухвала від 18.03.2019, ухвала від 16.04.2019) з відміткою "за закінченням терміну зберігання", який направлявся на адресу відповідача.
Разом з цим, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, оскільки ухвали у даній справі направлялась останньому на юридичну адресу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 149-150).
За правилами пунктів 2, 3 частини 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно з частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З підстав викладеного та враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, господарський суд здійснює розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача та за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 14.05.2019 судом досліджено докази у справі.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази у справі, господарський суд
14.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" (Продавець) та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №60303516 (а.с. 102-107), відповідно до пунктів 1.1., 3.1., 4.1. якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю у встановлений термін кукурудзу 3-го класу, врожаю 2018 року, кількістю 5000,00 тонн, вартістю 4 150,00 грн за тонну з ПДВ.
13.12.2018 між Приватним акціонерним товариством "Новомиргородський елеватор" (Зерновий склад) та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання зерна № 97 (далі - Договір) (а.с. 116-120).
Відповідно до п. 1.1. Договору Поклажодавець зобов'язується передати Зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур (далі - Зерно) за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов'язується прийняти таке Зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.
Згідно п. 3.1. Договору, Зерновий склад зобов'язаний, зокрема: прийняти від Поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск Поклажодавцеві; прийняти зерно на зберігання за фізичною вагою та провести перевірку його якості; повідомити Поклажодавця про умови зберігання зерна; видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання; надати додаткові послуги по сушінню та очистці зерна у разі невідповідності поставленого на зберігання зерна вимогам базисних кондицій для зберігання; зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі; забезпечити доступ Поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.
Відповідно до п. 3.3. Договору Поклажодавець зобов'язаний, зокрема, забезпечити доставку зерна за власний рахунок; своєчасно розрахуватися за надані послуги з приймання, зберігання відвантаження, а також додаткові послуги; своєчасно, не пізніше ніж за 7 робочих днів повідомити Зерновий склад про необхідність відпуску чи відвантаження зерна, яке знаходиться на зберіганні та вид транспорту, на який буде відвантажуватись зерно.
Згідно п. 4.1. Договору, Поклажожавець сплачує Зерновому складу вартість наданих послуг за діючими у Зерновому складі тарифами, встановлених згідно з Додатком 2 до цього Договору.
Оплата здійснюється щомісячно не пізніше трьох робочих днів з дня пред'явлення Зерновим складом рахунку за надані послуги (п. 4.3. Договору).
Відвантаження зерна Поклажодавцеві здійснюється після відшкодування витрат зернового складу у повному обсязі (п. 4.5. Договору).
Згідно пункту 7.1. Договору строк зберігання зерна становить до 30.04.2019.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (п. 8.1. Договору).
У Додатку № 2 сторони погодили тарифи на послуги зернового складу (а.с. 122).
Договір № 97 від 13.12.2018 та Додатки до нього підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Як вказує позивач, на підставі Договору складського зберігання № 97 від 13.12.2018 Поклажодавець передав Зерновому складу на зберігання зерно, що підтверджується складською квитанцією № 765 (серія АЦ 513025) від 19.12.2018, згідно якої ПрАТ "Новомиргородський елеватор" прийняв на зберігання від ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" кукурудзу 3 кл вагою 5 000 000,00 кг (а.с. 127).
Згідно п. 4.2. Договору поставки № 60303516 від 14.12.2018, згідно якого позивач придбав товар (зерно кукурудзи у кількості 5 000 000,00 кг) вартість зерна становить 20 749 980,00 грн, що підтверджується також видатковою накладною № 784 від 19.12.2018, рахунком на оплату № 252 від 19.12.2018 та платіжними дорученнями № 20130152 від 21.12.2018 та № 20005726 від 17.01.2019 (а.с. 110-115).
Також факт надання послуг ПрАТ "Новомиргородський елеватор" по зберіганню зерна, відповідно до Договору № 97 від 13.12.2018, підтверджується також актом приймання-передачі № НМЕ00000188 від 19.12.2018, відповідно до якого ТОВ "ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" передав, позивач прийняв, а Зерновий склад прийняв на зберігання 5 000,00 тонн кукурудзи 3-го класу, врожаю 2018 року (а.с. 113).
Позивачем 01.02.2019, на виконання п. 3.3 Договору зберігання направлено відповідачеві вимогу № 10-78 про повернення (видачу) зерна кукурудзи 3-го класу у кількості 5 000 000,00 кг (а.с. 129-130).
Проте, як зазначає позивач, на теперішній час кукурудза у кількості 5 000 000,00 кг, відповідачем не здійснено.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено умови укладеного Договору складського зберігання зерна № 97 від 13.12.2018 в частині повернення майна на вимогу позивача, що і стало підставою для звернення останнім до суду за захистом свого порушеного права.
Як слідує з викладеного, спір у даній справі виник з приводу повернення відповідачем (як Зерновим складом) прийнятого зерна на користь його володільця, а відтак спірні правовідносини підпадають під правове регулювання Глави 66 Цивільного кодексу України та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
У відповідності до ч. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
За змістом ч. 1 ст. 961 Цивільного кодексу України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
Статтею 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов'язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна. Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.
Згідно пункту 24 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.
Згідно зі ст. 43 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - «погашено». Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.
Отже, положеннями Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено чіткий перелік документів, якими підтверджується факт прийняття зерна зерновим складом. До них належать: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво та складська квитанція. При цьому, з положень ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" слідує, що після повернення зерна володільцям складських документів на зерно обов'язок погашення прийнятих складських документів на зерно (шляхом відмітки на складському документі - «погашено») покладається саме на зерновий склад.
В матеріалах справи наявна копія складської квитанції на зерно № 765 (серія АЦ НОМЕР_1 ) від 19.12.2018, якою підтверджено прийняття ПрАТ "Новомиргородський елеватор" на зберігання від ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" кукурудзи 3-го класу урожаю 2018 року в загальній кількості 5 000 000,00 кг (а.с. 127).
Вказана складська квитанція не містить відмітки про її погашення.
Факт отримання відповідачем на зберігання кукурудзи 3-го класу урожаю 2018 року в загальній кількості 5 000 000,00 кг підтверджується також долученим до матеріалів справи трьохстороннім актом приймання передачі № НМЕ00000188 від 19.12.2018, підписаним зокрема і повноважним представником ПрАТ "Новомиргородський елеватор" (а.с 113).
Оскільки складська квитанція на зерно № 765 (серія НОМЕР_1 ) від 19.12.2018 не містить інформацію про її погашення, суд вважає доведеними твердження позивача про те, що станом на момент розгляду справи передану на зберігання кукурудзу 3-го класу урожаю 2018 року в загальній кількості 5 000 000,00 кг повернуто позивачу не було.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Одночасно положення ст. 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
За приписами ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.
Отже, згідно наведених законодавчих норм у відповідача наявний обов'язок повернути зерно зі зберігання за вимогою позивача, навіть якщо строк зберігання такого зерна не закінчився.
Як свідчать матеріали справи, 01.02.2019 позивач виставив відповідачеві вимогу № 10-78 відвантажити зі зберігання кукурудзу 3-го класу урожаю 2018 року в загальній кількості 5 000 000,00 кг, що не було виконано відповідачем.
Крім того, як зазначає позивач, з метою проведення огляду зерна, яке знаходиться на зберіганні у відповідача, ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" направлено на місце зберігання зерна незалежного сюрвеєра ТОВ "Інспекторат Україна", однак в порушення умов Договору зберігання, 02.02.2019 працівники Зернового складу, без пояснення будь-яких причин, відмовилися допустити на територію Зернового складу працівників незалежного сюрвеєра, а також відмовились приймати заявку на виконання відвантаження вказаного обсягу зерна, що належить на праві власності ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" і знаходиться на зберіганні в ПрАТ "Новомиргородський елеватор".
Зазначені обставини підтверджуються інспекційним звітом ТОВ "Інспекторат Україна" від 02.02.2019(а.с. 128).
В силу положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
За таких обставин, невиконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за Договором складського зберігання зерна дає позивачу право на захист порушених прав позивача шляхом спонукання відповідача до виконання обов'язку відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором складського зберігання зерна та приписів ст. 953 Цивільного кодексу України, ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна" на момент розгляду справи не повернув належної позивачу кукурудзи 3-го класу врожаю 2018 року у кількості 5 000 000,00 грн. Дана обставина відповідачем не заперечена, будь-яких доказів в спростування вищевикладеного відповідач до суду не надав.
Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку щодо підтвердження наявності обов'язку відповідача повернути позивачеві в натурі кукурудзу 3-го класу врожаю 2018 року у кількості 5 000 000,00 грн.
З підстав викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Стосовно вжитих згідно ухвали суду від 22.02.2019 заходів забезпечення позову, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем за подання позову покладається на відповідача повністю.
При визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви судом враховано, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
В ухвалі від 12.09.2018 у справі № 916/540/17 Верховним Судом зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, притому незалежно від того, чи є зобов'язання, які виникли між сторонами, позадоговірними або договірними.
Отже, позовні вимоги про вилучення та передачу майна мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Як вбачається з матеріалів справи вартість зерна кукурудзи 3 класу врожаю 2018 року у кількості 5 000 000,00 кг становить 20 749 980,00 грн (а.с. 55).
Таким чином, розмір судового збору за позовною вимогою у даній справі становить 311 249,70 (1,5% від 20 749 980,00 грн).
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, будинок 45, ідентифікаційний код 00954685) повернути (видати) Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "Сантрейд" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21А, ідентифікаційний код 25394566) із відповідального складського зберігання 5 000 000,00 кг кукурудзи 3-го класу, вартістю 20 749 980,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45, ідентифікаційний код 00954685) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21А, ідентифікаційний код 25394566) 311 249,70 грн судового збору за подання позовної заяви.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Належним чином засвідчені копії рішення направити Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "Сантрейд" за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21А та Приватному акціонерному товариству "Новомиргородський елеватор" за адресою: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45.
Повне рішення складено 24.05.2019.
Суддя В.В.Тимошевська